Для будівництва російського проєкту ‒ траси «Таврида» в анексованому Криму знищують зелені насадження. Про вирубування лісосмуг на десятках кілометрів уздовж «Тавриди» в Білогірському районі розповів і продемонстрував на відео кримський бізнесмен Олег Зубков. Він також нагадав, що води в Криму нині немає, а дерева в посушливому кліматі ростуть погано. Факти масової вирубки підтверджують і читачі Крим.Реалії в соціальних мережах.
Чи необхідно було вирубувати ліси Криму, скільки часу займе відновлення насаджень та як загалом будівництво траси «Таврида» вплинуло на екологічну ситуацію в анексованому Росією Криму? Про це в студії Радіо Крим.Реалії говорили з профільними експертами.
«Об'їзна дорога навколо Інкермана, так звана «президентська дорога», яку ще Кучма (Леонід Кучма ‒ президент України 1994-2005 років ‒ КР) будував, там є ділянка, яку колись засіяли, а зараз сосни та ялівець змітають бульдозером. Судячи з того, скільки там перемелено дерев, це робиться вже давно. Розкидані сосни, на цьому всьому їздить техніка, ялівець валяється. Місцеві чиновники ніяк не реагують. А чому ніхто не порушив питання? Мабуть, усі бояться», ‒ розповів Крим.Реалії житель Бахчисарая Сергій.
Реакції російської влади Криму та підрядника будівництва траси «Таврида» на ці заяви кримчан поки немає. Крим.Реалії звернулися до підрядника «Тавриди» компанії «ВАД» із запитанням про плани з відновлення насаджень, очікуємо на відповідь.
Але раніше у підконтрольному Росії Держкомітеті дорожнього господарства Криму говорили, що проєктом будівництва траси передбачена компенсація на висадження зелених насаджень, проте висаджуватимуть їх уздовж «Тавриди» після закінчення будівельних робіт.
З серпня на трасі «Таврида» відкритий робочий рух автомобілів, Росія планує повністю запустити трасу в експлуатацію у грудні. Так, автомобільна дорога, яка з'явилася в Криму вже після початку анексії півострова Росією, з'єднає Керч, Сімферополь і Севастополь, а це більше ніж 250 кілометрів дороги.
На цей момент деякі роботи на трасі ще ведуться, уздовж дороги ще мають з'явитися об'єкти придорожнього сервісу та інфраструктури.
«Таврида»: траса з ризиком для життя (фотогалерея)
«Зарити гроші в землю»
Дискусії навколо екологічності траси Таврида в Криму ведуться не перший день, у 2018 році експерти Загальноросійського народного фронту закликали забезпечити своєчасне та повноцінне озеленення траси «Таврида». У тому ж 2018 році, у підконтрольному Росії Держкомітеті дорожнього господарства Криму повідомили, що в межах проєкту будівництва траси передбачені 240 мільйонів рублів як компенсація за вирубку дерев при її будівництві. На ці гроші планують провести озеленення уздовж траси, але роботи почнуться після закінчення всіх будівельних робіт.
Голова кримської асоціації «Екологія та світ», член регіонального штабу Загальноросійського народного фонду в Криму, президент Кримської академії наук Віктор Тарасенко визнає, що проблема, дійсно, існує.
В останнє десятиліття у Криму втрачені 20 тисяч гектарів лісосмуг, з 30 тисяч гектарів залишилося близько 10, і це потрібно відроджуватиВіктор Тарасенко
‒ Потрібно будувати, а не руйнувати, або компенсувати хоча б завдану шкоду. Свого часу цим активно займалася низка організацій, навіть у кошторис будівництва була закладена хороша сума. Потім почалися розмови, що відновити насадження буде складно, пропонували зробити масиви окремі, адже вздовж траси важко висаджувати, дійшли до того, щоб зробити компенсаційні висадження. Програма з відновлення обговорюється, потрібно створити насіннєвий фонд і лісгоспи, які б займалися вирощуванням саджанців. У Роздольненському районі вже щось робиться, але масштаби не ті, ми дуже повільно запрягаємо. В останнє десятиліття у Криму втрачені 20 тисяч гектарів лісосмуг, з 30 тисяч гектарів залишилося близько 10, і це потрібно відроджувати.
Позиція підрядника будівництва траси «Таврида» компанії «ВАД» була озвучена у 2018 році. У коментарі «РИА Новости Крым» прессекретар компанії Григорій Назаров запевнив, що компанія виплачує компенсацію за врубування зелених насаджень.
«Однак компанія не володіє повноваженнями визначати місця та обсяги компенсаційних насаджень. Проте проведення озеленення уздовж «Тавриди» до закінчення її будівництва не має сенсу, адже висаджування рослин на будівельному майданчику до рекультивації земель дасть мінімально низький відсоток виживання, і в буквальному сенсі стане синонімом «зарити гроші в землю», ‒ сказав тоді Назаров.
«Побачення з Тавридою»: як у кримському селі відбувається «будівництво століття» (фотогалерея)
Кримська еколог Маргарита Литвиненко в ефірі Радіо Крим.Реалії вказала й на іншу проблему у сфері екології в Севастополі.
‒ Рішенням заступника керівника місцевої влади була ліквідована комісія при управлінні міського господарства, всі повноваження ‒ як дозволи на видачу квитків на вирубування, так і повноваження обстежити зелені насадження ‒ були передані Севприроднадзору, тобто місцевому управлінню екології.
Траса «Таврида» залишається голою, вона огороджена дротом, і за російськими антитерористичними стандартами там нічого не будеМаргарита Литвиненко
Комісія, до якої входили громадські активісти, ліквідована, й тепер управління вирішує всі питання одноосібно. Наслідки такого рішення для міста ‒ насадження рубаються, не озираючись на думку севастопольців. Повертаючись до теми вирубувань уздовж траси «Таврида»: якщо компенсаційні насадження будуть проведені, суми будуть виділені, завезуть матеріал посадковий і саджанці виростуть у нашому посушливому кліматі без води, то в найкращому випадку виросте 70 відсотків від того, що було знищене. Але, як показує практика, такої компенсації можна не дочекатися.
Показове висаджування дерев проводиться в центрі міст, уздовж доріг. Там, де потрібно ‒ не садять, а там, де посадять ‒ там це показова робота, яка з точки зору екології не потрібна. Приклад ‒ Проспект Жовтневої Революції в Севастополі: тут молоді саджанці висаджують під кронами багаторічних дерев, і це неправильно. Траса «Таврида» залишається голою, вона огороджена дротом, і за російськими антитерористичними стандартами там нічого не буде. Пасажири часто помічають, що їхати трасою не комфортно, один чоловік навів мені таке порівняння, мовляв, «бачиш колючий дріт, як уздовж огорожі концтабору їдеш».
«Можна пересадити, а не вирубувати»
Раніше в інтерв'ю Крим.Реалії кримські активісти неодноразово згадували про те, які дії підрядника та чиновників на будівництві траси завдають короткочасної та довготривалої шкоди екології Криму.
Так, окрім знищення зелених насаджень, шкоди завдає масовий видобуток щебеню та піску. За деякими відомостями, при будівництві траси Таврида та інших об'єктів інфраструктури після 2014 року міг використовуватися пісок, видобутий на хвостосховищі, де зберігалися токсичні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат» у Керчі.
Також активісти звертали увагу на збільшення кількості кар'єрів (деякі з них ‒ несанкціоновані) для видобутку будматеріалів.
Про те, як масштабні будівництва проходять у сусідній Росії, та чи відновлюють там зелені насадження, розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії російський еколог, активіст «Екологічної вахти Північного Кавказу» Євген Вітішко.
‒ У найкращому випадку виконуються деякі компенсаційні висадження, закладені в проєктній документації, але й вони часто не проводяться. Масштабне будівництво до Олімпіади в Сочі показало, що в більшості випадків звіти підрядників про проведене висадження не збігалися з дійсністю. Коли ми пропонували перевірити насадження, інспекцію постійно переносили на пізніші терміни, в результаті нічого показати не змогли. Так буде і з Кримом ‒ відновити знищені дерева не можна, це вирубування ‒ шок для природи.
Будь-яке дерево можна пересадити, а не вирубувати ‒ один з варіантів збереження екології. Росприроднадзор і Мінекології мають реагувати на заяви громадян, перевіряти документи підрядника про право на вирубку, механізм правовий відрегульований у законодавстві Росії.
«Немає правдивих відомостей»
У листопаді у Прокуратурі Автономної Республіки Крим повідомили про створення робочої групи для моніторингу екологічної ситуації в Криму.
У відомстві зазначили, що «у кримінальних процесах прокуратури автономії вже зафіксовані факти самовільного використання надр «окупаційними органами Росії», викидів забруднювальних речовин в атмосферу, знищення об'єктів лісового, водного та природно-заповідного фонду тощо». Водночас там вважають за необхідне розробити механізм моніторингу правопорушень, оскільки «екологічна ситуація в Криму погіршується з кожним роком, а використання результатів такого моніторингу дозволить оперативно реагувати на правопорушення, вчинені на півострові, і забезпечить їх ефективне розслідування».
Однак ексміністр лісового господарства Криму, ексголова Республіканського комітету лісового та мисливського господарства Криму Анатолій Ковальський зауважує, що адекватного моніторингу у Криму наразі немає. Про це він розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії.
‒ Немає правдивих відомостей, щоб оцінити збитки, але ці збитки точно є. Щодо траси «Таврида» залишаються запитання: чи була доцільність будівництва такої потужної дороги для малорозвиненого в економічному плані регіону?
До 2014 року в Криму працювали 113 лісогосподарських підприємств, з них чотири ‒ у степовій частині, які займалися насадженням захисних смуг, 16 тисяч гектарів були створені за кошти України. У Криму кожен четвертий гектар був створений лісниками, колосальна робота була проведена лісовими господарствами за бюджетні кошти. Висаджувалися породи-аборигени ‒ сосна Кримська, були створені розсадники, у Джанкойському районі 50 гектарів спеціально для полезахисних смуг. Застосовувалася важка техніка для підготовки ґрунту, прибирали каміння та різали тераси. Насадження створювалися без додаткової води, це не є проблемою для створення захисних смуг.
Траса «Таврида» в Криму
Про початок будівництва чотирисмугової автомобільної дороги «Таврида» (від Керчі до Севастополя) в Криму повідомили у травні 2017 року. Здати в експлуатацію трасу спочатку планували в 2018 році, проте пізніше терміни будівництва зрушили на два роки.
У серпні 2019 року підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксенов під час зустрічі з Володимиром Путіним пообіцяв російському президенту завершити будівництво траси «Таврида» до 2020 року.
Наприкінці 2018 року було відкрито рух по 190-кілометровій ділянці траси «Таврида» від Сімферополя до Керчі. Він здійснюється по двох смугах – по одній в кожному напрямку, діє обмеження в 60 км/год через будівельні роботи.
Для будівництва «Тавриди» були вилучені тисячі земельних ділянок.
За прогнозами російського Мінтрансу Криму, проїзд по «Тавриді» від Керчі до Сімферополя займе близько двох годин, а від Керчі до Севастополя – менше трьох.
За роки будівництва траси «Таврида» її вартість неодноразово змінювалася.
Нову трасу «Таврида» в Криму називають «дорогою смерті» через часті ДТП.
