У російських судах анексованого Криму триває заочний розгляд кримінальних справ проти лідерів кримських татар. Так, 10 вересняпоновився судовий процес, у якому Мустафу Джемілєва звинувачують відразу за трьома статтями ‒ зокрема у «незаконному перетині державного кордону Росії» на півострів 3 травня 2014 року.
Водночас у Криму судять голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Його звинувачують в «організації масових заворушень» і «публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії» після проукраїнського мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі. І Рефат Чубаров, і Мустафа Джемілєв не визнають свою провину і називають звинувачення проти них політично мотивованими. Про те, як відбуваються ці процеси на півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російський адвокат Микола Полозов розповів Крим.Реалії про два останніх судових засідання у справі Мустафи Джемілєва.
‒ Тривають допити свідків звинувачення ‒ ми вислухали вже чотирьох. Усі вони стосуються подій 3 травня 2014 року та звинувачення в незаконному перетині кордону. Ці люди були присутні там у той момент із різних причин: двоє говорять, що прийшли зустріти Мустафу Джемілєва, тому що поважають його, третій ‒ що опинився там випадково. Захист поставив запитання: чи був на той момент позначений кордон як такий?
Свідки не змогли відповісти, тому що ніхто не бачив прикордонних знаків, стовпів, смуг тощо. Більшість сказали, що це дорога ‒ траса Армянськ – Херсон, чисте поле, де біля поста ДАІ стояло декілька вагончиків з озброєними людьми у формі. Тобто, ніхто не сповіщав людей про те, що там розташована межа. Що найголовніше: ніхто зі свідків не дав свідчення, що Мустафа Джемілєв намагався якимось чином прорватися крізь оточення в Армянськ.
Таким чином, Микола Полозов доходить висновку, що встановити, чи перетинав його підзахисний лінію, яку Росія вважає державним кордоном, поки неможливо.
Межа це не просто лінія, прокреслена на землі, а певний матеріально-технічний комплекс, але свідки нічого такого там не спостерігалиМикола Полозов
– Один зі свідків розповів, що ці озброєні люди стріляли в повітря поодинокими і чергами, і водночас усі в один голос наголошують: збори людей на чолі з Мустафою Джемілєвим були абсолютно мирними, у них не було жодних предметів, які можна було б використовувати як зброю. Словом, навіщо було стріляти у повітря, невідомо. Ми вважаємо звинувачення абсурдними: адже межа це не просто лінія, прокреслена на землі, а певний матеріально-технічний комплекс, але свідки нічого такого там не спостерігали. З нормативної ж точки зору, станом на 3 травня 2014 року в тій місцевості був відсутній прикордонний режим. За російським законодавством він запроваджується наказом ФСБ, а такий щодо околиць Армянська був виданий тільки у грудні 2014 року. Таким чином свідки звинувачення насправді виявилися свідками захисту.
Микола Полозов також планував захищати Рефата Чубарова, проте російське слідство добилося його відсторонення у зв'язку з конфліктом інтересів ‒ через те, що адвокат раніше представляв інтереси Ахтема Чийгоза у «справі 26 лютого». Микола Полозов назвав це рішення необґрунтованим та оскаржив його.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголошує, що його власна участь як обвинуваченого в російському суді зумовлена лише бажанням згодом звернутися до міжнародних інстанцій і підтримати претензії України до Росії.
Ми займаємося цим, щоб надалі довести цю справу до міжнародного судуРефат Чубаров
– Звинувачення проти мене базується на матеріалах, які російські слідчі зібрали під час суду над Ахтемом Чийгозом. Слухання почалися при призначеному адвокаті ‒ я підтримую з ним зв'язок, щоб отримувати інформацію про судові засідання, які вже відбулися. Зараз оголошена перерва, продовжити обіцяють у жовтні. Ми вже подали скаргу на те, що Миколу Полозова не допустили як мого захисника. Вони всіляко намагаються провести процес без нього і дуже поспішають ‒ адже він дуже добре знає матеріали справи. Наша участь у суді пов'язана не з надією відстояти справедливість і довести, що російська окупаційна сторона сфальсифікувала усю справу ‒ це й так зрозуміло. Ми займаємося цим, щоб надалі довести цю справу до міжнародного суду ‒ хоч Росія і не виконує рішення, які не відповідають її інтересам.
Російський журналіст і дисидент Олександр Подрабінек вбачає в цих переслідуваннях бажання силовиків у Криму вразити керівництво.
Російська влада створює такий собі кумедний процес, на якому немає підсудних і висувають абсолютно ідіотські звинуваченняОлександр Подрабінек
– На мій погляд, ці кримінальні справи свідчать не про те, що російські маріонеткові органи влади у Криму хочуть донести щось до лідерів кримськотатарського народу ‒ вони швидше прагнуть вислужитися перед московським начальством. Показати свою старанність, нетерпимість, патріотизм, як вони його розуміють ‒ це і є основна мета. Хтось хоче просунутися по службі, отримати нові зірочки та посади. Мені здається, особливо для Мустафи Джемілєва, який відсидів півтора десятка років у радянських в'язницях, таке заочне переслідування має здаватися комічним. Російська влада створює такий собі кумедний процес, на якому немає підсудних і висувають абсолютно ідіотські звинувачення з надією, що ретельність цієї гри помітять та оцінять у Москві.
Олександр Подрабінек також не виключає, що російські судові процеси над Мустафою Джемілєвим та Рефатом Чубаровим викликані їхніми намірами навесні цього року провести мирну ходу на Крим, яка поки так і не відбулася через епідемію нової коронавірусної інфекції.
‒ Марш на Крим ‒ це хороша ідея, але з боку російської влади відповідь буде не мирною, а репресивною, тому це ризикована ідея, учасники можуть серйозно постраждати. Для кримських татар нічого нового в цьому немає, вони десятиліттями боролися за право повернутися до Криму і тепер змушені продовжувати боротьбу. Цілком можливо, що з цих судових процесів над Джемілєвим і Чубаровим будуть виділені інші справи ‒ вже проти тих, хто перебуває в Криму.
Український політичний аналітик Юлія Тищенко вважає, що міжнародні інстанції недостатньо жорстко реагують на переслідування кримських татар російськими силовиками.
Немає безпосереднього зв'язку цих кримінальних справ з одночасним посиленням санкцій проти Росії – все ж це порушення прав людиниЮлія Тищенко
– Ці справи ‒ частина загальної кампанії з дискредитації кримськотатарських національних органів і один із сигналів про стійкість позиції російського керівництва щодо Криму. Хотілося б нагадати, що зараз у російському ув'язненні перебуває приблизно 70 кримських татар, яких правозахисники називають політв'язнями. Реакція міжнародних структур на ці процеси має суто політичний характер: резолюції Генасамблеї ООН, заяви Ради Європи тощо. Однак немає безпосереднього зв'язку цих кримінальних справ з одночасним посиленням санкцій проти Росії ‒ все ж це порушення прав людини. Зараз анонсується чергове розширення списку санкцій Євросоюзу, але там згадуються особи, причетні до будівництва мосту через Керченську протоку. Мені здається, це недостатня реакція на те, що відбувається в Криму.
Міжнародний правозахисний центр «Меморіал» вважає кримських татар ‒ фігурантів кримінальних справ зі звинуваченнями в причетності до тероризму та екстремізму політичними в'язнями Кремля.
Зі свого боку в українській прокуратурі Автономної Республіки Крим висувають звинувачення організаторам цих судових процесів і клопочуть про їхнє внесення в українські санкційні списки.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
