Доступність посилання

ТОП новини

Яхтова марина в Балаклаві: нова «перлина Криму» або «чергове мегакорупційне будівництво»?


У Балаклавській бухті постійно знаходяться десятки яхт

Російська влада Севастополя затвердила проєкти планування та межування території яхтової марини в Балаклаві. Після анексії Криму створити її доручив президент Росії Володимир Путін. Проєктувати марину рік тому взялася компанія «Будгазмонтаж», на будівництво планували виділити понад сім мільярдів рублів з федерального бюджету.

Проте початок робіт неодноразово відкладалося, але на початку грудня 2020 року проєкт яхтової марини нарешті опублікували для громадського онлайн-обговорення. Заступниця директора департаменту архітектури та містобудування російського уряду Севастополя Ірина Марочкіна повідомила, що від севастопольців надійшло понад 50 відгуків і що всі вони будуть враховані. При цьому проєкт яхтової стоянки розкритикували у Спілці архітекторів Севастополя. Про те, чим він може обернутися для Балаклави, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

За словами Ірини Марочкіної, орієнтовна площа яхтової марини згідно з затвердженим межуванням складе 11 гектарів, з яких, власне, набережна займе 4 гектари. За інформацією Головдержекспертизи Росії, планується провести розчистку дна бухти та прибережної смуги, днопоглиблювальні роботи та інженерну підготовку території, а також реконструювати причали загальною довжиною близько двох кілометрів, підпірні стінки та берегоукріплювальні споруди набережних. Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, що досі залишається не цілком зрозумілим, які інвестори можуть підтримати цей масштабний проєкт.

Може, інвесторів не називають навмисно, або ж поки просто немає про кого говорити
Давид Аксельрод

‒ Люди, які займалися яхтовою мариною, звинувачували в затримках тодішнього губернатора Севастополя Дмитра Овсянникова. На останніх слуханнях говорили про інвестиції у розмірі 13 мільярдів рублів, але насправді поки ніхто не розуміє, звідки ці гроші візьмуться, як держава буде їх залучати. Поки що планують витратити тільки 6,9 мільярда рублів бюджетних грошей. Може, інвесторів не називають навмисно, або ж поки просто немає про кого говорити. Також не ясно, наскільки зацікавлена в проєкті компанія пана Ротенберга, нових коментарів з цього приводу не було. Самим проєктом межування займалася кримська фірма. Але якщо ініціативу з будівництва яхтової марини висловив Володимир Путін, то можна припускати участь його друга.

Проєкт яхтової марини у Балаклаві
Проєкт яхтової марини у Балаклаві

Раніше компанія ТОВ «Будгазмонтаж» була підрядником будівництва Керченського мосту й належала другу Путіна Аркадію Ротенбергу. Як і сам власник, вона потрапила під санкції США. У листопаді 2019 року Ротенберг продав компанію: її покупцем стало непублічне акціонерне товариство «Будінвестхолдинг», яке було створене за кілька місяців до покупки «Будгазмонтажу».

Так чи інакше, Давид Аксельрод вважає, що подальше будівництво яхтової марини викличе труднощі на місцевому рівні.

‒ Хто б не займався проєктом, точкові конфлікти будуть. У документах просто відсутні деякі ресторани, а ними заставлена вся набережна Назукіна в Балаклаві з одного боку. Що примітно, один з ресторанів пов'язують з депутатом і заступником спікера Законодавчих зборів Тетяною Лобач ‒ це «Тетянин мис». Окрім того, фахівці раніше багато говорили про те, що об'єкти культурної спадщини потребують охорони під час такого будівництва, але представники компанії, яка займалася межуванням, стверджують, ніби усі кілька десятків цих об'єктів враховані в проєкті, а роботи будуть проводитися відповідно до російського законодавства. У місцевій пресі писали, що в проєкті не виявилося декількох довгобудів, зокрема й готелів ‒ їх доля також не зрозуміла.

З критикою проєкту виступив член Спілки архітекторів Севастополя Сергій Пушкарьов, який у публікації на сайті організації назвав будівництво яхтової марини «суб'єктивним бажанням, не підкріпленим об'єктивними передумовами» й аргументував це так:

Проєкт у корені змінює ландшафт місцевості
Сергій Пушкарьов

«Балаклавська бухта є яскравим прикладом унікальних природних явищ, які можуть бути віднесені до охоронюваних історичних природних домінант міста, поряд з навколишніми пагорбами й залишками Генуезької фортеці, а також її охоронною зоною. Охороні підлягає як сама бухта з її візуальними перспективами, так і історично сформовані види діяльності на акваторії (водні зв'язки малих суден з пляжами, риболовецька інфраструктура з її причалами). Пропонований до реалізації проєкт у корені змінює ландшафт місцевості, девальвує основу головної визначної пам'ятки Балаклави ‒ її ансамбль природи та середньовічної архітектури».

Сергій Пушкарьов переконаний, що автори проєкту не врахували ні екологічні аспекти, ні соціальні наслідки:

«Формування яхтової стоянки на 600 місць спричинить наявність потужної ремонтної бази, яка займе максимально цінні для громадського використання берегові зони бухти. Загалом сумарні навантаження на обмежені горами й морем території зростуть багаторазово, що, очевидно, є неприпустимим. Ініціатори проєкту та його виконавці не враховують соціальне підґрунтя ситуації, а саме, ставлення місцевого населення до подібних ініціатив. Очевидно, що для міста ця «яхтова марина» буде непомірним тягарем, не покращить, а погіршить умови проживання, підвищить соціальну напругу через зіштовхування інтересів жителів Балаклави (рибалки, морські зв'язку з пляжами) та майново і соціально чужих для них власників вкрай дорогих «котеджів під вітрилом».

Втім, колишній голова Севастопольської міської ради, який займав цю посаду у 1991-1992 роках, Іван Єрмаков, навпаки, позитивно оцінює проєкт.

Коли в Балаклаві нарешті зроблять яхтову марину, це буде перлина Криму, краща за Ялту
Іван Єрмаков

‒ Як тільки загубили підземний завод зі зберігання ядерної зброї і ремонту підводних човнів, вже тоді постало питання: а для чого Балаклава потрібна? Така бухта ‒ це просто мрія, у ній немає штормів. Андрій Сенченко намагався забудовувати її, почав робити стоянки для яликів. Потім син Віктора Януковича Олександр туди зайшов, і в Балаклаву завели найпотужніші яхти. Але потім це все розвалилося, і у нас довго думали, що там зробити. Я вважаю, що коли в Балаклаві нарешті зроблять яхтову марину, це буде перлина Криму, краща за Ялту. Я прихильник того, щоб будували все, що можна будувати ‒ тільки не на шкоду природі й людям. У Балаклаві деякі нахапали ділянок по два-три гектари, не встигли навіть освоїти, але держава тепер викупить їх за законом.

Яхти, пришвартовані біля східного берега Балаклавської бухти
Яхти, пришвартовані біля східного берега Балаклавської бухти

Іван Єрмаков також вказує на те, що частина Балаклави досі залишається без каналізації, а проєкт яхтової марини якраз передбачає нові комунікації.

‒ Архітектори кажуть, що навантаження на цю місцевість збільшиться, але я хочу сказати, що певні ризики є завжди. Я вже сім років чую, що місцевих фахівців у нас не визнають, а на проєктування запрошують пітерців, москвичів, єкатеринбуржців. Чи то нашим проєктувальникам не довіряють, чи то у нас немає такої потужної бази для цього. Я вважаю, що можна про це говорити, але все одно знаходити можливості жити мирно і дружно... Думаю, марину збудують, а критикувати можна все що завгодно. Колись Балаклава була рибальським селом, але ж світ не стоїть на місці. Я за перетворення!

Однак еколог з Севастополя Маргарита Литвиненко наполягає на тому, що це будівництво може мати вкрай небезпечні наслідки.

У Балаклаві планують провести каналізацію, водо- й електропостачання, але найнебезпечніше, з точки зору екології ‒ це днопоглиблення
Маргарита Литвиненко

‒ Особисто я дуже сумніваюся, що проєкт зможуть реалізувати в таких масштабах ‒ і з економічних, і політичних причин. Набережну збираються штучно розширити майже удвічі, плюс там мають бути парковки, мийки, ремонтні бази тощо. У зв'язку з цим у Балаклаві планують провести каналізацію, водо- й електропостачання, але найнебезпечніше, з точки зору екології ‒ це днопоглиблення. Чимало фахівців говорили, що на дні Балаклавської бухти шар мулу до 19 метрів, в якому можуть бути приховані отруйні хімічні речовини, залишені військовими. Чіпати все це дуже небезпечно, і не тільки для людей ‒ для риби, для фіто- і зоопланктону. Сама Балаклавська бухта ‒ унікальне місце, де взимку збираються дельфіни, але останнім часом їх стає все менше. Днопоглиблення та будівництво для них будуть мати лише негативні наслідки.

Окрім того, за словами Маргарити Литвиненко, залишається незрозумілим, які саме очисні споруди планують збудувати в межах проєкту яхтової марини й куди в підсумку будуть потрапляти відходи.

‒ Наскільки я знаю, експертизи ще немає. Коли вона з'явиться, швидше за все, напишуть, що все в порядку ‒ але в порядку там не може бути нічого. Очисні можуть бути замкнутого циклу, але тоді вони не будуть великими, швидше за все локальними. Якщо це глибоководний випуск у море, то місцевий рельєф дна дуже ускладнює прокладання і підтримання цілісності труб. Чи буде добре очищуватися сама каналізація? У цьому я теж сумніваюся. І потім, невже всі ці мешканці яхт будуть ходити в туалет на березі? Звичайно, ні.

Зі свого боку колишній віцепрем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко звертає увагу на міжнародний аспект роботи яхтової марини в умовах тривалої анексії півострова.

У Балаклаві намагаються просто вкотре наплювати на права власності сотень громадян і зачистити територію
Андрій Сенченко

‒ Очевидно, що такі будівництва та проєкти на окупованій території абсолютно незаконні. Балаклава ‒ це місце не для малорозмірних спортивних човнів, а для великих моторних або меншою мірою вітрильних суден. Їх господарі навряд чи ризикуватимуть заходами в порти окупованого Криму, тому що потім їх яхти можуть опинитися під арештом, і не тільки в Україні. Кому потрібні ці ризики? Що до самого проєкту, наскільки мені відомо, у Балаклаві намагаються просто вкотре наплювати на права власності сотень громадян і зачистити територію. Тут все залежить від того, наскільки балаклавці готові відстоювати свої майнові права. Окрім усього іншого, ми ще до окупації обговорювали створення великої міжнародної марини в Балаклаві, й експертна оцінка щодо нинішнього проєкту така: це абсолютно безглуздо з економічної точки зору.

Дійсно, український уряд ще у 2014 році офіційно закрив порти Криму для судноплавства, а судна, які все ж заходять у них, потрапляють під санкції. У цьому світлі Андрій Сенченко впевнений, що російський проєкт яхтової марини в Балаклаві ‒ це «чергове мегакорупційне будівництво» та інструмент освоєння грошей з російського бюджету.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG