Доступність посилання

ТОП новини

Волога з нових глибин: як у Криму вирішують водну проблему


Північно-Кримський канал, червень 2018 року

Опріснення води, очищення стічних вод і пошук нових джерел дозволять Криму назавжди забути про проблеми з водою, розповів виконувач обов'язків директора Інституту сільського господарства Криму Володимир Паштецький.

За його словами, в Криму ситуація з питною водою непроста, але не критична. Паштецький висловив думку, що необхідно шукати нові водозабори на глибинах у 500, 1000 та 1200 метрів. Тим часом у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій України повідомили, що кожен п'ятий кримчанин не має доступу до якісної води.

Спеціаліст із геоінформаційних систем Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон вважає, що Криму об'єктивно не вистачить води без Північно-Кримського каналу.

‒ Реальність змінилася, Крим має це враховувати та переорієнтувати свої погляди на отримання води з інших прісних джерел. Але справа в тому, що основні джерела в Криму ‒ атмосферні опади, їхній розподіл півостровом дуже нерівномірний. Зараз говорять про те, щоб отримувати воду з підземних джерел різної глибини, але це завдає істотної шкоди природному середовищу півострова, і багато підземних горизонтів себе вже вичерпали, якість води в них незадовільна. Вартість опріснення води при сучасному розвитку технологій дуже висока, а ще потрібно мати доступ до цих технологій, із чим у Криму сьогодні велика проблема. З огляду на все це, не можна говорити, що Крим може розраховувати на повне забезпечення прісними ресурсами.

Сергій Гапон уточнює, що якщо вкласти велику кількість грошей і отримати доступ до найсучасніших світових технологій, то можна мало не на 100% забезпечити Крим водою.

Ми можемо говорити про питну воду для населення, але про сільське господарство ‒ в дуже малому ступені
Сергій Гапон

– Ми можемо говорити про питну воду для населення, але про сільське господарство ‒ в дуже малому ступені. Якщо опріснювати воду з тих же озер, постане питання про збереження природного середовища, адже, отримуючи з них великий обсяг води, ми знищуємо їх екосистеми. Якщо ми використовуємо невеликий обсяг, то задовольняємо потреби на лічені частки відсотків. Що ж до опріснення морських вод, установки для цього дуже дорогі й недоступні з різних об'єктивних причин для Криму. Теоретично воду можна отримувати й на Марсі, але доступ до технологій для півострова основний. Можливо, в Криму розраховували домовитися про постачання дніпровської води або знайти диво-свердловини для забезпечення на десятиліття вперед.

Радіослухачка з Армянська наполягає, що тема водозабезпечення Криму неактуальна:

«Я живу тут 50 років і не бачу проблеми з водою. Може, далі в Криму є проблема, але навіщо щоразу говорити, що у нас така катастрофа?»

Радіослухач із Криму нагадує про невиконані обіцянки російської влади забезпечити півострів водою:

«На початку окупації Москва обіцяла опріснювальні станції поставити, золоті гори, як в Арабських Еміратах, із Дону воду протягнемо. А що зробили? Зараз насправді проблема з водою ‒ у мене товариш у Севастополі живе, там за годинником дають воду, в Сімферополі теж. Особливо в сільському господарстві ‒ ні зрошення, нічого. Качають верховодку, вирощують овочі, кавуни, але воно нікуди не годиться».

​Кримський еколог Маргарита Литвиненко робить висновок, що озвучені Паштецьким заходи ‒ опріснення, видобуток глибинних вод і очищення стічних вод у Криму ‒ практично нездійсненні, а їхні наслідки невідомі.

Те, що зараз учені намагаються видати як вирішення проблеми з нестачею води, це просто від безвиході
Маргарита Литвиненко

– Наскільки мені відомо, директор Інституту сільського господарства Криму ‒ економіст. Те, що зараз учені намагаються видати як вирішення проблеми з нестачею води, це просто від безвиході. На цій же прес-конференції сказали, що раніше три мільярди кубометрів йшло через Північно-Кримський канал, а тепер вони хочуть до 400 мільйонів кубометрів отримувати якимись із перерахованих вище способів. Це непорівнянні цифри, до того ж, про наслідки глибинного видобутку ніхто не говорив. Це фактично перебудова екосистеми. Найстрашніший сценарій не може передбачити ніхто, тому що навіть представники тієї ж російської науки з МДУ, з Академії наук не знають, до чого це призведе. Невідомо, що за вода там на глибині в 1000 метрів, але це фактично недоторканний запас. А що далі? Уже качали воду з 300 метрів, і настало засолення. Природа помстилася.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG