Доступність посилання

ТОП новини

Потопи 2021. Як живуть постраждалі ялтинці та керчани?


Ялтинський мікрорайон Василівка через два місяці після потопу

Це літо для Криму стало аномальним. Сильні дощі призводили до паводків у різних регіонах півострова. Ялтинську зливу зі сходом каміння з гір називають наймасштабнішою за 100 років для цієї території. У Ялті тільки в середині серпня скасували режим надзвичайної ситуації, але чиновники кажуть – тепер постійно в режимі підвищеної готовності, бо бачили, що відбулося з Керчю – цілих два масштабних потопи за сезон. Після першого стихійного лиха в Ялті минуло вже понад два місяці. Ми подивилися, що змінилося за цей час.

Яма на Південнобережному шосе, 27. Ялта
Яма на Південнобережному шосе, 27. Ялта

Глибокі ями біля домівок на Південнобережному шосе – від пошуків зниклої безвісти ялтинки Ірини Гілляровської. Її змило потоком у цьому районі. Її куртку знайшли за кілька днів, але минуло понад два місяці, а саму жінку відшукати досі не вдалося.

Фото з соцмереж: розшук ялтинки Ірини Гілляровської
Фото з соцмереж: розшук ялтинки Ірини Гілляровської

«Постійно приїжджають кінологи. Зі Севастополя буквально вчора був кінолог із собакою. Дочка Іри та зять, напевно, вони винаймали трактор і кінолог ходив із собакою. Де вона робила якісь своєрідні рухи, ніби на запах, вони там рили. З ранку і до пізнього вечора рили, біля містка, в заторах рили, з того боку. Але нічого поки не відомо. Ну такий шар, щоб ви розуміли: тут глибина метри чотири», – розповідає сусід Ірини Гілляровської Юрій Сіденко.

Місцеві чиновники стверджують, що за два місяці з території Великої Ялти вивезено майже 110 тисяч тонн ґрунту. Як це вдалося і куди саме територіально вивозили каміння, щебінь та мул – не кажуть.

Юрій Сіденко, який живе в будинку 27 на Південнобережному шосе, розповідає, що його родині з розчисткою допомагали тільки в перші дні після потопу. Тоді солдати пробили шлях до будинку.

Ялтинець Юрій Сіденко
Ялтинець Юрій Сіденко

«Ось своїми силами поки, лопатами. Винаймали трактора, потім син купив старий трактор, ремонтуємо його, штовхаємося. Поки ніхто не допомагає. Ось виштовхали тут кубів, не знаю, 200 – 300. А порахували – тут, кажуть, під 5 тисяч кубів. Тобто 20 діб по 2 метри плюс вага куба – тонна триста п'ятдесят. Ми руками не в змозі це зробити. І фізично, і морально втомилася вся сім'я. Допомога? Обіцянки. Ну, у міста проблем, я розумію що багато, та якоїсь хоча б маленької допомоги чекаємо», – розповідає Юрій.

Під час потопу річка Бал-Алма пробила тут собі нове русло і затопила не тільки будинки, але й дорогу, вздовж якої пролягає водопровід, що забезпечує водою Велику Ялту.

Жителька Ялти Вікторія Костенко
Жителька Ялти Вікторія Костенко

«Зараз ця труба відкрита і її ніхто не закриває. По ній ходять люди, вигулюють собак. Куди ми тільки не зверталися, до нас приїжджав мер, ми писали різні листи, але ніхто нічого не робить. Нам доводиться якось полями обходити, щоб дістатися до міста, хоча тут іти п’ять хвилин. З дорогою нічого не роблять. Обіцяють, нічого не роблять. Місток через річку ми робили самі. У нас особисто води немає, технічна вода на полив, а так ось ми приносимо воду», – ділиться жителька садового товариства «Хуторок» Вікторія Костенко.

Поряд – мікрорайон Василівка. Зараз тут уже чимало розчищено, але й ґрунту та каміння ще багато. Нещодавно в мікрорайон приїжджала очільниця російської адміністрації Яніна Павленко. Але у своєму відео конкретики не надала, тільки перелічила в соцмережі, що тут немає каналізації, дороги, інфраструктура потребує відновлення, недооформлені земельні ділянки.

Поряд із цим місцем – парк тролейбусів. Він і досі – як одразу після стихії – увесь завалений попід дах.

Парк тролейбусів, Ялта
Парк тролейбусів, Ялта

Місцеві чиновники звітують, що за час після стихії відкачали мул із 87-ми підвалів – вони просушені та продезинфіковані. Але це не зроблено всюди, де було потрібно. Навіть на постраждалій вулиці Кривошти залишилися непросушені будівлі. Хоча тут вулицю навіть публічно прибирала глава підконтрольної Росії адміністрації Ялти Яніна Павленко.

«У деяких будинках робили просушку, а в нашому будинку, в шостому, просушки в сараї не робили. Ну ми в сараї постаралися самі його [мул] вигребти, а в проходах він так і лишився. Черга до нас не дійшла. Приїжджали машини звідкись спеціально для просушування, але потім вони поїхали», – каже ялтинка Ганна Полякова, яка живе в будинку по вулиці Кривошти, 6.

Ялта, наслідки потопу
Ялта, наслідки потопу

В Ялті було два потопи. Другий – набагато менш масштабний. Але й у нього були наслідки. Вдруге постраждали кілька будинків на вулиці Вергасова. Тоді Яніна Павленко заявляла, що чиновники з'ясовуватимуть, як узагалі можна було будувати на руслах річок.

У серпні Яніна Павленко звітує про спільну роботу з урядом Росії, і пише, що будинки – не самозабудова, але «дивом «виросли» впритул до русла ріки».

Жителям 18 квартир звідси обіцяють надати інше житло, а аварійне викупити.

Господарям інших будинків на Вергасова допомагали розчищати двори.

«Була знищена каналізація, було багато бід. Каналізація відновлена, каналізацію я відновив сам. Єдине, що мені її екскаватор відкопав», – каже житель вулиці Вергасова Сергій Ветигуз.

Що чиновники планують зробити з небезпечними зонами підтоплення – відповіді поки що не дають. Тільки обіцянки врахувати це в майбутніх планах забудови.

«Містобудівний план усе ще перебуває в розробці. «Кримводгосп» провів колосальну роботу, він виявив сімнадцять таких зон на території і всі в однозначному порядку будуть внесені до містобудівної документації з метою не допустити в подальшому таких наслідків, які може завдати стихія», – каже Яніна Павленко.

Пляж Ялта
Пляж Ялта

У місті відновлені деякі підземні переходи і майже змитий Приморський пляж міста.

Підконтрольна Кремлю місцева влада підрахувала, що найбільше постраждали 62 двори – на розробку проєкту їхнього ремонту з казни Ялти обіцяють виділити 34 мільйони рублів. Гроші на сам ремонт хочуть отримати з Москви.

Чиновники попереджають: ремонт відбудеться не швидко. Поки що кажуть про наступний рік. Деякі ялтинці – шоковані, бо не знайшли в списку свої постраждалі двори.

Коментарі ялтинців на сторінці в соцмережі Яніни Павленко
Коментарі ялтинців на сторінці в соцмережі Яніни Павленко

У середині серпня вдруге затопило Керч. Якщо в Ялті таке лихо було першим за сто років, то Керч від підтоплення потерпає часто. На вулиці Чернишевського будинки підтоплює вже вшосте, починаючи з сімдесятих років минулого сторіччя.

Керчанка Ганна Котлярова
Керчанка Ганна Котлярова

«У літній кухні ми зробили ремонт після першої повені. Пропало все повністю знову, а в будинку у нас було тридцять сантиметрів води цього разу. Теж почали штукатурити, плитку класти: всі будматеріали, все знову пропало. У другу повінь нікого не було, ми самі все вигрібали. Щоразу все з нуля відновлювати. Ми вже просто втомилися. Ми намагаємося подати заявку на те, щоб це житло визнали не те щоб аварійним, а просто щоб нам дали можливість переселитися в інше житло. Ми згодні навіть віддати державі цю ділянку, аби нам дали нове житло», – розповідає керчанка Ганна Котлярова, жителька будинку по вулиці Чернишевського, 6.

Після першого потопу в Керчі почали таки чистити русло ріки Мелек-Чесме. Вона проходить через центр, містяни багато років скаржилися на те, що вона замулена, заросла та завалена сміттям. На розчистку виділили 33 мільйони рублів, перед другим потопом почали тільки підготовчі роботи.

У серпні Керч по суті підтоплювало кілька разів. За цей час неподалік міста звели три тимчасові дамби. Після потопів у селі Бондаренково збудували постійну дамбу, 8 метрів заввишки.

«Буде поступово йти, вода спадатиме в річку Булганак. Тобто не буде такого прориву та масового разового скидання, залпового скиду води, який є найболючішим», – стверджує директор Ленінського філіалу «Крыммелиоводхоз» Олександр Руденко.

Провал ґрунту в районі будівництва дамби на річці Булганак у Ленінському районі Криму, 2 вересня 2021 року
Провал ґрунту в районі будівництва дамби на річці Булганак у Ленінському районі Криму, 2 вересня 2021 року

Керчанка Галина Іванівна Худолій досі живе в готелі, додому, в квартиру по вулиці Горбульского, 31, приходить лише іноді. МНС вивезло її ще під час першого потопу.

«Я пішла по воді, піднялася на 2 поверх до сусідки, вона мене врятувала. На другому поверсі я пробула, поки за мною МНС не приїхало. Дуже важко, небезпечно було, страшно. Я мало не впала в воду, йшла з речами на другий поверх. Ще б трошки і я б у цій воді захлинулася,» – згадує Галина Іванівна.

Керчанка Галина Худолій
Керчанка Галина Худолій

Компенсацію в 110 тисяч рублів Галина Іванівна отримала, усі гроші пішли на ремонт, робити його допомагали волонтери. А обіцяних чиновниками виплат на ремонт досі не дочекалася.

«Чекаємо всі. Говоримо, що не підемо з готелю доти, поки нам не заплатять за ремонт. За свій рахунок поміняла підлогу, лінолеум постелили, вікно зробили. Не вистачає грошей, я пенсіонерка, другої групи інвалідності, на обліку в онкодиспансері. Допомогли 110 тисяч і пенсія була. На похорон зберегла пенсію, 100 тисяч. І ось ці всі витратила», – каже Галина Іванівна.

Найстрашніше для Галини Іванівни те, що жити в квартирі після ремонту досі неможливо: всі стіни вологі. Її сусіди через це ще нічого не робили.

Керчанка Юлія Філіпова показує вологі стіни квартири
Керчанка Юлія Філіпова показує вологі стіни квартири

Сусідка Галіни Іванівни, Юлія Філіпова про побут каже: «живемо, як бомжі». Топчан для сну, а поряд – розібрані дошки підлоги. Грошей на ремонт вона також ще не отримала.

«Комісія була: все підраховували, описували. Шість тисяч за квадратний метр на ремонт. Це окремо від тієї суми, що ми зазнали збитків за меблі. І до цього дня мовчать, тиша. Ніхто нічого не дає. Вже скоро холодно буде, люди не зробили ремонт, тому що немає грошей. Будматеріали як подорожчали. І ніхто нам нічого тут не допомагає, не питає, взагалі нічого», – обурена Юлія Філіпова.

Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов днями заявив, що виплати почнуться наступного тижня, після 6 вересня.

Юлія згадує, що в перший потоп, після евакуації Галини Іванівни, співробітники МНС обіцяли повернутися за ними, але не повернулися. Та ще й двір від підтоплень жильцям доводиться рятувати самим.

«Коли нам робили дорогу, дорогу підняли, а в наш двір спуск не зробили нормально. Ми зверталися неодноразово, нам обіцяли це зробити, але до цього дня нічого не зробили. Ми зібрали гроші з усього двору, з кожної квартири по 1 600 рублів, купували 9 тонн щебеню. Цемент ще купили, пісок, ось сьогодні бетонуватимуть, щебенем засипали. А адміністрація нам відмовила. Прийшов лист: звертайтеся там ще до когось, це не наша проблема», – розповідає жінка.

Під час серпневої негоди знову затопило перший поверх лікарні номер один Керчі. За даними місцевих ЗМІ стіни закладу постраждали і потребують ремонту.

Режим надзвичайної ситуації запровадили на двох керченських пам’ятках – це Аджимушкайські каменоломні та Царський курган – це давньогрецька поховальна споруда з унікальними архітектурними елементами, яка датується 4 сторіччям до нашої ери. На цих об’єктах почалися зсуви та обвали.

Царський курган, Керч, 19 серпня 2021
Царський курган, Керч, 19 серпня 2021
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG