Доступність посилання

ТОП новини

Де, як і чому вибухали військові склади в Україні останні 15 років


Вибухи біля Ічні, 9 жовтня 2018 року

За роки незалежності в Україні понад два десятки разів вибухали склади боєприпасів. Шкоду, завдану обороноздатності країни важко оцінити, матеріальні збитки обраховуються мільярдами гривень. Руйнувань зазнала інфраструктура і житловий фонд. Загинули та зазнали травм військовослужбовці та цивільні люди. Які причини цих специфічних техногенних катастроф? І чому після анексії Криму та початку війни на Донбасі, військові склади стали вибухати частіше? Висновки можна зробити, переглянувши складену Радіо Свобода зворотну хронологію найбільших вибухів на артскладах за останні 15 років.

Вибухи на складі боєприпасів поблизу Ічні – кадри з місця події
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:52 0:00
Завантажити на комп'ютер

9 жовтня 2018 року. Ічня. Чернігівська область

На території шостого арсеналу Міністерства оборони поблизу Ічні перед світанком почали вибухати боєприпаси.

Через надзвичайну ситуацію призупинили рух залізничного й автомобільного транспорту, а також закрили повітряний простір у радіусі 30 кілометрів.

Із навколишніх населених пунктів евакуювали 12 тисяч людей.

Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу України – «недбале ставлення військової особи до служби». Однак, слідчі не відкидають і версію теракту.

Як і у Сватовому та Балаклеї, очевидці кажуть, що бачили безпілотники над складами перед вибухами. А координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова навела минулорічну публікацію, де вона попереджала про небезпеку для цього складу боєприпасів.

26 вересня 2017 року. Калинівка, Вінницька область

Здетонували боєприпаси на території 48-го арсеналу Міноборони, що за 2 кілометри від села Калинівка. На момент вибуху там зберігалося 188 тисяч тонн боєприпасів, зокрема, ракети системи залпового вогню «Смерч», «Ураган» і «Град».

Вибухи на складах з боєприпасами на Вінниччині (відео з дрона)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:51 0:00
Завантажити на комп'ютер

Із Калинівки і прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей. Травми отримали дві людини.

Евакуйовані із Калинівки. Вінницька область. 27 вересня 2017 року
Евакуйовані із Калинівки. Вінницька область. 27 вересня 2017 року

Пожежу вдалося швидко локалізувати і погасити. Вже на вечір 28 вересня майже всі евакуйовані повернулися додому.

Військова прокуратура Центрального регіону України відкрила кримінальне провадження за фактом вчинення диверсії на території військової частини. У підсумку, за словами міністра оборони Степана Полторака, до відповідальності притягнули понад 10 осіб.

23 березня 2017 року. Балаклія Харківської області

На території 65-го ракетно-артилерійського арсеналу військового арсеналу Міністерства оборони виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів та розльотом снарядів за межі арсеналу.

Пожежа на складі в Балаклії. Відео з безпілотника
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:02 0:00
Завантажити на комп'ютер

Із зони ураження навколо артскладів евакуювали майже 36 тисяч людей. Зруйновано 392 будівлі. Список постраждалих нараховував 3908 жителів міста.

Уряд України виділив на ліквідацію наслідків вибухів 145 мільйонів гривень, ще 10 мільйонів взяли із резервного фонду обласного бюджету. На матеріальну допомогу постраждалим із обласного бюджету виділили 30 мільйонів гривень, з районного – 5, і ще 4,5 мільйони надав міський бюджет.

Військові на території артскладу, поблизу Балаклеї. 29 березня 2017 року
Військові на території артскладу, поблизу Балаклеї. 29 березня 2017 року

За висновками експертів, причиною пожежі на кількох майданчиках зберігання ракетно-артилерійського озброєння поблизу Балаклії є диверсійний акт.

Слідство встановило свідків, котрі бачили, як із безпілотного літального апарата було скинуто засоби, що спричинили детонацію боєприпасів.

24 березня пожежу погасили. За інформацією МОЗ – дві людини загинули, троє – постраждали.

29 жовтня 2015 рік Сватове, Луганська область

Увечері у Сватовому стався вибух на складі, де зберігалося близько 3500 тонн боєприпасів. У повітря злетіли 3,5 тисячі тонн боєприпасів різного калібру, в тому числі до реактивних систем залпового вогню «Смерч», «Град» та «Ураган».

У зв'язку з надзвичайною ситуацією з міста евакуйовані пацієнти Сватовської районної лікарні, будинок престарілих і школа-інтернат. Також вивезено понад 200 жителів міста, ще близько 500 жителів покинули територію населеного пункту на приватному автотранспорті.

Унаслідок вибухів пошкоджено 25 об'єктів соціальної сфери, 59 багатоповерхівок, 3314 будинків приватного сектору.

Загинула одна цивільна жінка та троє військових.

Сватове. Через рік після трагедії (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:07 0:00
Завантажити на комп'ютер

З обласного бюджету виділили 10 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків техногенної катастрофи.

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що причиною пожежі на складі боєприпасів у Сватові Луганської області стала недбалість посадових осіб.

20 березня 2014 року. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

На території 17-ї танкової дивізії 6-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України загорілися склади з танками, повністю заправленими паливом і з повними боєкомплектами.

Вибухи від детонування боєприпасів було чути в радіусі декількох кілометрів. На місці події працювали чотири пожежні бригади.

У результаті події в боксах згоріли два повністю заправлені танки Т-64. Ніхто не постраждав.

За даними міліції, інцидент стався під час проведення ремонтних робіт, внаслідок короткого замикання електропроводки виникло загорання одного армійського танка, що призвело до детонації боєкомплекту.

27 серпня 2008 року. Лозова, Харківська область

Сталася пожежа на складі боєприпасів, що поширилася на 390 гектарів арсеналу, де зберігалося 95 тисяч тоннн боєприпасів – тактичні ракети «Луна-М», артснаряди для танків і БМП, ПТУРи, ракети переносних зенітних комплексів і боєприпаси для реактивної артилерії. Через пожежу боєприпаси почали вибухати

Пошкоджені були споруди на території військової частини, школа і кілька будинків, розташованих поблизу. Загасити вогонь вдалося через три дні.

Військова прокуратура порушила кримінальну справу за фактом пожежі на військових складах за статтею 425 кримінального кодексу – недбале ставлення до військової служби.

Суд поклав відповідальність на керівників військової частини – командира Олексія Полякова та його заступника Олександра Заїку. За версією слідства, вони не організували вчасне прибирання сміттєзвалища біля арсеналу, з якого і почалася пожежа.

18 травня 2007 року, Новобогданівка, Запорізька область

Під час проведення планових робіт зі знищення боєприпасів на артскладах у Новобогданівці трапилось позаштатне спрацьовування боєприпасів, пошкоджених під час вибухів у 2004-2006 роках. Загинули два піротехніки, один отримав поранення

У 2008 році за службову недбалість та необережне поводження з боєприпасами суд засудив до шести років позбавлення волі колишнього начальника Новобогданівської військової частини Сергія Лілова та рядового Олега Селіна. Покарання у 2,5 років позбавлення волі за службову підробку отримав Борис Курбатов, представник корпорації «Співдружність», яка займалася утилізацією боєприпасів.

19 серпня 2006 року, Новобогданівка, Запорізька область

Стався вибух і загорілося близько трьох гектарів території складу.

Евакуювали 1,5 тисячі місцевих жителів, чотири тисячі людей помістили в укриття. Поранення отримали чотири людини.

23 липня 2005 року. Новобогданівка, Запорізька область

Загоряння і детонація боєприпасів на території 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів. Пожежу вдалося швидко локалізувати і вибухи припинилися.

Поранення отримали п'ятеро людей. Причиною вибухів назвали «самозаймання димової міни під дією високої температури навколишнього середовища».

За версією місцевих жителів, загорілася суха і вогонь дістався реактивних снарядів систем залпового вогню.

6 травня 2005 року. Село Цвітоха, за 20 кілометрів від Хмельницької АЕС

На одному зі складів 47-го арсеналу Міноборони, що за 12 кілометрів від Шепетівки, розпочалася пожежа. Це викликало детонацію боєприпасів. У радіус розлітання осколків потрапив гуртожиток для військовослужбовців.

Під час гасіння пожежі отримали поранення 9 військових, але пожежу швидко вдалося ліквідувати. Ніхто з цивільних не постраждав.

Загалом на складах зберігалося майже 110 тисяч тонн боєприпасів. Розслідування встановило, що склад підпалив один з офіцерів частини, який займався списуванням військового майна.

6 травня 2004 року. Новобогданівка, Запорізька область

На складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, у результаті якого на складі почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси.

За офіційними даними, в результаті надзвичайної події п’ятеро чоловік загинуло і четверо постраждали, 81 чоловік був госпіталізований. Повністю пожежу вдалося загасити лише через два тижні.

22 сім’ї залишилися без житла, вибухом пошкоджено 4 кілометри газопроводу. Збитки склали 3 мільярди 752 мільйони гривень.

Причиною пожежі назвали «куріння поблизу місця зберігання боєприпасів». З посад звільнили начальника Генштабу Збройних сил України Олександра Затинайка і головнокомандувача Сухопутними військами Петра Шуляка.

10 жовтня 2003 року. Артемівськ (тепер Бухмут), Донецька область

На об'єднаних складах боєприпасів 52-ї механізованої бригади 6-го армійського корпусу Південного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил України виникла пожежа. Як заявило Міністерство оборони України, в арсеналах зберігалося понад 30 тисяч реактивних снарядів до систем залпового вогню. Загалом на цих складах було 46,4 вагонів боєприпасів.

Пожежа і вибухи знищили 10 із 17 складів. Вибухи пошкодили 66 багатоквартирних і 120 приватних житлових будинків, п'ять шкіл і три лікарні. Внаслідок події постраждали дві людини.

Як встановило розслідування, пожежа розпочалася через розрізання металевих рейок біля ящиків із боєприпасами. На складах діяла система розкрадання металу.

Суд поклав відповідальність на начальника служби ракетно-артилерійських озброєнь – майора Володимира Бевза та начальника складу №14, де виникла пожежа – прапорщика Валерія Ботнаря. Обоє були засуджені до восьми років ув'язнення з пзбавленням військового звання. До відповідальності були притягнуті ще троє військовослужбовців і один цивільний.

XS
SM
MD
LG