Доступність посилання

ТОП новини

«Кримчанам доведеться затягнути пояси». Удар по бурових платформах у Чорному морі та «трибунал» по-кримськи


Бурова вишка в Чорному морі, архівне фото
Бурова вишка в Чорному морі, архівне фото

Збройні сили України завдали удару по бурових платформах, захоплених 2014 року Росією в українського державного підприємства «Чорноморнафтогаз», заявив український депутат. А у Криму розпочався суд над нацистами часів Другої світової війни, чому передувала серія публікацій розсекречених ФСБ документів, що стосувалися окупації Криму у воєнні роки. Що буде з опалювальним сезоном у Криму після удару по бурових установках у Чорному морі? Навіщо у Криму проводять «трибунал» над нацистами часів Другої світової війни? Такі питання в ефірі програми Радіо Крим.Реалії обговорював ведучий Сергій Мокрушин.

«Це не про газ, а про військові об'єкти»

Українські війська завдали ракетного удару по так званих «вишках Бойка» у Чорному морі, які були захоплені Росією після анексії Криму. На цьому наголосив народний депутат України від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. Інформацію про удар по бурових платформах «Чорноморнафтогазу» підтвердив і російський глава анексованого Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Російський сенатор із Криму Ольга Ковітіді повідомила, що на одній із бурових платформ тривала пожежа, яку російські рятувальники не могли ліквідувати. У Слідчому комітеті Росії поінформували про порушення відповідної кримінальної справи. Водночас, українське військове командування не підтверджувало відомості про удар по цих об'єктах.

Бурові установки української державної компанії «Чорноморнафтогаз» було захоплено під час анексії Криму Росією у 2014 році. За останні п'ять років Росія видобула на них 9,2 млрд кубометрів газу.

Самопідйомні бурові установки «Незалежність» (на передньому плані) та «Петро Годованець» на шельфі Чорного моря, архівне фото
Самопідйомні бурові установки «Незалежність» (на передньому плані) та «Петро Годованець» на шельфі Чорного моря, архівне фото
Завдання ракетних ударів по цих установках – це не про газ. Це насамперед знищення військових об'єктів
Владислав Селезньов

Військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов звертає увагу, що Збройні сили України не підтвердили та не спростували завдання удару по платформах. «Завдання ракетних ударів по цих установках – це не про газ. Це насамперед знищення військових об'єктів. Не секрет, що на території цих майданчиків розташовувалася низка військових об'єктів. Завдання ударів по цих установках фактично ліквідувало точку напруги, серйозно послабило військові можливості РФ у цій частині акваторії Чорного моря», – сказав він в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Сергій Аксьонов запевняє, що газ у Крим подається в штатному режимі, ризиків щодо газопостачання немає. «У нас за дорученням президента Росії прокладено газову трубу з материка. Якщо зараз в аварійному режимі ми зупинимо відкачування, то буде подача з материка. Газ повністю замінює весь обсяг», – передає його слова російське інформагентство ТАСС.

У свою чергу, ексміністр ЖКГ АР Крим в інтерв'ю Крим.Реалії зазначив, що подальша ситуація з газопостачанням півострова може бути і не критична, але затягнути пояси кримчанам доведеться.

«Швидше за все, тим ТЕЦ, які давали тепло на Сімферополь і давали вироблення електроенергії, доведеться працювати у щадному режимі. Газа, я думаю, в повному обсязі їм не вистачить, навіть з урахуванням [захоплення] Стрілківського родовища. Я думаю, їм буде дуже тяжко, – прогнозує Порицький. – Але давайте не забувати, що Крим – це не лише Сімферополь. Найскладніше щодо забезпечення – це Керч, Феодосія, Севастополь. А ось південний Крим – відносно теплий».

«Маховик набирає обертів»

Підконтрольний Росії верховний суд Криму розпочав розгляд «справи про масове знищення радянських громадян нацистами на півострові». Про це повідомив очільник російського парламенту Криму Володимир Константинов. Він назвав цю подію дуже значним історичним досягненням. «Це – переоцінка злочинів, які творили фашисти на нашій землі», – написав він на своїй сторінці в соцмережі.

Раніше кримський підрозділ ФСБ Росії декількома хвилями розсекретив документи часів Другої світової війни. Подібні процеси відбувалися і в кількох областях сусідньої Росії.

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов

Кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього Сергій Громенко згадує, що перший такий процес відбувся у Новгородській області в 2020 році.

Маховик продовжує набирати обертів, і Крим не є винятком
Сергій Громенко

«Маховик продовжує набирати обертів, і Крим не є винятком. Скрізь російська влада вирішила показати, що немає жодної рівності між радянськими військами та німецькими», – сказав він в ефірі Радіо Крим.Реалії.

На думку Громенка, перше засідання кримського суду в подібній справі спеціально розпочали напередодні 22 червня – дня, коли Німеччина напала на Радянський Союз. Водночас, юридичні наслідки подібних процесів Громенко називає вкрай сумнівними. Він пропонує дивитися на те, що відбувається, як на політичний процес, а не як на відновлення юридичної справедливості.

Сергій Громенко
Сергій Громенко

Крім того, на думку Громенка, подібний судовий процес може використовуватися для посилення антикримськотатарських настроїв у Криму.

«Я абсолютно впевнений, що в рамках цього процесу в Криму буде знайдено якісь додаткові дослідження про кримських татар, які служили на боці вермахту, і пропаганда в Криму зробить усе можливе для того, щоб їхні імена асоціювалися з цим процесом. Тобто по всій Росії це робиться взагалі для того, щоб виправдати політику російської влади щодо сучасного світу, а в Криму це матиме додаткові антикримськотатарські нотки, причому досить серйозні», – вважає Громенко.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

XS
SM
MD
LG