Доступність посилання

ТОП новини

Весь світ побачив, як у ліванському Тріполі намагалися продати крадене з України борошно


Судно Laodicea під сирійським прапором, пришвартований у порту Тріполі на півночі Лівану, 29 липня 2022 року
Ігор Осташ

Ця майже детективна історія розпочалася з того, що нам миттєво вдалося «запеленгувати» сирійське судно Laodicea, яке заявило портом призначення сирійський Тартус, але раптово повернуло на ліванський порт Тріполі (не плутати з лівійським). Це судно, як і десятки інших, постійно перебувало на наших «радарах». І відразу вже за відпрацьованою схемою ми звернулися до ліванського уряду з нотою, у якій ми наголошували, що вантаж судна Laodicea походить з України, факти незаконного вивезення російськими окупантами значних обсягів зерна з тимчасово окупованих територій нашої держави зафіксовано та відповідним чином задокументовано правоохоронними органами України.

Українська сторона сприймає незаконну економічну співпрацю з підприємствами, які працюють на тимчасово окупованих територіях України, як недружній акт, порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України, загальновизнаних норм і принципів міжнародного права. В цій ноті ми також звернулися до Ліванської Республіки з переконливим проханням:

  • накласти арешт на морське вантажне судно Laodicea та наявну на його борту зернову сільськогосподарську продукцію українського походження;
  • витребувати від капітана зазначеного судна інформацію та копії документів щодо вантажу, його найменування, кількості, об’ємів, орієнтовної чи заявленої вартості, сорту, якості, походження; повну інформацію про власників вантажу та його покупців (замовників, отримувачів), його перевізників, експедиторів (інших уповноважених супроводжуючих осіб), період та кінцеву дату завантаження, підстави транспортування, пункти початкового вибуття та кінцевого прибуття, маршруту, особового складу екіпажу цих суден, інші документи, які можуть мати значення для встановлення об’єктивної істини у справі.
  • провести огляд зерна, під час якого вилучити його зразки (вагою не менше 1 кілограма) та передати українській стороні.

Паралельно разом з ліванською юристкою Маріанною Раї ми подали цивільний позов до Тріпольського окружного суду щодо арешту судна. Суддя з невідкладних питань Зайнаб Рабаб задовольнила наш позов і на 72 години наклала арешт на судно. Вона ж і продовжила арешт ще на 72 години. Її рішенням також було вирішено відібрати зразки борошна і ячменю та провести експертизу щодо їхнього географічного походження. А це означало, що судовий виконавець мав піднятися на судно. І тут почалася справжня обструкція щодо виконання цих рішень. Представники ліванської митниці та екіпаж судна категорично відмовлялися пустити на борт представників ліванської Феміди. Після довгих суперечок, які заходили в глибоку ніч, лише на другий день біля опівночі судовиконавцю вдалося взяти зразки ячменю. Наступного ранку вдалося відкрити відсік з борошном (всього 8 тисяч тонн) і судовиконавець змогла сфотографувати мішки з борошном. Важко передати наші емоції, коли ми побачили це фото. Це й був якраз той основний доказ, якого ми так чекали.

Це була та «еврика», за якою полюють детективи.

Це також означало, що ми впіймали за руку крадія. Хоча це було непросто. Адже тут ми були «повними» піонерами – першими проходили цей шлях. Вперше нам вдалося заарештувати судно на 144 години. Вперше за нашим позовом було відкрите цивільне провадження. На основі цього рішення суду генпрокурор Лівану Гасан Авайдет відкрив кримінальне провадження, і наша сторона надала правоохоронним органам Лівану свідчення із доказами про причетність російської сторони до цього злочину.….(свідчила, написала заяву про злочин). І вперше нас чекала експертиза.

Ми почали готуватися до неї, консультуючись з Офісом генпрокурора, Мінагрополітики, Центром сертифікації експертиз. Йшли дуже поважні дискусії щодо методології експертизи.

І у цій кульмінаційній точці найвищої напруги та сама суддя несподівано ухвалює рішення скасувати попередні, тим самим дозволивши судну вийти з тріпольського порту.

Однак весь світ уже побачив фото мішка борошна, яким було завантажено сирійське судно. На цьому мішку було написано, що воно вироблене на Красногвардійському елеваторі. Красногвардійське – це територія окупованого Криму, весь цивілізований світ, включно з Ліваном, визнає Крим територією України. Красногвардійський елеватор останнім часом використовували для переробки краденого українського зерна з окупованих територій Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей.

В травні 2022 року до СБУ та Офісу генерального прокурора України звернулися низка власників великих підприємств про примусове заволодіння російськими окупаційними військами їхніми приватними зерносховищами із продукцією. При цьому окупанти не намагалися жодним чином приховати свої злочинні дії. Серед іншого, так званим «міським головою» міста Бердянська Запорізької області Сауленком О. Ф. видане «розпорядження» про примусове вилучення зерна українського походження, яке було на зерновому складі за адресою: м. Бердянськ, вул. Кабельників, 3.

В рамках відкритого кримінального провадження українською спецслужбою (СБУ) були отримані докази та задукоментоване переміщення цього зерна до смт Красногвардійське в тимчасово окупованому Криму, до млину Krasnogvardeysky Elevator LLC, який розтащшований за адресою: смт Красногвардійське, вул. Елеваторна, буд. 15-А.

Після доставки на млин у Красногвардійському зазначене зерно було перемелене на борошно. А це мішок з борту судна Laodicea, на якому написано, що воно змелене на елеваторі в Красногвардійському (Крим).

Далі зазначені мішки з борошном були доставлені до порту Феодосії для завантаження на борт судна Laodicea.

Отже, сирійський корабель Laodicea відключив AIC для того, щоб замести свої сліди завантаження у кримському порту «Феодосія», тому брехливо вказав своїм портом завантаження порт «Кавказ» (Росія).

Однак порт «Кавказ» є мілководним портом, адже він може приймати судна осадкою не більше за 5 м та загальною вантажопідйомністю 9331 т.

Судно Laodicea має осадку 8 м та вантажопідйомність 12 744 т.

Наступні фотографії показують, як завантажувалося судно Laodicea в порту Феодосії. Починаючи від порожнього і завершуючи повним завантаженням.

Судно Laodicea у порту Феодосії, 9 липня 2022 року
Судно Laodicea у порту Феодосії, 9 липня 2022 року
Судно Laodicea у порту Феодосії, 9 липня 2022 року
Судно Laodicea у порту Феодосії, 9 липня 2022 року
Судно Laodicea частково завантажене в порту Феодосії, 14 липня 2022 року
Судно Laodicea частково завантажене в порту Феодосії, 14 липня 2022 року
Судно Laodicea повністю завантажене в порту Феодосії, 18 липня 2022 року
Судно Laodicea повністю завантажене в порту Феодосії, 18 липня 2022 року
Судно Laodicea повністю завантажене в порту Феодосії, 20 липня 2022 року
Судно Laodicea повністю завантажене в порту Феодосії, 20 липня 2022 року
Порт 21 липня 2022 року після виходу судна Laodicea з порту Феодосії
Порт 21 липня 2022 року після виходу судна Laodicea з порту Феодосії

Звичайно, основним доказом перебування у порту «Феодосія» мали стати супутникові знімки. Ми одразу ж звернулися до наших колег-дипломатів з проханням допомогти нам у цьому. І це принесло свої результати. Посольство отримало супутникові знімки одразу чотирьох країн – і це є беззаперечні докази того, що судно Laodicea в період з 9 липня включно до 20 липня перебувало в порту «Феодосія». І тут я хотів би зробити комплімент нашим українцям, тому що перший супутниковий знімок ми отримали саме з України від Служби безпеки України та Офісу генерального прокурора України, які в оперативному порядку звернулися до Національного космічного агентства України.

Представник турецької компанії «Лоял-Агро» говорить про те, що цей вантаж початково вирушив до Сирії, однак, зважаючи на те, що у Лівані ціна на борошно вища за ціну в Сирії (650 доларів США у Лівані та 600 доларів США у Сирії), судно Laodicea пришвартувалося у Тріполі, щоб продати частину борошна.

Однак російське посольство поширило серед журналістів два фітосертифікати, на яких не вказаний пункт призначення – Сирія. Ці два фейкові документи виписані на ліванські порти. Борошно призначене для порту Тріполі (Ліван), натомість вантаж із ячменем був призначений ... для Бейруту (Ліван). Що цікаво, що стороною повідомлення в документі є Башір Аль Карназі. Його пошуки ліванськими журналістами в Бейруті не мали успіху, адже цього сирійця немає у Лівані.

Зважаючи на продовольчу кризу у Лівані, після переговорів з власниками краденого зерна, ми запропонували продати у Лівані борошно за ціною 350 доларів США за тонну (ринкова ціна – 650 доларів США) та ячмінь – 180 доларів США за тонну ( ринкова ціна – 450 доларів США за тонну).

Посольство України звинувачують у тому, що воно не допускає зерно до Лівану, але це не так, ми просто не хочемо, щоб до Лівану заходили судна з краденим зерном. І ми надіємось, що ліванці підтримають в цьому нас. Я думаю, що усі ліванці всіх конфесій не сприймають того факту, що на їхньому столі може бути крадений хліб, здобутий на крові українських фермерів, сім’ї яких були обкрадені, жінки зґвалтовані, а діти вбиті. Тому ми звернулися до всіх ліванських урядовців та політиків з інформацією, що усього є 87 суден, серед яких переважно російські та сирійські судна. І в цьому списку є такі судна, як: Laodicea, «Сурія», «Фінікія», «Матрос Кошка», «Матрос Позинич», «Матрос Ненашев» та інші.

Цей список суден ми вже переслали уряду Лівану. Одразу ж після історії з Laodicea ми перемкнулися та звернули увагу усіх причетних міністерств, що одне судно з цього списку, а саме «Міхаїл Ненашев» прямувало до Бейруту.

Натомість ми також хочемо сказати, що Україна зробила усе можливе, щоб не припиняти постачання зерна до Лівану, незважаючи на блокування російськими військами одеських портів. Всього в одеських портах заблоковано понад 22 мільйони тонн зерна.

Альтернативними шляхом через дунайські порти «Ізмаїл» та «Рені» вже прийшло до Лівану 6 суден з пшеницею, ячменем, кукурудзою та соняшниковою олією, зокрема, ще 2 судна прямує з порту Рені до порту Тріполі та мають прибути 25 серпня.

Реакція МЗС на це рішення суду була досить різкою: «Міністерство закордонних справ України розчароване рішенням суду Тріполі (Ліван) зняти арешт із сирійського судна Laodecia, яке перевозить крадену Росією українську сільськогосподарську продукцію. Незважаючи на надані докази, суд не взяв до уваги позицію компетентних органів України.

Україна завжди докладала зусиль задля підтримки продовольчої безпеки Лівану, посівши перше місце серед експортерів аграрної продукції до цієї країни за підсумками 2021 року. Українські поставки продовольства не припинялися навіть після початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. Після відкриття українських чорноморських портів перший зерновоз відбув з Одеси саме до Лівану.

Ба більше, враховуючи складну продовольчу ситуацію в Лівані, в координації з українськими власниками незаконно вивезеного вантажу ліванській стороні було запропоновано реалізувати українське борошно та ячмінь за пільговою ціною.

Рішення ліванського суду дозволяє судну Laodecia, яке перебуває під дією міжнародних санкцій через незаконне вивезення вантажів з тимчасово окупованих територій України, безперешкодно покинути порт Тріполі з вкраденим українським борошном та ячменем.

Зазначене рішення фактично заохочує Росію до продовження крадіжок на тимчасово окупованому півдні України з почуттям безкарності. Крім того, таким рішенням Ліван фактично підриває власну продовольчу безпеку, відштовхуючи Україну як свого надійного партнера.

Закликаємо ліванську сторону скасувати рішення щодо зняття арешту із судна Laodecia та вжити заходів задля попередження подальших спроб використовувати Ліван для оборудок із краденими українськими зерновими».

Але вона була б набагато різкішою, якби у цій «схемі» брала участь ліванська держава. Але це була суто бізнесова «оборудка» російсько-сирійського злочинного картелю, який налагодив цю злочинну схему транспортування краденого зерна з окупованої частини України через Крим до Сирії.

Є тут і турецький слід – це зареєстрована в Туреччині компанія Loyal agro Co LTD. Але власником цієї компанії є сирійський громадянин.

Мене часто запитують журналісти, чи є ця історія поразкою чи перемогою? Відповідь однозначна: це наша перемога. Хоча і не повна, але перемога. Тому що нам реально вдалося арештувати судно, провести своє розслідування і – що найголовніше – відкрити «святая святих» цього судна, вантажний відсік та здобути беззаперечні докази того, що борошно було краденим.

І найголовніше – це судно не було розвантажене у Лівані, тобто Ліван не прийняв крадений вантаж і, як кажуть в Україні, ми відправили це судно з Лівану шляхом «руського воєнного корабля».

І от, нарешті, після розблокування одеських портів перше судно з українською кукурудзою вагою 27 тисяч тонн прямувало до ліванського Тріполі. Ця подія викликала величезний ажіотаж, понад 50 масмедіа зареєструвалися для участі у висвітленні цієї події. І звідси, з Близького Сходу, ми побачили, наскільки важливою для світу є Україна, українське зерно, яке реально рятує світ від продовольчої кризи.

Ігор Осташ, надзвичайний і повноважний посол України у Лівані

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

XS
SM
MD
LG