Доступність посилання

ТОП новини

«Черги тягнуться тижнями, лікарі їдуть»: чи вдасться врятувати кримську медицину за 3 мільярди рублів? 


Наступного року «на модернізацію системи охорони здоров'я» Криму обіцяють виділити 3 мільярди рублів, повідомив підконтрольний Кремлю глава півострова Сергій Аксенов за підсумками зустрічі з керівниками медустанов.

Він попросив кримських головних лікарів підготувати проєктно-кошторисну документацію на будівельні роботи, а також сформувати список запитів щодо необхідного медичного обладнання. При цьому раніше в Рахунковій палаті Росії повідомили, що для того, щоб привести до федеральних стандартів усі кримські заклади охорони здоров'я в 2019-2021 роках, необхідно виділити як мінімум 17,5 мільярдів рублів.

Співголова Всеросійського союзу пацієнтів Ян Власов вважає, що охороні здоров'я анексованого Криму насправді потрібна сума в десятки разів більша, ніж обіцяє виділити Сергій Аксенов.

3 мільярди на те, щоб повністю змінити стан системи охорони здоров'я в Криму, ‒ це, напевно, недостатньо коштів
Ян Власов

‒ Я думаю, що це тільки початкова сума, навряд чи це сума «під ключ». Тобто 3 мільярди на те, щоб повністю змінити стан системи охорони здоров'я в Криму, ‒ це, напевно, недостатньо коштів. При нинішньому населенні Криму й тому стані охорони здоров'я, в якому воно зараз пребуває, за п'ять років ні копійки туди грошей не вклавши, намагатися заново привести її до стану найкращої регіональної охорони здоров'я в Росії за таку суму практично неможливо. Вартість реального утримання системи охорони здоров'я коливається на рівні від 30 до 60 мільярдів рублів. Ті поїздки, які у мене були у Крим по роботі, говорять про те, що ситуація з охороною здоров'я там дуже непроста. Звичайно, люди борються, лікарі намагаються щось зробити, але в ній є багато збоїв.

На думку Яна Власова, люди у кримській системі охорони здоров'я ще не перелаштувалися з української моделі управління на російську.

‒ Законів не знають, правильно використовувати свої повноваження не можуть, виникають величезні проблеми із використанням грошей. Так, величезні кошти туди направляються, але вони ж не говорять, що вони ці кошти повертають назад до федерального бюджету, тому що не знають, як їх використовувати. Дуже складна в цьому плані ситуація, а чиновники вчаться вкрай погано. Це, звичайно, позначається на загальній ситуації: страждають і лікарі, і пацієнти. Ось потихеньку стали нарешті купувати препарати за бюджетні кошти. Медичний персонал працює там, де йому працювати прийнятніше: хороша зарплатня, гарне місце, є з чим працювати. У Криму досить важко знайти таке місце: старі будівлі, допотопне обладнання, важкі управлінські ситуації. Не дуже зрозуміло розподіляється зарплатня. Зрозуміло, що звідти люди тікають на велику землю.

Радник міністра охорони здоров'я України Андрій Гук розповідає, як за останні п'ять років розвивалася охорона здоров'я на материковій частині країни.

Набагато менше людей їдуть лікуватися за кордон із України
Андрій Гук

‒ П'ять років ‒ це чималий термін, щоб оцінити, що було та що зараз відбувається у світовій медицині. Оскільки Україна підписала Угоду про асоціацію, все лікування та всі заходи, які ухвалюються, відповідають економічним канонам Євросоюзу. Ми почали переорієнтуватися, відійшли від непотрібних і неефективних схем лікування, від недоведених методів і таким чином оптимізували свою систему охорони здоров'я. Про це говорить навіть той показник, згідно з яким у нас набагато менше людей їдуть лікуватися за кордон з України ‒ ось зараз з 2020 року вже запускається трансплантація, з якою раніше допомагали білоруські колеги. Тож потихеньку ми наближаємося до нових стандартів, але, звичайно, грошей не вистачає ‒ їх ніколи не вистачало. Зростання економіки не таке, як очікувалося ‒ тільки 3-3,5% ВВП. Але ми розвиваємося.

Андрій Гук підкреслює, що як нейрохірург-практик приймає в своєму інституті не менше 50-60 кримчан щорічно, і вони отримують такий самий обсяг безкоштовної медичної допомоги, як і жителі материкової частини України.

Я не знаю жодного випадку, щоб у столичні або одеські медичні установи зверталися кримчани, і їм відмовляли б
Андрій Гук

‒ Звичайно, первинну допомогу Україна кримчанам надавати не може, оскільки це найбільш наближена до пацієнтів допомога, вона має надаватися за місцем проживання. А допомога вищого рівня, високоспеціалізована ‒ будь ласка, жодних перешкод. Я не знаю випадків, щоб у столичні або одеські медичні установи зверталися кримчани, і їм відмовляли б. Якщо такі випадки будуть, я прошу повідомляти до Міністерства охорони здоров'я, будемо вживати заходів. Усі громадяни на території України отримують допомогу в межах державного фінансування. Інша справа, що це максимум 30-40-50% від необхідного, така статистика. За решту не те щоб платять ‒ купують медикаменти для себе, тому що держава, на жаль, зараз не в змозі забезпечити всім безкоштовно.

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов вказує на серйозні бюрократичні перешкоди у кримській медицині російського зразка.

Олександр Сєдов
Олександр Сєдов
Система максимально забюрократизована
Олександр Сєдов

‒ Як і раніше, вимагають при відвідуванні лікарів наявність поліса обов'язкового медичного страхування, тобто якщо кримчанин не отримав російський паспорт, то не отримує і поліс, відповідно, його не може прийняти навіть терапевт для надання первинної медичної допомоги. Що стосується якості послуг, то вона не змінилася. За інформацією, яку ми зараз отримуємо з Криму, система максимально забюрократизована: щоб купити ліки, треба отримати довідку від терапевта, а це величезні черги, які можуть тягнутися декілька днів. Він дає направлення до вузькоспеціалізованого лікаря, де черга може знову ж тягнутися тижнями. В результаті людина змушена звертатися до платних клінік і отримувати послуги там ‒ або ж їхати на материкову Україну, де може дешевше отримати реальну медичну допомогу.

Олександр Сєдов підкреслює, що кримська реєстрація в українському паспорті не є перешкодою для того, щоб громадянин отримав медичну допомогу в будь-якій установі на території країни.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG