У Криму відновили перелік російських державних програм на 2020 рік. Як повідомляє видання «Новий День», серед змін ‒ відмова від програми будівництва соціального житла для оренди сім'ями з невеликими прибутками, а також програми для усунення дефіциту місць у дитячих садах.
Водночас, була розширена програма «патріотичного виховання громадян» на півострові. У Сімферополі планують у 2020 році витратити на ці цілі понад 862 тисячі рублів, в Алушті ‒ 5,5 мільйона рублів. Даних про те, скільки грошей спрямують на патріотичне виховання кримчан загалом, знайти не вдалося.
Український аналітик, експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич вважає, що таким чином Росія демонструє свої пріоритети щодо анексованого Криму.
Навіщо витрачати зайві гроші на тих, хто у світі мілітаризації Криму не виконує жодної функції?Ігар Тишкевич
‒ В принципі, це логічно. Якщо ми звертаємо увагу на заміщення частини населення, на розвиток військової інфраструктури та житлової ‒ для прибулих військових, то навіщо витрачати зайві гроші на тих, хто у світі мілітаризації Криму не виконує жодної функції? Це просто, перепрошую за цинізм, живий баласт. При цьому підпрограма забезпечення житлом окремих категорій громадян, які потребують покращення соціальних умов, залишилася. Це стосується учасників, інвалідів Великої Вітчизняної війни ‒ треба розуміти, скільки їх залишилося реально, але до них ще прирівнюються окремі категорії громадян. Також згадуються люди з інвалідністю, військовослужбовці, звільнені в запас, багатодітні та молоді сім'ї. Але будівництво для передачі у власність стосується тільки ветеранів та частини військовослужбовців запасу.
Для інших передбачені лише різні механізми компенсації на придбання комерційного житла, відзначає Ігар Тишкевич.
‒ Тобто, нормальні бізнес-відносини... А орендне житло, програму щодо якого викреслили, будує місцева або центральна влада, воно стоїть на балансі місцевого самоврядування та обслуговується завдяки отриманню орендної плати. Передбачалося, що це буде складати 6 тисяч рублів за середню квартиру площею 30 квадратних метрів. Це невеликі гроші, які могли потягнути усі, і це не бізнес. Тобто, навіщо морочити собі голову, будувати низькоприбуткове або взагалі неприбуткове житло? З урахуванням мілітаризації це не потрібно, і якщо люди, яким це призначалося, будуть їхати з Криму в пошуках кращого життя, чому б і ні? Щодо патріотичного виховання, одержувачі вигоди ‒ це відомі в Росії організації на кшталт тих же байкерів з «Нічних вовків» або «Молодої гвардії», не проти відкусити такий пиріг і кримська влада.
Ігар Тишкевич пояснює, що державні програми, на відміну від статей місцевого бюджету, після затвердження захищені від урізання фінансування.
Українська політична експертка Юлія Тищенко вважає, що посилення фінансування програм з патріотичного виховання в анексованому Криму є ініціативою російської влади.
У цих страшних процесах російське керівництво намагається бути успішнимЮлія Тищенко
‒ Кримський уряд, якщо його можна так назвати, досить не самостійний у питаннях витрачання грошей. Присутній досить жорсткий контроль, зокрема, на об'єктах федерального будівництва ‒ траса «Таврида», Керченський міст тощо. Не так просто ці гроші витрачати так, як, може, хотілося б. Інший момент може бути пов'язаний з певними акцентами. Якщо спочатку в гуманітарній сфері йшлося про «всеросійську єдність», яку так-сяк намагалися будувати в Криму, то сьогодні говорять практично те ж саме, але про патріотизм. У цих страшних процесах російське керівництво намагається бути успішним: зокрема, я говорю про мілітаризацію освіти, роботу з дітьми, ходіння у школи ветеранів, яким років по 40, тобто зрозуміло, в яких війнах вони брали участь.
Підпрограма «Збереження, вивчення та розвиток мов вірменського, болгарського, грецького, кримськотатарського та німецького народів», яка була запланована на 2015-2017 роки, також зникла з опису держпрограми зі зміцнення єдності російської нації та етнокультурного розвитку народів. Це може означати, що російська влада Криму вважає її повністю виконаною.
Кримська юристка та правозахисниця Ленура Єнгулатова розповідає про ситуацію в школах анексованого Криму.
‒ Буквально наприкінці 2017 року була ухвалена «дорожня карта» з вивчення рідних мов, навчання у школах та дитячих садах. Вона сильно деталізувала процедуру вибору мови для вивчення або мови навчання для всіх предметів ‒ українська, кримськотатарська, вірменська, інші зі списку мов народів Криму. Батьки могли обирати мову навчання для своєї дитини, а адміністрації шкіл були зобов'язані проводити відповідні процедури: починаючи з лютого 2018 року, обов'язково інформувати батьків на зборах, на стенді в школі, на шкільних сайтах, що дитина має право вивчати свою рідну мову. Проводилась така кампанія, проте в серпні 2018 року були фундаментальні зміни в законі про освіту в Росії, згідно з якими вибір мови навчання, вивчення є добровільним.
За інформацією Ленури Єнгулатової, після цього батькам стали роздавати заяви, щоб ті під тиском з боку адміністрації школи не обрали рідну мову для навчання.
‒ У результаті батьки отримують неправильну, викривлену інформацію про те, що рідну мову вивчати складно, держіспити будуть російською, а вивчення рідної мови буде забирати час у російської. Звичайно, батьки схиляються в бік останньої. Коли вони пишуть заяви хоча б на факультатив, на позаурочну діяльність, особливо з української мови, їм цього не пропонують. Батькам говорять, що це те ж саме, що й сам предмет ‒ граматика, синтаксис, література й так далі. Але позаурочна діяльність будується за іншими планами, і при будь-якій перевірці, якщо там будуть вивчатися не міфи, легенди, національні костюми, а граматика, це буде мінус школі. Офіційно директори та завучі говорять про те, що у них немає вчителів, додаткових класів, відсутні підручники, хоча на сайті Міносвіти можна побачити, що всі підручники перекладені відповідними мовами.
Офіційного підтвердження цієї інформації з боку адміністрації кримських шкіл або російського Міністерства освіти Криму немає, Ленура Єнгулатова посилається на досвід спілкування з батьками.
Довідка: Російська влада півострова відкриває у школах кадетські класи та проводить набір у російський військово-патріотичний рух «Юнармія». Дітей вчать розбирати зброю та стріляти, привчають носити камуфляж і ходити лавами.
Українські правозахисники не раз звертали увагу на воєнізований формат виховання дітей в анексованому Криму. Психологи відзначають тиск на свідомість дітей у сучасній освіті Росії.
Прокуратура АРК відкрила провадження через проведення в анексованому Криму серед дітей заходів, спрямованих на «пропаганду війни» та служби в російській армії.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
