Доступність посилання

ТОП новини

Як запорозькі козаки Покрову відзначали?


Національний заповідник «Хортиця»

ЗАПОРІЖЖЯ – Свято Покрови (нині відзначають 14 жовтня) – це не лише День козацтва, а й такий, що мав особливе значення для запорозьких козаків. Як його відзначали? Що відбувалося на Покрову на Січі? Про це Радіо Свобода розпитало наукового співробітника відділу науково-просвітницької роботи Національного заповідника «Хортиця» Олександра Сурченка.

– Яке місце свято Покрови займало серед інших свят, які відзначали, шанували запорозькі козаки?

– Особливе було вшанування Покрови запорозькими козаками. Свято символізує собою, що Божа Матір покриває, захищає тощо. І церква на Січі була саме Покровською.

На Січі була церква на честь дня Покрови Пресвятої Богородиці, і її храмове свято особливо шанувалося козаками

Існує таке поняття, як храмове свято, яке дуже важливе для будь-якої церкви. Тобто кожна православна церква називається на честь святого, святої, Ісуса Христа чи Діви Марії, або євангельської події. І ось на Січі була церква на честь дня Покрови Пресвятої Богородиці, і її храмове свято особливо шанувалося козаками.

Частина козаків проживала не на Січі. Були козаки, які були по зимівниках, по промислах. І якраз на Покрову вони масово з’їжджалися на Січ, щоб вшанувати святу Покрову саме в Покровській церкві на Запорізькій Січі, яка була головною церквою всіх запорозьких козаків.

Культ Покрови був для козаків надзвичайно важливим

Культ Покрови був для козаків надзвичайно важливим, але прослідкувати, з якого часу він став домінуючим, непросто. За даними відомого історика Дмитра Яворницького, вже на Чортомлицькій Січі ще в XVII столітті, а вона існувала у 1652–1709 роках, також була Покровська церква. Це дозволяє стверджувати, що з часів Чортомлицької Січі був домінуючий культ. Можливо, він був таким із самого початку існування запорозького козацтва, але даних, аби стверджувати так, бракує.

Також слід наголосити, що добре відомі ікони із зображенням Покрови. Існує їх ціла серія, де разом із Богородицею в образі Покрови зображувалися і козаки. Такі ікони умовно називаються «козацькі Покрови». Існують ікони з зображенням Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, а також з останнім січовим отаманом Петром Калнишевським разом зі старшиною. Тому навіть таке особливе шанування Покрови козаками відобразилося в тому, що ікони були з їхнім зображенням.

– Що відбувалося на Покрову на Січі?

Було три особливо великі свята для козаків – Великдень, день Богоявлення, простіше кажучи, Водохреще, і день храмовий

На початку XIX сторіччя козака Микиту Леонтійовича Коржа, можна так сказати, опитали, і була видана така книжка, яка російською мовою називалася «Устное повъствованіе бывшаго запорожца, жителя Екатеринославской губерніи и уъзда, селенія Михайловки, Никиты Леонтьевича Коржа», тобто усна оповідь Микити Коржа. У ній він, зокрема, згадує, що було три особливо великі свята для козаків – Великдень, день Богоявлення, простіше кажучи, Водохреще, і день храмовий. День храмовий – це день Покрови. Це були три основні, такі найважливіші, великі свята для запорозьких козаків.

Під час святкування козаками дуже багато уваги приділялося зброї

Корж згадує, що на Січі була збудована окрема велика дзвіниця. Описує, що у ній було чотири отвори, як вікна, в котрих стояли гармати. Відкривався вогонь із них – або коли нападали вороги, або ж під час деяких церковних церемоній. Якраз він каже, що на три великі, особливі для козаків свята відкривали вогонь із цих гармат на вежі. З цього витікає ще одна така важлива особливість відзначення козаками не лише Покрови, а загалом свят, що під час святкування козаками дуже багато уваги приділялося зброї. Так часто використовувалася зброя під час свят, обрядів, що навіть можна вести мову про певний культ зброї.

– Які ще особливості святкування Покрови існували в козаків?

Великдень і Покрова – це одні з найбільш шанованих свят, коли багато козаків прибувало на Січ звідусіль, з усього Запорожжя, тому була можливість провести раду

– Російський офіцер, військовий інженер Семен Мишецький декілька років прожив на Січі (у 1736–1740 роках – ред.). Згодом написав таку книжку, важливе джерело з історії запорозького козацтва – «Історії про козаків запорозьких». Він у ній, описуючи, як проходили ради на Січі, згадує, що обов’язкова рада на Січі скликалася 1 січня. Вона завжди проводилася. І, окрім цього, ради ще бували 1 жовтня на свято Покрови Пресвятої Богородиці. І водночас Мишецький пише, що якщо була необхідність змінювати старшину, цього дня скликалася рада. Ради також бували на Великдень. Саме Великдень і Покрова – це одні з найбільш шанованих свят, коли багато козаків прибувало на Січ звідусіль, з усього Запорожжя, тому була можливість провести раду.

У Запоріжжі святкують Покрову на Хортиці – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:36 0:00
Завантажити на комп'ютер

Ще одна особливість виникає. Це те, що саме 1 жовтня проводилася рада. Раніше Покрову та і багато інших свят святкували в інші дати. Плутанина виникла з календарями. Тоді користувалися всі юліанським календарем. У народі його ще називають «старий стиль». Потім, коли ми у світському житті в XX столітті перейшли на новий стиль, григоріанський календар, церква лишилася святкувати за юліанським календарем. Тому зараз така колізія. Святкуємо 14-го Покрову – це дата за новим стилем, а за старим – це 1 жовтня.

– Як проходили ради на Січі на Покрову?

– За вказівкою Мишецького, рада проводилася, якщо козаки хотіли змінити свою старшину. Якщо ж їх вона влаштувала, то могла рада і не збиратися. Це така особливість їхнього суспільного устрою. Саме демократичний устрій Січі, запорозького козацтва. Саме така справжня військова демократія. Якщо більшість козаків хотіла порушити питання про заміну старшини, свого керівництва, то це відбувалося. Насправді, як ми знаємо, на Січі доволі часто змінювалися кошові отамани та інші представники старшини.

14 жовтня, окрім Покрови Пресвятої Богородиці і Дня українського козацтва, відзначають День захисників і захисниць України, а також день створення Української повстанської армії (УПА).

Ікони «Пресвятої Богородиці – покровительки українських воїнів» в Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Глава ПЦУ Епіфаній разом із капеланами освятив того дня понад 20 тисяч таких ікон. Київ, 11 січня 2020 року
Ікони «Пресвятої Богородиці – покровительки українських воїнів» в Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Глава ПЦУ Епіфаній разом із капеланами освятив того дня понад 20 тисяч таких ікон. Київ, 11 січня 2020 року
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG