Російська влада Криму намагається налаштувати водопостачання в Сімферополі та околицях. З 17 листопада місто, а також Сімферопольський і Бахчисарайський райони перевели на тестові графіки по чотири години на добу через критичну нестачу води, проте вже увечері 18 листопада повернулися до колишніх: по три години вранці та три години ввечері.
Напередодні голова підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов повідомив, що з підземних джерел, розташованих на захід від Сімферополя, почнуть додатково викачувати до 80 тисяч кубометрів води на добу ‒ при максимальному добовому споживанні в 160 тисяч. Проте російська влада прогнозує, що графіки подачі води збережуться ще мінімум рік. До російської анексії Криму материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в питній воді через Північно-Кримський канал, однак після захоплення півострова Росією постачання припинили. Про водну проблему знову йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Спеціаліст з геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон розповів Крим.Реалії, що осіннім опадам не вдалося наповнити кримські водосховища.
Вода продовжує відступати від берегів, що особливо помітне у великих водосховищахСергій Гапон
‒ В останній місяць були надії, що водосховища наповняться, адже небо над Кримом було закрите хмарами, досить інтенсивні були опади. Однак, коли хмарність розсіялася, ми побачили з космосу, що рівень води як і раніше падає, тобто тренд зберігся. Загалом в останній місяць вода продовжує відступати від берегів, що особливо помітне у великих водосховищах. Навряд чи тенденція зміниться найближчим часом: для цього потрібні ще інтенсивніші опади упродовж ще тривалішого часу. Щоправда, за прогнозами поки такого не очікується. Вся надія зараз на сніжну зиму, щоб водосховища потім наповнилися від танення снігів. Це може статися в найкращому випадку у другій половині весни. Однак період без опадів може виявитися досить довгим.
Керівник підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов на нараді в російському уряді півострова повідомив, що його співробітники в середині листопада під'єднали до водогонів, які ведуть на Сімферополь, чотири нових свердловини, а також встановили додаткові насоси в системі водопостачання міста. На думку Сергія Гапона, такі кроки здатні полегшити ситуацію лише на короткий час.
‒ Це не більше ніж латання дірок. Влада й далі буде шукати нові свердловини з придатною водою ‒ і максимально їх вичерпувати. Не тільки біля Сімферополя, але й по всьому Криму, для водопостачання будь-якого населеного пункту. Це допоможе на декілька місяців або навіть на декілька років ‒ у тому сенсі, що люди зможуть отримувати воду хоча б для пиття. Реального способу розв'язати проблему поки немає.
Активіст із Сімферополя Олексій Єфремов скаржиться і на невиконання графіків подачі води, і на її якість.
Замість обіцяних трьох годин вранці та трьох годин увечері люди отримують воду вже по дві години. Іноді вона взагалі не йде з ранку або ввечеріОлексій Єфремов
‒ Ситуація погіршується. Введені спочатку графіки не виконуються: замість обіцяних трьох годин вранці та трьох годин увечері люди отримують воду вже по дві години. Іноді вона взагалі не йде з ранку або ввечері, так що доводиться бігти до найближчого магазину за бутлями. Окрім того, сімферопольці обмінюються в соцмережах фотографіями каламутної рідини, яка ллється з труб ‒ її називають і «квасом», і «кримським пивом». Водосховище міліє на очах і вже більше нагадує калюжу. По всьому місту стоять ці сині бочки, але я жодного разу не бачив, щоб ними користувалися. Мені здається, цей захід неефективний: люди самостійно набирають воду у ванни з ранку й у разі необхідності докуповують. Тобто розраховувати можна тільки на свої сили. Наскільки я знаю, тепер у багатьох приїжджих плани влаштуватися в Криму під запитанням.
Тим часом віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін, який опікується федеральними програмами в анексованому Криму, пояснив дефіцит води на півострові тим, що її нібито крадуть:
«Основна проблема втрат ‒ це крадіжки. Цим теж треба займатися, при необхідності треба залучати правоохоронні органи, потрібно взяти на контроль, звідки йде несанкціонований забір, де неправильні прилади обліку стоять, де сьогодні люди спеціально ламають чи псують прилади обліку, поливають свої городи. У нас десь не вистачає води будинкам, а хтось без лічильника воду ллє скільки завгодно... Якщо ми 50% втрат ліквідуємо, то у нас води може вистачити».
Хуснуллін пообіцяв, що програма обліку та контролю втрат води почне працювати вже до 1 грудня і «дасть певні результати». Раніше російська влада Криму повідомляла, що втрати в місцевих водогінних мережах досягають 50% і більше.
Кримський політолог Олександр Севастьянов вважає, що Марат Хуснуллін намагається перекласти відповідальність з російських чиновників на кримчан.
‒ Це класичний приклад зміни порядку денного. Щоб відвернути громадську думку від проблеми, треба вкинути новий аргумент. Всі знають, що води мало, усі знають, чому її мало, а влада намагається створити атмосферу недовіри. Мовляв, ось у вас проблеми з водою, а ви подивіться, що робить сусід ‒ питайте з нього, а не з чиновників. Якщо у нього теплиця, то як він її поливає? По суті, віцепрем'єр Хуснуллін позначив нову тактику влади: будуть ходити з рейдами, перевіряти, виявляти та висвітлювати це публічно. Все це буде тривати, поки вони не знайдуть конкретне технологічне рішення. Начебто вже оголосили про будівництво опріснювального заводу, але потім ця тема якось зійшла нанівець: сказали, що це буде запасний варіант на останній випадок. Але в яких джерелах шукати воду ‒ поки незрозуміло.
У жовтні уряд Росії підготував «план надійного водопостачання Криму», на який вирішили виділити 50 мільярдів рублів, однак він передбачає переважно пошук нових джерел води. Олександр Севастьянов вважає, що російська влада не готова виділяти значно більші суми для комплексного розв'язання кримських проблем з водою, наприклад, шляхом прокладання водогонів з Краснодарського краю Росії. На його думку, у Кремля не залишається інших варіантів, окрім як вступити в діалог з Україною з приводу постачання води з Дніпра. Раніше представники української влади неодноразово говорили, що відновлення роботи Північно-Кримського каналу можливе тільки після деокупації півострова.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
