Якими були основні втрати Чорноморського флоту Росії за 11 місяців з моменту повномасштабного вторгнення та що відомо про загиблих на кораблях і в морських операціях РФ під час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну? Читайте про це у новому розслідуванні Крим.Реалії.
Флагман Чорноморського флоту
Найрезонанснішою втратою Чорноморського флоту РФ стало знищення флагмана флоту – крейсера «Москва». 13 квітня російський ракетний крейсер у Чорному морі атакували, за повідомленнями, українськими ракетами «Нептун». Росія намагалася приховати цю інформацію, заявляла про пожежу на кораблі та про те, що втрат в екіпажі немає.
І як вони цинічно брешуть зараз по каналах, що всі живі, весь екіпаж евакуйованийДмитро Шкребець
Знищення «Москви» стало найдорожчою фінансовою втратою флоту та викликало гостру реакцію в Росії.
«Ви мені лише поясніть, як ви могли його втратити? Ви мені поясніть, якого біса ви опинилися саме в цій точці Чорного моря? Чи не має значення, що сталося? Чи то дві ракети «Нептун», як кажуть українці… І відколи це бойовий корабель боїться ракетного удару, коли в нього стоїть комплект, що дозволяє йому боротися з такими ударами?», – обурювався ведучий державного телеканалу «Россия-1» Володимир Соловйов.
14 квітня 2022 року «Москва» затонула. Частині родичів екіпажу повідомили, що моряки зникли безвісти. Стало відомо, що на борту було багато строковиків. При тому, що крейсер брав участь в операціях російських військ на морі, у тому числі біля Зміїного острова. Серед строковиків на флагмані виявився і ялтинець Єгор Шкребець, який проходив строкову службу на кораблі як кок. Його батько вимагав розслідування загибелі сина.
Я вважаю, що люди, які це допустили, мають бути покарані повністюДмитро Шкребець
«Я хотів би, щоб сказали правду. Що трапилося насправді, хто допустив те, що з першого дня участі крейсера в бойових походах там були строковики. Чому їх не були висадили? Я вважаю, що люди, які це допустили, мають бути покарані повністю. І як вони цинічно брешуть зараз по каналах, що всі живі, весь екіпаж евакуйований, взагалі не знаю, як може так язик повертатися. Як можуть таке говорити, так нахабно брехати», – зазначив Дмитро Шкребець в інтерв'ю Крим.Реалії.
Штатна кількість екіпажу крейсера «Москва» – понад 500 осіб. Скільки було на борту, достеменно невідомо. За офіційними даними Міноборони Росії, зникли безвісти 27 осіб, а 396 військовослужбовців вдалося врятувати. Російський суд у Севастополі визнав загиблими лише 17 моряків. Серед них були терміновики – строковики Леонід Савін та ялтинець Єгор Шкребець.
Дмитро Шкребець, батько Єгора, досі вважає, що рятувальна операція не була організована, і це спричинило смерть його сина. Родичі матросів заявляли про щонайменше 40 загиблих. Точних цифр не названо досі.
«Саратов», «Цезарь Куников», «Новочеркасск»
Російських морпіхів 810-ї бригади перекидали до Маріуполя морем, через Бердянськ. У порту розвантажували техніку та особовий склад. 24 березня, ще до загибелі крейсера «Москва», українські військові знищили у порту великий десантний корабель «Саратов», а великі десантні кораблі «Цезарь Куников» і «Новочеркасск» зазнали пошкоджень. Росія довгий час не повідомляла про долю екіпажів та піхотинців.
Восени 2022 року почали з'являтися розповіді поранених, які вижили. Так, технік 810-ої обрмп Олексій Пріс був тяжко поранений на одному з цих кораблів, але не уточнює, на якому саме.
«Ми йшли морем і мали висадитися в Бердянську й поїхати на допомогу своїм хлопцям. Наші самохідні гармати стояли всередині корабля, поки чекали на розвантаження, ми, виходить, не встигли, і по нас відпрацювали Збройні Сили України», – розповів Олексій Пріс.
Поки чекали на розвантаження, ми, виходить, не встигли, і по нас відпрацювали Збройні Сили УкраїниОлексій Пріс
З моменту ураження кораблів у соцмережах в різні місяці вдалося знайти кілька некрологів. Російський глава Севастополя Михайло Розвожаєв розповів про похорон 3 людей із «Новочеркасска»: старшого матроса із Севастополя Германа Гутька, матроса з Макіївки Єгора Толмачова та матроса, радіометриста з кримського селища Азовське Дмитра Котова. 18 квітня 2022 року Розвожаєв повідомив про панахиду за командиром «Цезаря Куникова» Олександром Чирвою. Повідомляється, що він помер від ран.
Крим.Реалії вдалося розшукати некролог загиблого на кораблі «Цезарь Куников» – командира відділення 810-ої бригади Євгена Петченка із Брянки Луганської області. Про місце загибелі написала його мати.
Скільки загалом членів екіпажів і морпіхів загинуло на трьох російських кораблях, досі не відомо.
Загиблі на острові Зміїний та поблизу нього
Російські військові загинули і в боях за острів Зміїний. 2 травня українські військові повідомили, що біля острова Зміїний знищили два російські катери типу «Раптор». Потім повідомлялося, що «Байрактар» знищив російський десантний корабель типу «Серна» та два зенітні ракетні комплекси «Тор» біля Зміїного.
Українські атаки відбувалися також 7 і 8 травня. Оперативне командування «Південь» показало момент знищення вертольота Мі-8, що висаджував десант на острів. Росія, у свою чергу, заявила, що в ніч проти 8 травня знищила в районі Зміїного «два українські бомбардувальники Су-24 і один вертоліт Мі-24 повітряних сил України».
14 травня Головне управління розвідки Міноборони України заявило, що до Севастополя з острова Зміїний почали доставляти вбитих і поранених російських військових.
Із 40 зв'язківців збройних сил РФ, відряджених на острів Зміїний, живими повернулися 8Міноборони України
«Із 40 зв'язківців збройних сил РФ, відряджених на острів Зміїний, живими повернулися 8. Одночасно евакуйовано 10 тіл загиблих. Усі вони – військовослужбовці частини спецзв'язку збройних сил РФ, що дислокується в окупованому Севастополі», – йдеться у повідомленні.
За кілька місяців у соцмережах вдалося знайти 9 некрологів, у яких вказано зв'язок з островом Зміїний.
Загиблі у травні на острові – це старший радіометрист служби радіорозвідки з розвідкорабля «Экватор» Рустам Саабер, старший моторист Мурат Хатажуков, радіотелеграфіст Дмитро Дєєв.
Також були поховані розвідники-снайпери із Севастополя Микита Максименко та Дмитро Островський. Розвідник-кулеметник Андрій Чушков був родом із селища Рочегда Архангельської області Росії. 19 січня 2023 року на будівлі місцевої школи встановили меморіальну дошку.
Ще один похований Олексій Баранов був сержантом військової частини 43071, пише російський глава Севастополя Развожаєв. Ця частина – 388-ий морський розвідпункт, що дислокується у Севастополі. Развожаев у своєму телеграм-каналі повідомляв, що Баранова було поранено на Зміїному на початку травня, пізніше помер від ран.
У Севастополі був похований і капітан 3 рангу Святослав Нижегородов, який загинув 8 травня.
Лише у червні стало відомо про похорон старшого мічмана Максима Паніна, командира катера Балтійського флоту РФ. Відспівували його у Крондштаті, 12 червня. Про Паніна написали, що він «загинув у морському бою під час виконання завдань спеціальної військової операції ЗС РФ». З пізніших публікацій вдалося з'ясувати, що дата смерті Паніна – 7 травня 2022 року, він був командиром катера «П-281». Це був третій серійний швидкохідний патрульний катер проєкту 03160 «Раптор» «П-281», будівельний номер 704. Спущений на воду 2014 року, 2015 року увійшов до складу Балтійського флоту РФ.
Ще чотири некрологи потенційно можуть бути пов'язані з боями біля Зміїного. Так, російські військові встановили в Маріуполі меморіальну дошку, з якої стало відомо про загибель 8 травня чотирьох людей з іншого катера «Раптор» – «П-281». Напис свідчить, що вони «загинули під час визволення м. Маріуполь». У статтях російських ЗМІ або стверджується, що вони загинули при деблокуванні Маріуполя, або йдеться абстрактно: загинули, виконуючи свій військовий обов'язок. Українські джерела стверджують, що цей катер також був підбитий біля Зміїного.
Загиблими вказано: командира дивізіону тральщиків капітана 2-го рангу Олександра Боброва, розвідника-водолаза розрахунку групи боротьби з підводно-диверсійними силами та засобами старшого сержанта Дмитра Ніколаєва, моториста-електрика старшого матроса Сергія Дорохіна, кермового-сигнальника старшого матроса Сергія Федченка.
Загалом втрати Росії у Чорному морі, особливо знищення крейсера «Москва», призвели до того, що кораблі Чорноморського флоту РФ відійшли від українських берегів.
Після ураження протикорабельними ракетами вони розуміють, що їх можуть знищувати і з повітря, і з берегаПавло Лакійчук
«Фактично вони вважали, що угруповання сил у морі навпроти Одеси, навпроти Очакова, загалом у північно-західній частині Чорного моря, воно перебуває в абсолютній безпеці. Тепер, після ураження протикорабельними ракетами, вони розуміють, що їх можуть знищувати і з повітря, і з берега. І навіть буквально протягом кількох годин, днів, різко відійшло на південь угруповання кораблів, що перебувало біля наших берегів. Це свідчить про те, що дуже складно, дуже напружено тепер росіянам виконати завдання, які вони ставили перед флотом. І, можливо, навіть неможливо», – зазначав військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
За даними Збройних сил України, з початку повномасштабної війни знищено 17 російських кораблів і катерів. Підтвердити кожен із випадків з інших джерел в умовах бойових дій в Україні не вдалося.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
