Доступність посилання

ТОП новини

Нова свердловина для Генічеська: як українська компанія усуває залежність від кримського газу


Бурова установка «Незалежність» в Азовському морі, 2012 рік. Ілюстративне фото
Бурова установка «Незалежність» в Азовському морі, 2012 рік. Ілюстративне фото

Український «Чорноморнафтогаз», відтворений на материку після захоплення Криму Росією, вперше за останні сім років пробурив нову свердловину. Як повідомляє керівництво компанії, таким чином вона нарощує обсяги видобутку газу на Стрілковому родовищі в Генічеському районі Херсонської області.

У 2014 році Росія захопила практично всі активи «Чорноморнафтогазу», включаючи дві бурові платформи в Чорному морі на південь від Одеси, при цьому в останні роки обсяги видобутку постійно знижувалися. Стрілкове родовище в результаті залишилося під контролем України, однак технологічні особливості постачання Генічеська припускали закачування газу реверсом з території анексованого півострова. Тепер український «Чорноморнафтогаз» сподівається остаточно усунути цю залежність. Про кримський газовий конфлікт між Україною та Росією йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Генеральний директор ДАТ «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова розповіла Крим.Реалії про параметри нової свердловини на Стрілковому родовищі.

Ми розраховуємо, що цього буде достатньо для забезпечення Генічеська та району упродовж 30 років
Світлана Нєжнова

‒ Раніше тут було тільки три свердловини, а зараз стало чотири. Запаси газу на цьому родовищі становлять 3 мільярди кубометрів, і там можна добути ще 900 мільйонів кубометрів. Технологічний режим відрегульований таким чином, що газ не йде на факел (це кероване або аварійне спалювання газу ‒ КР). Зараз технології дозволяють прямо з берега регулювати три свердловини, розташовані на морській стаціонарній платформі №112. Нова свердловина буде такою ж: весь газ подаватиметься тільки в обсягах споживання. Родовище Стрілкове ‒ єдине джерело прибутку компанії, а щодо кримських активів, захоплених у 2014 році, група «Нафтогаз» продовжує вести інвестиційну суперечку, і вона наразі перебуває на етапі підрахунку збитків.

За інформацією Світлани Нєжнової, сума оголошених «Нафтогазом України» збитків становить 3,3 мільярда доларів, а остаточне розв'язання цієї суперечки між Україною та Росією в міжнародних інстанціях можна очікувати у другій половині 2021 року.

Тим часом російський «Чорноморнафтогаз» з липня 2016 року бере участь у торгах на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі та продає газовий конденсат з відвантаженням з Євпаторії та Феодосії. Судячи зі статистики у відкритих джерелах, за весь час торгів компанія реалізувала більше ніж 160 тисяч тонн газового конденсату на суму понад 4 мільярди рублів. Світлана Нєжнова вважає, що для протидії таким угодам Україні варто запровадити санкції проти самої біржі.

Розвиток санкційної політики України щодо півострова зараз не перебуває в активній фазі
Світлана Нєжнова

‒ Треба подивитися в нашому законі, хто саме має бути їх ініціатором. Безумовно, «Чорноморнафтогаз» завжди реагує на подібні ситуації та повідомляє у правоохоронні органи про те, що відбувається з українським газом і активами в тимчасово окупованому Криму. Але мушу сказати, що розвиток санкційної політики України щодо півострова зараз не перебуває в активній фазі. При цьому у нас немає докладної інформації про те, як і що видобуває захоплений «Чорноморнафтогаз» у Криму, як вони створюють виробничі програми тощо. Держприкордонслужба України час від часу фіксує пересування двох захоплених бурових платформ у Чорному морі. Росіяни знають, що будь-яка відкрита інформація може зашкодити їм у міжнародних судах.

Роботи на українській буровій установці в Чорному морі, 2012 рік. Ілюстративне фото
Роботи на українській буровій установці в Чорному морі, 2012 рік. Ілюстративне фото

Керівник Центру журналістських розслідувань Валентина Самар нагадує, як на самому початку анексії Криму Росія захопила Стрілкове родовище за допомогою військових.

Україна нічого не зробила, щоб змінити таку схему ‒ треба було приєднати район і місто до магістрального газогону
Валентина Самар

‒ Це сталося 15 березня 2014 року: вони десантувалися туди з вертольота, але трохи промахнулися й опинилися в однойменному селі. Довелося повертатися в бік Криму, але їх відразу побачили місцеві жителі. У підсумку росіяни утримували контроль над Стрілковим до грудня 2014 року ‒ тоді вже були досягнуті домовленості між Україною та Росією, і військові пішли за лінію адмінкордону на «Чонгарі» та на Арабатській стрілці. Весь цей час газ, видобутий на родовищі, закачувався у Глібовське газове сховище на території Чорноморського району півострова. Під час зимових морозів він надходив звідти реверсом у Генічеський район, буквально упродовж декількох днів. . Гроші на це досі не знайдені.

Валентина Самар
Валентина Самар

Валентина Самар зазначає, що схему реверсного постачання Генічеська з анексованого Криму активно використовувала російська пропагандистська машина.

З відкриттям четвертої свердловини, ця проблема для жителів Генічеська та району повністю зникає
Валентина Самар

‒ Були дуже смішні постановочні ролики: російський глава Криму Сергій Аксенов доповідав президенту Володимиру Путіну про те, що в Генічеську гуманітарна катастрофа, що «українські сусіди» в особі мера міста просять дати газ ‒ і Путін на камеру давав дозвіл пустити газ із Глібовського сховища. Насправді обсяги реверсу були просто смішні: за один тиждень у 2016 році вони склали лише 3500 кубометрів ‒ це десята частина від того, що «Чорноморнафтогаз» видобував на «Стрілковому», і потрібне просто для підтримки тиску в трубі. Тепер же, з відкриттям четвертої свердловини, ця проблема для жителів Генічеська та району повністю зникає. Геологи кажуть, що треба пробурити ще декілька свердловин, щоб забезпечити роботу родовища на повну силу... Думаю, наш «Чорноморнафтогаз» ще порадує нас новинами про розробку нових родовищ.

Тим часом у червні 2020 року на російських торгах продали 11,5 мільйона кубометрів українського газу з Глібовського сховища за 15,8 мільйона рублів. Знижка від початкової ціни склала 90%, покупцем став якийсь підприємець Артем Журавель.

Прокурор Прокуратури Автономної Республіки Крим Ігор Корженко стверджує, що його відомство ініціювало кримінальне провадження за цим фактом.

‒ Ми надіслали документи до Офісу генерального прокурора для визначення підслідності, і буквально пару днів тому вони повернулися: справу віддали слідчому відділу Служби безпеки України в АРК. Можна сказати, провадження тільки стартувало, зараз почнеться досудове розслідування. Щодо кримінальної справи про захоплення активів «Нафтогазу України» у Криму та незаконного видобутку природних ресурсів, поки що повідомлення про підозру не надане. Зараз ми ведемо листування з «Інтерполом»: хочемо, щоб вони дали нам конкретну інформацію, яку ми маємо надати, щоб все-таки спробувати ініціювати міжнародний розшук.

Ще в жовтні 2016 року «Нафтогаз України» та шість її дочірніх компаній ініціювали арбітражне провадження проти Росії з вимогою відшкодувати збитки, завдані захопленням активів групи в Криму. Пізніше суд при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі підтвердив, що Росія винна у втраті кримських активів «Нафтогазу України».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG