Знищено повністю 8 резервуарів, пошкоджено вогнем 12: OSINT-аналітики з «КіберБорошно» вивчили супутникові знімки нафтобази Феодосії, атакованої ЗСУ. Які наслідки призведуть до фактичного знищення бази, як це позначиться на енергетичній безпеці анексованого Криму та на його екології, чи вплине пожежа на забезпечення паливом російських військових?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив з Іваном Плачковим, ексміністром палива та енергетики України, головою Всеукраїнської енергетичної асамблеї та Євгеном Хлобистовим, екологом, деканом факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Найбільшу в анексованому Криму нафтобазу атакували в ніч проти 7 жовтня. Як повідомили у Генштабі ЗСУ, «завдання виконане підрозділами ракетних військ Збройних сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України».
За даними телеграм-каналу ASTRA з посиланням на джерело, це були дві українські ракети ATACMS. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) назвав пожежу «викидом горючих матеріалів». Причину цього «викиду» підконтрольні Кремлю кримські чиновники не назвали досі.
Активне горіння на нафтобазі тривало до 12 жовтня. Вже 11 числа російська влада міста почала повертати додому евакуйованих із зони пожежі людей. Окрім резервуарів постраждала інфраструктура нафтосховища, повідомили OSINT-аналітики.
ДП «Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами», яке після анексії Кримського півострова та незаконної націоналізації стало АТ «Морський нафтовий термінал», могло зберігати до 250 тисяч тонн палива та перевалювати до 10 мільйонів тонн нафти на рік.
Це був один із таких ключових пунктів щодо забезпечення нафтопродуктами півостроваІван Плачков
На сайті підприємства стверджується, що «нафтокомплекс існує для задоволення соціально-економічних потреб Криму в забезпеченні якісними нафтопродуктами, у тому числі зберігає паливо на випадок надзвичайної ситуації та забезпечує енергетичну безпеку Криму».
«Ці нафтопродукти забезпечували, насамперед, Чорноморський флот [Росії], [він] був повністю забезпечений і, зрозуміло, [забезпечувалися] потреби економіки та населення Криму в нафтопродуктах. Це був один із таких ключових пунктів щодо забезпечення нафтопродуктами півострова», – говорить про значення нафтобази Феодосії ексміністр палива та енергетики України, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков.
Російський заступник міністра палива та енергетики Криму Володимир Воронкін запевняв кримчан, що руйнація нафтобази ніяк не позначиться на житті кримчан.
«Запасів палива [є] у достатньому обсязі. Доставка та відвантаження світлих нафтопродуктів нафтопереробних заводів здійснюється на регулярній основі», – заявив Воронкін у сюжеті «Вести Крым».
До Криму можна доставляти нафтопродукти і поромом, і залізницею, і автоцистернами. Але це не компенсує потреби півострова – Крим відчує дефіцит, який важко відновити, каже Іван Плачков.
Із десяти ємностей великих вісім практично зруйновано, я думаю, решта теж не працездатнаІван Плачков
«Розумієте, у них [російської влади Криму] завжди ось такі характеристики: якісь уламки дронів упали, отже, там пожежа і таке інше. Ми знаємо, що з десяти ємностей великих вісім практично зруйновано, я думаю, решта теж не працездатна, не працездатна вся інфраструктура нафтобази», –каже Іван Плачков.
Насамперед, зазначає експерт, буде помітним дефіцит світлих нафтопродуктів – це бензин, дизельне паливо, паливо для російського флоту.
«Дефіцит відчуватиметься, дефіцит буде великим, тому це як би серйозні втрати для Криму і серйозний удар Збройних сил України», – розповів Плачков.
Побудувати цю нафтобазу наново простіше, ніж відновити, каже Іван Плачков. Для цього знадобляться унікальне, несерійне обладнання, сотні мільйонів доларів і не один рік, упевнений він.
Протягом року, навіть двох, це неможливо відновитиІван Плачков
«Я думаю, що протягом року, навіть двох, це неможливо відновити. Це дуже високотехнологічна інфраструктура. Тому спочатку це потрібно все розібрати, потім треба проєктувати, треба монтувати. І при тому обсязі пошкоджень... Це унікальні технологічні об'єкти, які будувалися ще за часів Радянського Союзу, коли для будівництва залучалися колосальні потужності будівельних організацій, монтажних організацій, заводів. Це ж треба виготовити. Це унікальне обладнання», – розповів Іван Плачков.
Підконтрольна Росії влада Криму запевняє людей не лише в тому, що на півострові не буде дефіциту палива, а й у тому, що така пожежа не завдала шкоди екології.
«Рівень шкідливих речовин у повітрі не перевищує допустиму концентрацію. Ситуація – під контролем «Росспоживнагляду»», – так описують екологічну обстановку в регіоні підконтрольні російській владі кримські ЗМІ.
Там точно є дуже небезпечна концентрація забруднюючих речовинЄвген Хлобистов
Це неможливо, оскільки горіння нафтопродуктів пов'язане з великою кількістю викидів забруднюючих речовин, каже еколог, декан факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов.
«Це не може бути в межах норми, тому що [виділяється] величезна кількість нафтопродуктів, які вже кілька днів вигоряють поспіль. І на прикладі інших аналогічних аварій, які бачили під час повномасштабного вторгнення в Україну, ми можемо зафіксувати, що там точно є дуже небезпечна концентрація забруднюючих речовин», – упевнений Євген Хлобистов.
Еколог підозрює, що можливий і витік нафтопродуктів в акваторію Чорного моря, оскільки база розташована безпосередньо на березі.
Супутникові знімки показують величезну площу задимлення. А радіус забруднення за таких пожеж може досягати кількох кілометрів, каже Хлобистов.
«Це залежить від сили вітру, напрямку вітру. Тобто ми сьогодні можемо констатувати лише те, що для феодосійців точно є небезпека при вдиханні цих викидів, цих димів, які сьогодні там у величезній кількості є над нафтобазою», – розповів еколог.
Через цей токсичний дим люди можуть відчувати задуху, першіння в горлі та кашель, розповів Хлобистов.
«При тривалому вдиханні може суттєво погіршуватися стан здоров'я, оскільки потрапляє велика кількість сажі в організм людини, вона є отруйною речовиною за певної кількості потрапляння. Тому, якщо нас чують сьогодні жителі Феодосії, по-перше, їм потрібно мінімізувати вдихання повітря поблизу пожежі, вживати більше води для того, щоб нейтралізувати ці наслідки», – радить еколог.
Він наголошує на суттєвому погіршенні екології в Криму, особливо після початку військових дій у 2022 році. Причина – у російській армії та її безконтрольності, вважає Хлобистов.
«Ми бачимо, як страждають дельфіни у Криму через активізацію підводних човнів. Це було ще торік. А сьогодні ми бачимо інше – викиди забруднювальних речовин через такі пожежі. Ситуація [у сфері] довкілля у Криму досить складна. І те, що ми побачимо після деокупації, навряд чи радуватиме нас», – зазначив Євген Хлобистов.
На жаль, зазначає еколог, Україна не може вплинути на екологію в анексованому Криму. Вчені не мають можливості проводити там натурні дослідження. Можна лише спостерігати за ситуацією, вивчаючи супутникові знімки, які є доступними завдяки партнерству в межах співробітництва країн Чорноморського басейну.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
