Водосховища природного стоку в анексованому Криму заповнені лише на третину і продовжують висихати, ‒ про це повідомив голова Держкомітету з водного господарства та меліорації підконтрольного Росії уряду Криму Ігор Вайль. За його інформацією, всього на кінець травня запаси у природних і наливних водосховищах склали 100 мільйонів кубометрів.
Тим часом російська влада планує завершити будівництво нового водогону від Іванівського водозабору до Сімферополя на початок червня. Об'єкт фінансують у межах федеральної цільової програми розвитку Криму. Віцепрем'єр російського уряду Криму Юлія Жукова уточнила, що таким чином до Сімферополя надходитиме вода з п'яти додаткових свердловин на Іванівському водозаборі. Про те, наскільки серйозною є посуха 2020 року та як можна вирішити проблему дефіциту води на півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський еколог Маргарита Литвиненко висловила Крим.Реалії думку, що російська влада півострова під час цієї водної кризи знову розраховуватиме на підземні джерела.
Пріоритет на водонезалежність Криму, проголошений у 2014 році, виявився програшною політикоюМаргарита Литвиненко
– Ситуація складна і, швидше за все, найближчим часом не вирішиться. Великих опадів влітку не передбачається, і заповнювати водосховища просто нічим. По-друге, російська влада так і не створила стратегічний план використання наявних водних ресурсів Криму. Тобто пріоритет на водонезалежність Криму, проголошений у 2014 році, виявився програшною політикою. Вони кажуть, що до середини літа води досить ‒ а далі що? Знову експлуатувати свердловини? З цього може випливати, що російська влада з середини літа планує отримувати воду з Північно-Кримського каналу ‒ однак, це малоймовірно, враховуючи настрої людей у Херсонській області, які готові перекривати канал. Інше джерело ‒ підземні води. Вони й так експлуатуються вже досить активно, щоб у деяких свердловинах почалося підсмоктування солонуватих вод.
Спеціаліст з геоінформаційних систем Світового центру відомостей із геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон вважає, що зусилля російської влади Сімферополя щодо забезпечення міста водою здатні полегшити ситуацію лише на короткий час.
Я вивчав останні космічні знімки і зазначив, що площа водойми скоротилася у кілька разівСергій Гапон
– Ситуацію в Сімферополі можна вважати певним чином критичною, адже кількість води в місцевому водосховищі зменшилася в рази. Буквально вчора я вивчав останні космічні знімки і зазначив, що площа водойми скоротилася у кілька разів. Дійсно, додаткові заходи для забезпечення населення питною водою необхідні, щоб людям точно вистачило її до кінця літа за нинішніх посушливих умов. У принципі, саме для питних потреб її і зараз достатньо, просто в деякі райони міста вона може надходити нерегулярно, з перебоями, або ж воду доведеться розвозити транспортом. Таке в Сімферополі вже бувало, просто проблему вирішували дніпровською водою. Зараз російська влада шукає обхідні шляхи, щоб знайти рішення на короткий час ‒ але, на жаль, така ситуація надовго, клімат змінюється.
Пересохле дно і запустіння: водосховище в Сімферополі стрімко міліє (фотогалерея)
Сергій Гапон вважає, що після тривалої посухи Криму знадобляться дійсно сильні й тривалі опади для вирівнювання водного балансу.
‒ Це зливи упродовж не одного тижня, а можливо, навіть не одного місяця. Адже ми говоримо не тільки про водосховища, а ще і про підземні свердловини. Однак як тільки дощі припиняться на кілька місяців, ситуація до чергової осені може повторитися. Нестача води у Криму, на жаль, надовго.
Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук нагадує, як підконтрольна Кремлю влада півострова намагалася впоратися з дефіцитом води після припинення постачання Північно-Кримським каналом.
‒ Методи вирішення водної проблеми Криму останніми роками були хаотичними. У 2014-2015-му для забезпечення півночі півострова водою вздовж річища пересохлого Північно-Кримського каналу інженерні війська Росії проклали труби, щоб качати воду з Білогірського водосховища в бік Армянська та Джанкоя. При цьому не йшлося про відродження рисівництва у вигляді заливних чеків ‒ стояло завдання водопостачання населення і підприємств на кшталт «Кримського титану». Коли запаси були вичерпані, вирішили пробурити нові свердловини в підземні шари, які при Україні ніколи не використовували ‒ це глибини приблизно 400-500 метрів. Одночасно почалося активне засолення питної води, і в результаті в Армянську та Джанкої вона вже непридатна для пиття.
2014 – 2020. Як змінювалися водосховища Криму (фотогалерея)
Володимир Гарначук прогнозує, що при найнесприятливішому варіанті розвитку подій ‒ у разі аномально спекотного літа у 2020 році ‒ ситуація може дійти до нормування подачі води для населення.
Усе це спричинить водну катастрофу вже у 2020 році ‒ аж до зупинки промислових підприємств і нормування води в населених пунктахВолодимир Гарначук
– Окрім того, у Криму зношеність систем водопостачання становить приблизно 70%, тобто практично всі труби, якими подають воду в будинки, протікають. Третій чинник, який може вплинути на ситуацію, – збільшення кількості населення в курортних містах, у Сімферополі й особливо в Севастополі, де, як з'ясовується, живе вже понад 700 тисяч осіб. Я вважаю, що все це спричинить водну катастрофу вже у 2020 році ‒ аж до зупинки промислових підприємств і нормування води в населених пунктах. Насправді, епідемія коронавірусу навіть зіграла Криму на руку, оскільки кількість туристів має зменшитися у зв'язку з карантинними заходами.
Однак кордони залишаються фактично закритими, і туристичний потік на півострів у результаті може виявитися звичним. Це може спричинити другу хвилю епідемії, враховуючи антисанітарію через відсутність води.
На думку Маргарити Литвиненко, низка проєктів російської влади щодо забезпечення Криму водою на кшталт будівництва опріснювальних станцій були від початку не реалізовувані.
Зараз влада разом із підприємцями розробляє способи отримання дніпровської води будь-якими шляхамиМаргарита Литвиненко
– Це був просто обман. Все, що вони тоді говорили, було адресоване московській владі, щоб утриматися на своїх посадах і отримувати свої величезні зарплати. Напевно, розумні люди усвідомлювали, що опріснювальні станції ‒ це нереально, занадто дорого для Криму. Щодо підземних джерел, з урахуванням їхньої експлуатації в останні п'ять років, води там вистачить ще роки на два-три у найкращому випадку, а потім проблема стане ще серйознішою. Найреалістичніший проєкт із відновлення постачання води з Північно-Кримського каналу після 2014 року російська влада просто не хотіла втілювати ‒ суто з політичних міркувань. Наскільки я знаю, зараз вони разом із підприємцями розробляють способи отримання дніпровської води будь-якими шляхами, зокрема і через спеціально створені приватні підприємства ‒ чесно чи нечесно.
Раніше в Постійному представництві президента України в Автономній Республіці Крим нагадали, що постачання води в анексовані Росією Крим і Севастополь Північно-Кримським каналом можливе тільки після деокупації півострова.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
