Під час повномасштабної війни Росії проти України у Криму посилено видобувають корисні копалини. Про це повідомляє рух за деокупацію півострову #LiberateCrimea. За словами очевидців, останнім часом видобуток проводять у Білогірському районі. Активісти прямо заявляють: в анексованому Криму відбувається зростання безконтрольної розробки надр у надмірних для курортного регіону масштабах.
Хто стоїть за розробкою кримських надр, як на це реагують місцеві жителі і як такий активний видобуток впливає на їхнє життя? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин поговорив із головою Кримськотатарського ресурсного центру Ескендером Барієвим та деканом факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євгеном Хлобистовим.
Після незаконної анексії Криму в рази зросли масштаби видобутку вапняку, повідомив активіст руху #LiberateCrimea, прізвище якого не називає редакція з міркувань безпеки.
«Це великий російський бізнес, який через об'єктивні причини не може контролюватись українськими відповідними інстанціями, і російська влада його теж не чіпає. Нам повідомили місцеві жителі Білогірського району, що великовантажні машини, повні щебеню, йдуть караванами з кар'єру, без брезентових покриттів, без дотримання швидкісного режиму. На всі скарги надходять відписки, що свідчить про нездатність влади вплинути на цей бізнес», – заявив активіст руху #LiberateCrimea.
У розпорядженні редакції немає даних статистики, але, судячи з супутникових знімків, активно розробляються кар'єри не лише у Білогірському районі Криму. Розширюються та поглиблюються старі кар'єри, за 10 років у Криму з'явилося багато нових. Підконтрольна Росії влада Криму не припиняла роботу кар'єрів, де йде видобуток вапняку та щебеню, зокрема для сировини «Кримського титану» та «Кримсоди», каже голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
«Вони системно проводять вибухи, розширюють кар'єри, завантажують вапняком і вивозять це для того, щоб продовжувати виробничий цикл», – зазначає Ескендер Барієв.
Розробки відбуваються на вершині гори Агармиш, каже Барієв, а там накопичується вода. Оскільки гора складається з карстових порід, то її руйнування призводить до серйозних екологічних та соціальних проблем.
«Ця вода потихеньку просочується і надходить за всіма джерелами. І ось через те, що вони постійно проводять ось ці ось вибухи, то навіть у нас є матеріали, коли у місцевих жителів почали руйнуватися будинки, тобто з'явилися тріщини і в фундаменті, і в стінах», – розповів Барієв.
У той же час Агармиш є важливим фактором для створення мікроклімату на ПБК. Її розробка призводить до руйнування цього чинника, впевнений Ескендер Барієв.
Це дуже сильно впливає на процес накопичення води. Мало того, нині опади зменшуються. 2025 року взагалі очікується посуха в Криму. І вже зараз через те, що вони намагаються… Ось усі ці джерела наповнення річки Біюк-Карасу, Танасу (права притока річки Біюк-Карасу), вони вже починають висихати, бо воду вони забирають на територію, на частину Північно-Кримського каналу, щоб забезпечити Феодосію і далі південно-східну частину Криму. І ми тут бачимо серйозний процес із водою», – каже Барієв.
Раніше, як мінімум, до 2018-2019 року це обурювало місцевих жителів, вони зверталися до журналістів, знаходили спосіб якось свій голос хоча б заявити, якщо розробку кар'єру зупинити не вдасться. Зараз особливо не чути тих, хто проти. Після анексії людей залякали, і вони побоюються і виходити на протести, зазначає Барієв.
«Наш міжнародний рух LiberateCrimea намагається хоча б надсилати листи, щоб нам давали відповіді від місцевих жителів, щоб давали відповіді, чому там порушуються екологічні норми тощо. Але ми бачимо, що окупанти і ті власники, і той бізнес, який прикривають окупанти, вони практично ігнорують думку місцевого населення», – розповів Ескендер Барієв.
«Йдеться про те, що окупанти продовжують незаконно проводити видобуток корисних копалин. Це ми тільки торкнулися зараз теми вапняку, торкнулися теми гори Агармиш. І, крім того, нам дали ще таку інформацію, що біля підніжжя Агармиша вони організовують нібито великий майданчик для ТПВ. Але при всьому тому наші активісти, коли намагалися потрапити туди, то ця територія дуже серйозно охороняється військовослужбовцями», – розповів Ескендер Барієв.
У Криму обмежений обсяг корисних копалин та завдання – дбайливо витрачати природні ресурси, щоб майбутні покоління мали до них доступ, вважає декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов. Однак на кримському півострові за роки анексії з'явилося понад 270 кар'єрів, зазначає він.
«Це дуже багато для маленького Криму. Видано російською владою понад 1100 ліцензій на видобуток різних видів корисних копалин. Здебільшого це стосується будівельних матеріалів. Те, що потім використовується для будівництва. І це зрозуміло чому. Бо Крим почав активно забудовуватись. Крим отримав близько мільйона нових кримчан, громадян Росії. На них будується житло активно. Тому Крим потребує величезної кількості будівельних матеріалів. Плюс до цього оборонне будівництво, яке також ведеться на півночі Криму. І все це вимагає місцевих будівельних матеріалів», – заявив в ефірі Радіо Крим.Реалії Євген Хлобистов.
У той же час компанії, які видобувають корисні копалини в анексованому Криму, уникають санкцій, оформляючи видобуток на кілька індивідуальних підприємців, каже Євген Хлобистов.
«Такі ФОПи, як би в Україні сказали, що виробляють видобуток цієї сировини, іноді не мають повноцінно оформленої ліцензії. ФОП передає цю сировину наступному ФОП. І, звісно, бенефіціар уже не є предметом для санкційної політики. Це така сіра схема», – розповів Хлобистов.
Така схема дозволяє не тільки сховати реального розробника надр від санкцій за незаконний видобуток корисних копалин, а й уникнути податків, каже Хлобистов.
«Йде ухилення не лише від сплати податків, а й ще повна зневага будь-якими екологічними законодавствами, нормативами та обмеженнями. Річ у тому, що при видобутку того ж таки вапняку в Криму ігнорується навіть російське природоохоронне законодавство. І усі міжнародні норми. Цього просто ніби у Криму не існує. Це така особливість сьогодення. Це пояснюється особливим статусом, особливим становищем, «спеціальною військовою операцією» (так у РФ називають повномасштабне військове вторгнення в Україну – КР)», – каже Євген Хлобистов.
До анексії майже весь гірський масив Криму входив до природно-заповідного фонду України. Після 2014 року заповідники та заказники перетворилися на майданчики для видобутку будматеріалів – щебеню та піску, зазначають екологи. Це вже призвело до ерозії ґрунтів, пилових бур. А видобуток піску перетворює Бакальську косу на острів, твердять експерти.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
