Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: «Кримська платформа»: саміт тих, хто спізнився з висновками


Колаж

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Другий саміт «Кримської платформи», на відміну від першого, що припав саме на 30-ту річницю незалежності України, відбувся в режимі онлайн. Із глав держав цього разу до Києва приїхав лише президент Польщі Анджей Дуда, який брав участь і в першому саміті. Натомість загалом міжнародне представництво значно посилилося. На форумі виступали глави багатьох провідних країн світу: минулого разу ці ж держави представляли міністри чи парламентарії.

Я не запитуватиму, що ж сталося. Тому що всі ми чудово знаємо, що сталася війна. Проте, впевнений, сама ситуація з «Кримською платформою» – чудова ілюстрація нерозуміння і в Україні, і на Заході справжніх намірів російського президента Володимира Путіна.

Сама ідея «Кримської платформи» полягала в тому, щоб зібрати представницький міжнародний саміт у Києві у дні святкування ювілею незалежності на тему, яка ні в кого не викликає жодних розбіжностей – тему українського статусу анексованого Криму. Це була і можливість запросити делегації багатьох країн світу, і повернути Крим до міжнародного порядку денного, й одночасно зберегти можливість продовження переговорів щодо врегулювання на Донбасі.

Учасники саміту інавгурації «Кримської платформи». Київ, 23 серпня 2021 року
Учасники саміту інавгурації «Кримської платформи». Київ, 23 серпня 2021 року

Але в Україні, думаю, багато хто не міг зрозуміти, що для Путіна питання Криму тоді було набагато важливішим, ніж питання Донбасу. Російський президент дуже болісно ставиться до того, що у світі не визнають «російського статусу» Криму, а проведення саміту «Кримської платформи» стало для нього, схоже, справжнім публічним приниженням.

Проведення саміту «Кримської платформи» стало для Путіна, схоже, справжнім публічним приниженням

Саме після цього саміту і виникла горезвісна теза про те, що Україна хоче повернути Крим військовим шляхом і тому її не можна приймати до НАТО, оскільки виникне загроза війни між Росією та альянсом. І це при тому, що саміт «Кримської платформи» вкотре підтвердив прагнення Києва використовувати для деокупації Криму політичні та дипломатичні важелі.

Багато західних лідерів, схоже, думали саме навпаки: обговорення Криму – відкритий виклик Путіну і не варто дратувати російського президента, з ним ще доведеться розмовляти. До Києва тоді не прибули ні президент Франції Еммануель Макрон, ні прем'єр Великої Британії Борис Джонсон, ні президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган. А федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель до Києва прилетіла, але на саміт не прийшла. Натомість зараз усі чудово виступають – і Макрон, і Джонсон, і Ердоган. І наступник Меркель Олаф Шольц.

Засідання другого саміту «Кримська платформа» в онлайн-форматі. Київ, 23 серпня 2022 року
Засідання другого саміту «Кримська платформа» в онлайн-форматі. Київ, 23 серпня 2022 року
Варто чітко сказати самим собі: недооцінка наслідків окупації Криму у 2014 році та призвела до великої війни у Європі

Варто чітко сказати самим собі: недооцінка наслідків окупації Криму у 2014 році та призвела до великої війни у Європі. Треба було прислухатися до тих, хто говорив, що Путіну потрібний не Крим, а вся Україна, увесь Радянський Союз. Що в нього, певен, і в думках немає віддавати окуповані території – що Крим, що Донбас. Що те, що у Києві здавалося представницьким політичним самітом у День незалежності, Путіним, схоже, вже сприймалося як оголошення війни.

Це, звичайно, зовсім не означає, що саміт «Кримської платформи» не треба було проводити – треба було ще як треба! Просто при цьому потрібно було усвідомлювати реакції Путіна, бути психологічно готовими до його нових нападів.

А західним лідерам, певен, не треба було боятися розсердити російського президента. Якби вони не боялися, другий саміт «Кримської платформи» не виглядав би самітом тих, хто запізнився.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG