У рамках боротьби з поширенням дезінформації Facebook видалив мережу «скоординованих, неавтентичних» українських сторінок, яка була «особливо активною» під час президентських і парламентських виборів в Україні 2019 року. При цьому у Facebook прив’язали «неавтентичну діяльність» до агентства Postmen DA, послугами якого не один рік користувались впливові українські політики та установи.
Що кажуть про це у Postmen? Та чи стане ця історія повчальним уроком для України напередодні запланованих на жовтень місцевих виборів?
Щойно Facebook з’явився у житті українських політиків, вони одразу ж почали розглядати його як зручний майданчик для комунікації зі своїми виборцями.
Ось як про його можливості для себе розповідала Радіо Свобода ще влітку 2011 року Леся Оробець, яка була на той момент депутаткою від НУНС: «Це колосальна можливість спілкуватися з найактивнішими, громадсько свідомими членами нашого суспільства, дуже ефективно знаходити шляхи для гуртування однодумців, залучення прибічників. Це дуже дієвий інструмент».
Так само, як і Оробець, уже тоді розглядав для себе Facebook і Арсеній Яценюк, який використовував його насамперед, як засіб для «спілкування і отримання інформації про свій політичний імідж та імідж партії».
Одним із перших гучних скандалів щодо «неприродної активності» на сторінках українських політиків у соцмережах, ще у 2013 році стала історія із можливою накруткою підписників у Facebook, ЖЖ та Twitter Віктора Медведчука.
«Додаються нові фоловери «пачками». Цілий день кількість фоловерів може бути незмінною, а потім за 1-2 години, зростає одразу на кілька тисяч. Ви не дивуйтесь такій динаміці – любов, вона має свої несподівані піки, – так описував той феномен керівний партнер комунікаційної групи PlusOne Максим Саваневський.
Медведчука читає багато друзів, в яких нема навіть аватарки. І взагалі складається враження, що люблять його переважно неукраїнські користувачі.Максим Саваневський
«Друзі Медведчука у Twitter та Facebook малослівні. Майже нічого не пишуть.... Тішить також те, що у Facebook Медведчука люблять не лише в Україні, а й в Росії, Казахстані, Білорусі та інших країн колишнього СРСР. Взагалі складається враження, що люблять його переважно неукраїнські користувачі. А ще Медведчука читає багато друзів, в яких нема навіть аватарки. В переліку його друзів інколи їх буває 5-6 поспіль», – іронізував Саваневський.
Майже одразу після публікації цього аналізу із Facebook-сторінки на той момент лідера «Українського вибору» прибрали з публічного доступу інформацію про кількість його підписників.
Однак, «неприродна активність» як один із методів політичної боротьби в українському сегменті соцмереж нікуди не зникла. За останні сім років з’явилося чимало журналістських розслідувань про подібну нечесну діяльність, зокрема у Facebook, й інших політиків.
Так, наприклад, у лютому 2019-го журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та UA:Перший) розповіли про те, як громадську думку спотворювали боти партії «Народний фронт»:
Того ж року про використання цілою низкою українських політиків послуг ботів під час виборчих перегонів розповіли у спільному проекті «Я – бот» журналісти «Hromadske» та «Слідство.Інфо»:
Але окремо варто зупинитись на іншому матеріалі, завдяки якому через понад рік Facebook видалив цілу мережу «скоординованих, неавтентичних» українських сторінок, які виступали на підтримку окремих кандидатів та партій під час президентських та парламентських виборів 2019 року.
Йдеться про статтю видання «TheBabel» під назвою «Агентство, яке веде соцмережі Порошенка, просуває ролики про «наркомана Зеленського». Ми зʼясували, скільки це коштує».
«Журналіст theБабеля Євген Спірін вирішив перевірити ті політичні пабліки, які частіше за інші пропонував Facebook у найактивніший період передвиборчої кампанії, наприкінці березня — на початку квітня. До списку потрапили офіційний акаунт Петра Порошенка, два пропрезидентські пабліки та пʼять сторінок із «чорним» піаром проти його головних суперників на виборах: Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка та Володимира Зеленського. Після перемоги Зеленського в першому турі «чорні» пабліки працювали винятково проти нього. В аматорських та професійно знятих відео кандидата називали наркоманом і зрадником України. Ми зʼясували, що за всіма вісьмома пабліками стоїть столичне цифрове агентство Postmen, а офіційна сторінка президента та «чорні» пабліки проти Зеленського привʼязані до одного номера телефону», – йшлося у розслідуванні журналістів видання.
У самому Postmen коментувати будь-що на той момент відмовились.
І ось – через понад рік після виходу вищезгаданого матеріалу – Facebook таки видалив мережу цих акаунтів і теж пов'язав їх із вищезгаданим діджитал-агентстсвом.
Скільки і чого видалили?
Загалом видалили:
- 72 акаунти і 35 сторінок (на одну зі сторінок були підписані приблизно 766 тисяч користувачів) у Facebook
- 13 акаунтів у Instagram.
При цьому власники сторінок витратили на рекламу у той період, за даними Facebook, приблизно 1,93 мільйона доларів.
Мережа зосереджувалася на внутрішній аудиторії і була «особливо активною» під час президентських і парламентських виборів в Україні 2019 року.
Водночас у Facebook заявили, що робота мережі була спрямована як на критику, так і на підтримку кандидатів у президенти Володимира Зеленського, Петра Порошенка і Юлії Тимошенко.
Одним із тих, хто першим зараз відреагував на цю історію, став журналіст та медіаексперт Отар Довженко.
Комунікаційники і рекламісти не повинні займатись чорним піаромОтар Довженко
«Комунікаційники і рекламісти не повинні займатись чорним піаром, плодити ботоферми і тому подібне л*йно. Навіть задля високої мети боротьби з ненависним Зеленським. І ще гірше, коли вони після цього відмовчуються, змушуючи своїх друзів захищати їх аргументами типу «я знаю Ярослава, він хороший, ваші докази мені до ср*ки», – написав Довженко..
Ярослав, про якого він згадує у своєму дописі, це – Ярослав Ведмідь – співзасновник діджитал-агентства Postmen, яке і втрапило у скандал.
Протягом останніх років ця компанія надавала діджитал-послуги цілій низці впливових політиків та організацій. Наприклад, консультативній місії Європейського союзу, Національному антикорупційному бюро України і DTEK (енергетичній компанії, власником якої є олігарх Рінат Ахметов).
Окрім того серед її клієнтів був і п'ятий президент Петро Порошенко. Це у 2019 році визнав на той момент заввідділу Головного управління інформполітики Адміністрації президента Володимир Горковенко. Щоправда, він тоді не уточнив, про які саме обсяги допомоги йшлося.
Одразу після інформації про видалення Facebook мережі акаунтів, що були активними на виборах 2019 року в Україні і можуть бути пов'язані з Postmen, Радіо Свобода звернулось до Ярослава Ведмедя за коментарем, однак він відмовився відповідати на запитання, зазначивши, що агентство «прокомунікує цю ситуацію в інший спосіб».
Єдине, що підтвердив він: його персональна сторінка на Facebook – одна із тих, які були видалені.
До слова, влітку 2018 року у коментарі Радіо Свобода співзасновник Postmen зазначав, що «нині кількісні показники у Facebook сфальшувати хоч і дуже просто, але малоефективно, адже за допомогою ботів змінити думку аудиторії надзвичайно важко».
Чи засвоять урок?
Чи стане нинішня історія повчальним уроком для України напередодні запланованих на жовтень місцевих виборів?
Відповідь на це запитання Радіо Свобода спробувало дізнатись у авторки книги «Нація овочів» Оксани Мороз та аналітика руху «Чесно» Ігоря Фещенка.
«Я думаю. що висновків не зроблять, – вважає Ігор Фещенко, – тому що не буде для партій і для політиків юридичних наслідків. Головна причина – в законодавстві. Насамперед тому, що по факту вибори вже минули, висновки ЦВК і НАЗК із перевірки фінансових звітів затвердили, і суто юридично буде своєрідним нонсенсом, якщо вони повернуться до перевірки цих звітів. Хоча насправді ці майже два мільйони, витрачені на рекламу, йшли поза виборчими рахунками і це, по-переше, – приховування донорів, а, по-друге, – приховування витрат. І, зважаючи на такі суми, це вже кримінальне правопорушення».
Ігор Фещенко також додає, що вирішити ситуацію могли б зміни до законодавства, однак із цим теж є проблема.
«Загальноприйнято в західних демократія ведення кампаній проти. Наприклад, у Штатах значна частина реклами від кандидатів спрямована проти іншого кандидата, а не за себе самого. Потрібно в цивілізований спосіб унормувати це і в Україні. Єдине, що подібні зміни ухвалюватимуть руками тих, хто цими лазівками користується. Тобто політики самі себе мають поставити в певні рамки. І тут є конфлікт інтересів», – говорить аналітик руху «Чесно».
Авторка книги про інформаційну гігієну «Нація овочів» Оксана Мороз також поділяє думку про те, що жодних висновків після історії з Postmen українські політики для себе не зроблять.
За її словами, традиція комунікувати з аудиторією соцмереж у нечесний спосіб виникла тому, що українські політики просто не вміють самі якісно та ефективно налагоджувати діалог із виборцями у соцмережах.
«Навіть політики, які вміли це робити (як, наприклад, Зеленський), коли приходять у політику, вони ведуть ту риторику і комунікацію суху, яка ніяк не сприймається суспільством», – пояснює Мороз.
На її думку, політики тільки у тому випадку не потребуватимуть ботів на спеціальних сторінок, якщо їхня персональна комунікація у соцмережах буде провокативною, з гумором та з корисними порадами. Як приклад такої комунікації, вона наводить Facebook-сторінку колишньої в.о.міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.
«Ми навіть бачимо те, що було з «Голосом». З якими б хорошими задатками вони не заходили (я зараз аналізую виключно Facebook), все одно вони звалилися до старих технологій і все одно вони використовують старі зручні технології, які використовують зазвичай політики. Тому що вони просто до цього були не готові», – пояснює Мороз.
17 вересня 2019 Facebook вже видаляв майже 150 сторінок з України за «неавтентичну поведінку». Серед них тоді опинилися сторінки популярних українських видань Znaj.ua та Politeca. Українські медійники привітали цю новину, посилаючись на дані досліджень, за якими видалені сторінки неодноразово поширювали недостовірну інформацію. Втім, соцмережа пояснила видалення не змістом, що з’являвся на сторінках, а використанням фейкових акаунтів.
