Доступність посилання

ТОП новини

«Ти ще до збірної потрапиш»: як Крим позначився на кар'єрі українських футбольних зірок


Футболіст збірної України Руслан Малиновський (в центрі) під час матчу Словаччина – Україна

У суботу, 3-го червня, збірна України вперше зіграє у чвертьфіналі Чемпіонату Європи з футболу. У складі синьо-жовтих є гравці, які є представниками клубів багатьох європейських чемпіонатів. Українці грають в Англії, Бельгії, Угорщині та Італії. Разом з тим відразу декілька футболістів збірної на різних етапах своєї кар'єри грали за кримські футбольні команди.

Для когось Крим ‒ це перші кроки у футбольній кар'єрі, інші ж розглядали півострів як місце, де можна набратися такої необхідної ігрової практики. Кореспондент Крим.Реалії розповідає, як Крим позначився на кар'єрі українських футбольних зірок та якими їх пам'ятають на півострові.

Руслан Малиновський, 28 років​

Нинішній клуб: Аталанта (Бергамо, Італія)

Трансферна вартість: 30 мільйонів євро.

Найкращий асистент італійської Серії А нинішнього сезону Руслан Малиновський перебрався до Севастополя у 2012 році. Йому тоді було 19 років, але навіть у такому юному для професійного футболіста віці він зумів вразити своєю грою весь тренерський штаб ПФК «Севастополь», згадує колишній директор клубу Олександр Красильников.

Руслан Малиновський
Руслан Малиновський

Втім, каже він, коли у 2012 році Руслан приїхав на збори, він був уже знайомий севастопольським футбольним босам.

«Я помітив Руслана ще раніше ‒ у 2011 році. Вже тоді ми його дивилися, і я говорив, що нам треба його забирати. Я пам'ятаю, що він брав участь у наших літніх спарингах з «Кримтеплицею», але до підписання контракту справа так і не дійшла», ‒ згадує Красильников.

Олександр Красильников, колишній президент ФК «Севастополь»
Олександр Красильников, колишній президент ФК «Севастополь»

Севастопольський футбольний клуб тоді тренував Олександр Рябоконь і, можливо, Малиновський «просто не вписався у тренерський малюнок команди». Претензій до гри Малиновського вже тоді ні у кого не виникало, розповідає Красильников.

Руслан саме грав у футбол. Він був саме ігровий. Здатний до імпровізації, до нестандартних рішень
Олександр Красильников

У 2012 році на зміну Рябоконю прийшов новий тренер ‒ російський фахівець Олег Кононов. При ньому майбутня зірка Серії А вперше зіграв за севастопольський клуб.

«Знаєте, ось є футболісти, які на полі просто й сухо виконують настанови тренера. Вони можуть це робити добре, а можуть ‒ погано. Ось Руслан був не такий. Він саме грав у футбол. Він був саме ігровий. Здатний до імпровізації, до нестандартних рішень. Тоді для мене, як для президента, це було дуже важливо», ‒ говорить Олександр Красильников.

Всього за «Севастополь» Малиновський провів 19 матчів: 16 у чемпіонаті й 2 у кубку України, забив один гол і допоміг команді знову повернутися у вищий футбольний дивізіон.

У Севастополі у Руслана склалося й особисте життя. Зі своєю нинішньою дружиною Роксаною він познайомився саме в Криму. Зараз вони разом живуть в Італії. В одному з інтерв'ю Роксана Малиновська зізналася, що не хотіла б у майбутньому переїжджати з Бергамо, оскільки це місто дуже нагадує їй Севастополь.

Руслан Малиновський на відкритому тренуванні збірної України
Руслан Малиновський на відкритому тренуванні збірної України
Я бачив його в грі, і вже тоді було зрозуміло, що хлопець досягне багато чого
Олександр Красильников

Красильников зізнається, що не знає причин, через які Руслан вирішив залишити команду. Але, цілком імовірно, що перспективний та амбітний футболіст «просто пішов на підвищення до сильнішого клубу».

З Севастополя Малиновський перебрався до Луганська, де провів два сезони, виступаючи за місцеву «Зорю». Тут його й помітили скаути бельгійського «Генка» ‒ одного з лідерів місцевого чемпіонату. Там Малиновський відіграв три роки, після чого опинився в «Аталанті».

Руслан Малиновський (у другому ряду другий праворуч) напередодні матчу зі Словаччиною
Руслан Малиновський (у другому ряду другий праворуч) напередодні матчу зі Словаччиною

«Хочете вірте, хочете ‒ ні, але я абсолютно не здивувався, коли він «вистрілив», ‒ говорить Олександр Красильников. ‒ Я бачив його в грі, і вже тоді було зрозуміло, що хлопець досягне багато чого».

Олександр Караваєв, 29 років

Нинішній клуб: «Динамо» (Київ)

Трансферна вартість: 5 мільйонів євро.

Правий захисник київського «Динамо» Олександр Караваєв провів у Севастополі три роки, граючи за місцевий футбольний клуб. Караваєв поповнив лави ПФК «Севастополь» у 2011 році. У попередньому сезоні команда опинилася серед аутсайдерів Прем'єр-ліги й керівництво було зацікавлене у приході нових гравців, які б допомогли клубу повернутися в українську футбольну еліту, говорить експрезидент «Севастополя».

Тренер збірної України Андрій Шевченко (в центрі), футболісти Олександр Караваєв (зліва) і Руслан Малиновський після матчу Україна – Португалія. Київ, НСК Олімпійський, 14 жовтня 2019 року
Тренер збірної України Андрій Шевченко (в центрі), футболісти Олександр Караваєв (зліва) і Руслан Малиновський після матчу Україна – Португалія. Київ, НСК Олімпійський, 14 жовтня 2019 року

Олександр Караваєв ‒ уродженець Херсонщини. Там же він робив свої перші кроки у футбольній кар'єрі, виступаючи за молодіжний клуб «Просвіта». Тут його помітила селекційна служба донецького «Шахтаря» й запросила у свою футбольну академію.

«Севастополь» став першим футбольним клубом, куди Олександр Караваєв після закінчення академії вирушив в оренду. У Криму футболіст зарекомендував себе завдяки своїй витривалості й самовіддачі.

Караваєв ‒ це той, хто буде завжди грати на повну
Олександр Красильников

«Він ‒ неймовірно працьовитий гравець, ‒ згадує Олександр Красильников. ‒ Футболісти усі різні: хтось може собі дозволити десь не викластися повністю, десь взяти перепочинок, але Караваєв ‒ це той, хто буде завжди грати на повну».

За три роки, проведених у Криму, Караваєв стабільно виходив в основному складі «Севастополя» й демонстрував, як для захисника, пристойну результативність. У 66-ти матчах, проведених за севастопольський клуб, він зумів відзначитися дев'ятьма забитими м'ячами.

І навіть попри це, повністю розкритися в «Севастополі» Караваєву не вдалося. Вся справа у неправильному амплуа, вважає Олександр Красильников. У Криму Караваєв грав на позиції класичного правого захисника, хоча сам футболіст, очевидно, тяжів до атаки.

«Я завжди вважав, що Караваєва варто було б використовувати або в півзахисті або хоча б як вінг-бека ‒ захисника, який регулярно виривається в атаку. Але я не був тренером, я був президентом клубу й не втручався в тренерську роботу», ‒ каже Красильников.

Караваєв залишив «Севастополь» уже після анексії Кримського півострова Росією. У 2014 році він перебрався в луганську «Зорю». Далі була пів річна оренда в турецькій «Фенербахче», повернення в «Зорю» й перехід у київське «Динамо», який відбувся у 2019 році.

Олександр Красильников каже, що шкодує про те, як ПФК «Севастополь» був змушений попрощатися зі своїми найкращими гравцями, зокрема і з Караваєвим. Клуб, згадує він, припинив своє існування, і керівництво не змогло виконати перед усіма футболістами фінансові зобов'язання.

Микола Матвієнко, 25 років

Нинішній клуб: Шахтар (Донецьк)

Трансферна вартість: 11 мільйонів євро.

Микола народився в місті Саки на заході Криму. Свої перші кроки у футболі майбутній чвертьфіналіст Євро-2020 робив на стадіоні «Авангард», де проходили тренування місцевої футбольної секції.

«Коля не був вундеркіндом», ‒ розповідає кореспонденту Крим.Реалії перший тренер Матвієнка Микола Ланчак.

Усі його успіхи, каже він, ‒ це результат феноменальної працьовитості та відданості футболу. Все своє дитинство у вільний від школи час Микола проводив з м'ячем на стадіоні.

Сакський стадіон «Авангард», де Микола Матвієнко робив свої перші кроки у футболі
Сакський стадіон «Авангард», де Микола Матвієнко робив свої перші кроки у футболі

Матвієнко почав займатися футболом з шести років і його відразу взяли в команду дітей, які були на два роки старші за нього. Але річ була зовсім не в його неабияких здібностях, просто тоді сакські футбольні тренери не набирали в секцію дітей 1996 року народження, згадує Ланчак.

Він тренував Матвієнка упродовж шести років. Весь цей час інформація про перспективного футболіста надходила в селекційну службу донецького «Шахтаря», з якою Ланчак тоді активно співпрацював.

Шанс спробувати свої сили в академії багаторазового чемпіона України та переможця Кубка УЄФА випав Матвієнку, коли йому було 12 років. І він зумів сповна скористатися наданою можливістю.

Сакський стадіон «Авангард»
Сакський стадіон «Авангард»

«Коли Коля приїхав у «Шахтар», про нього там вже багато знали. Я регулярно давав інформацію в селекційну службу. І він виправдав очікування клубу й зумів потрапити в академію з першого набору. Таке вдається не кожному», ‒ розповідає Микола Ланчак.

У молодіжному клубі «Шахтаря» Матвієнко починав виступати на позиції атакуючого півзахисника, але в процесі його перевели на захист. Ланчак згадує, що його вихованець був не дуже задоволений зміною свого амплуа.

Ось подивишся, з цієї позиції ти ще до збірної потрапиш. Так я йому сказав. Так, власне, і вийшло
Микола Ланчак

Тренер каже, що заспокоював його, оскільки розумів, що з його антропометричними даними, добре поставленим довгим пасом і вмінням грати «на другому поверсі» позиція захисника виглядає набагато перспективнішою.

«Ось подивишся, з цієї позиції ти ще до збірної потрапиш. Так я йому сказав. Так, власне, і вийшло», ‒ згадує Ланчак.

За першу команду «Шахтаря» Матвієнко дебютував у 2015 році в матчі кубка України проти київського «Арсеналу». Через два роки 21-річний футболіст пішов в оренду: спочатку в полтавську «Ворсклу», потім ‒ у львівські «Карпати».

Микола Матвієнко, футболіст клубу «Шахтар», б'є по м'ячу
Микола Матвієнко, футболіст клубу «Шахтар», б'є по м'ячу

Тоді закріпитися в «Шахтарі» було дуже важко, пояснює Микола Ланчак. Основною рушійною силою команди були бразильські футболісти, які «найчастіше грали саме один з одним», тому спочатку Матвієнко регулярно «грав без м'яча». Але дві оренди дозволили футболісту зміцніти, і в «Шахтар» кримчанин повернувся конкурентоспроможним футболістом, який вже не випадав з командної гри.

Зараз до Матвієнка виявляють інтерес відразу декілька клубів з європейських топчемпіонатів. Зокрема, агент футболіста мав неодноразові контакти з представниками лондонських «Арсеналу» й «Тоттенхема».

Микола Матвієнко (№22) та інші футболісти «Шахтаря» святкують забитий м'яч
Микола Матвієнко (№22) та інші футболісти «Шахтаря» святкують забитий м'яч

При цьому контактів зі своїм першим тренером Микола не перервав. Вони як і раніше спілкуються, хоч і з меншою періодичністю. У футболістів такого рівня дуже щільний графік, тому кожну вільну хвилину вони намагаються провести з сім'єю, пояснює Микола Ланчак. У Криму Матвієнко не був уже декілька років, додає він.

«Успіх Колі ‒ це ще й тренерська довіра, ‒ вважає Ланчак. ‒ Я бачу, що він, наприклад, користується абсолютною довірою в Андрія Шевченка. І ця довіра, звичайно, не безпідставна. Своєю грою й самовіддачею Коля його ніколи не підводив».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG