Безробіття зростає, вакансії залишаються: як пандемія коронавірусу вплинула на кримський ринок праці

В анексованому Криму не вистачає близько 10 тисяч робітників, зокрема, у сфері будівництва, ‒ про це повідомив спікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов. Водночас за інформацією місцевого Центру зайнятості населення, з початку року рівень безробіття на півострові зріс у 13 разів.

За інформацією Кримстату на кінець серпня, кількість безробітних склала 44,7 тисячі осіб ‒ і це на 13,3% більше, порівняно з липневими показниками. Однак зросла за цей період, нехай і незначно ‒ всього на 0,8% ‒ і заявлена роботодавцями потреба у працівниках. У Криму не можуть заповнити 18,5 тисяч вакансій, з них до робітничих професій відносяться більше ніж 10 тисяч. Про те, як співвідносяться між собою безробіття та нестача кадрів, і чого чекати кримчанам від другої хвилі «коронакризи», йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Будівельник з Судака Денис розповів Крим.Реалії, що при високому рівні безробіття знайти кваліфіковані кадри в бригаду дійсно складно.

‒ Люди хочуть заробляти, а фахівців не вистачає. Я сам розбираюся в усьому цьому, працюю ‒ наймаєш бригаду і починаєш все їм розжовувати, вчити. Не те щоб хлопці не вміли нічого ‒ просто мало саме фахівців. Раніше більше було. Зараз їдуть з сіл ‒ з Совєтського, Кіровського районів. Всі хлопці кримські. З материка (тобто з Росії ‒ КР) дуже мало приїжджають. У них там ціни інші ‒ вигідніше в Москву поїхати на заробітки

Голова Союзу промисловців та підприємців Криму Артем Євтушенко вважає, що така ситуація з робочою силою в будівництві склалася через масовий виїзд трудових мігрантів.

‒ Проблема колосальна ‒ людей просто немає. Коли всі будівництва на півострові зупинилися, багато повиїжджали, не знаючи, що буде далі. Було багато мігрантів ‒ офіційних і неофіційних ‒ і тепер багато хто не може повернутися назад, тому що кордони закриті. Водночас внутрішній ринок приватного будівництва виріс ‒ багато хто кинувся вкладати кошти в нерухомість. Відповідно, на великих об'єктах відчувається серйозна нестача робочої сили ‒ напевно, до половини кадрового складу.

Якщо говорити про загальне безробіття, від пандемії в Криму найсильніше постраждали сфери послуг, розваг, громадського харчування. Випало близько 25-30% ринку, особливо в цих галузях. Уже до кінця карантину надійшла суттєва підтримка у вигляді двопроцентних кредитів і виплат у розмірі мінімальної зарплати ‒ 12 з лишком тисяч рублів.

Виграли під час цієї кризи, за оцінкою Артема Євтушенка, перш за все підприємства, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності кримчан, наприклад, виробники санітарних засобів і медичного устаткування. Також, за його спостереженнями, деякі кримські бізнеси навмисно припинили роботу, щоб отримувати гарантовану підтримку російської держави, а самі працівники прагнуть будь-що зберегти допомогу з безробіття.

‒ При цьому справжнє безробіття порахувати складно. Мені здається, зараз неофіційних безробітних набагато менше, ніж було раніше, оскільки багато хто прагне стати на облік і отримати якусь компенсацію. Мені розповідали, що деякі претенденти на співбесідах шукають саме неофіційне працевлаштування, щоб не втрачати допомоги.

Російський глава Криму Сергій Аксенов 3 жовтня сказав, що кримський бізнес отримав вже 1,2 мільярда рублів регіональної субсидії з початку пандемії коронавірусу.

Втім, голова кримського HR-агентства «Глабар» Оксана Волкіна вказує на те, що лише деякі сфери місцевої економіки отримали державну підтримку, тоді як постраждали абсолютно всі. За її прогнозами, нове посилення карантину неодмінно викличе ще серйозніший сплеск безробіття.

‒ Сезонні пропозиції пом'якшили безробіття, але восени ми знову бачимо, що з'являється все більше претендентів. Особливо в готельно-туристичному напрямку, громадського харчування тощо. Якщо влада знову відправить компанії і співробітників на віддалену роботу, то деякі малі бізнеси не зможуть собі цього дозволити, і на ринку з'являться додаткові руки. Якщо ні ‒ все збережеться приблизно на нинішньому рівні. У першу чергу зараз потрібні менеджери продажів для різних галузей економіки, адже люди, які вміють продавати, особливо потрібні у кризу. До того ж це вузькі фахівці на зразок інженерів-конструкторів, інженерів-проєктувальників, висококваліфікованих зварювальників. З одного боку, у них є інженерно-технічні навички, з іншого боку, вони мають вміти якісно працювати руками ‒ ремонтувати спецтехніку, верстати тощо.

Тим часом Міністерство праці Росії розраховує повернутися до докризового рівня безробіття до кінця наступного року. Станом на кінець серпня зареєструвалися як безробітні 3,6 мільйона осіб в усій країні (в цю статистику російська влада традиційно вносить анексований Крим) ‒ при тому, що до кризи таких громадян було всього 700 тисяч. Колишній заступник міністра праці та зайнятості населення Росії Павло Кудюкін нарікає, що оцінити реалістичність прогнозів уряду поки вкрай складно.

‒ Я б сказав, вони надмірно оптимістичні. Є високий рівень невизначеності: ми досі погано уявляємо епідеміологічну картину на перспективу. Зараз починається друга хвиля пандемії, і не дуже зрозуміло, як влада буде реагувати на неї, які обмеження введуть. У Москві мер вимагає виводити людей на дистанційну зайнятість, і очевидно, що під удар знову потраплять громадяни старші за 65 років. Принаймні від частини з них роботодавці постараються позбутися, хоча на показники безробіття це не вплине, оскільки це пенсіонери. Інше питання: наскільки вдасться відновити ділову активність, щоб скоротити безробіття?

Російська економіка, на жаль, відрізняється млявістю і навряд чи буде сильно і швидко відновлюватися. Втім, у тій частині ринку праці, де зайняті мігранти, спостерігається навіть зростання зарплат через зниження пропозиції робочих рук.

Павло Кудюкін вважає, що різке зростання безробіття принаймні на третину зумовлене прагненням громадян стати на облік в центри зайнятості та отримувати допомогу ‒ і при цьому працювати неофіційно.

‒ Водночас у проєкті федерального бюджету на 2021 рік ми вже спостерігаємо урізання багатьох видаткових статей, зокрема на вищу освіту. Не виключено, що це торкнеться і дотації на Крим. Можливо, Москва буде стимулювати регіони, щоб вони самі якось крутилися і вишукували ресурси ‒ хоча не дуже зрозуміло, звідки їх вишукувати.

Тим часом українська економіка також відходить від наслідків першої хвилі коронавірусу. Старший науковий співробітник Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірина Федець додає, що ситуацію погіршують інші, давно властиві країні проблеми.

‒ Чим менше люди працюють, тим менше вони платять податків, але не тільки: паралельно знижується споживання. Через це бюджет недоотримує значну частину надходжень, і при цьому навантаження на нього збільшується через те, що багато хто стає на облік у центри зайнятості і подають заявки на допомогу з безробіття. Додайте сюди те, що в останні роки в країні спостерігалося старіння населення, тоді як багато виїжджали на заробітки за кордон, а кількість громадян, які працювали в Україні, які сплачували податки, зменшувалася. Тепер же ситуація з безробіттям, напевно, ще погіршиться. Загалом ми будемо спостерігати, що зі сфер, зав'язаних на фізичні контакти, працівники будуть перетікати в ті галузі, де можлива віддалена робота.

Ірина Федець підкреслює, що в цій ситуації від держави необхідна зрозуміла комунікація: на що розраховувати людям, які залишилися без роботи, якої політики чекати бізнесу надалі тощо.

(Текст підготував Владислав Ленцев)