«Росія розглядає кримчан як заручників». Шанси на обмін фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір»

«Найкоротше за всю історію процесу» ‒ так правозахисники схарактеризували засідання Південного окружного суду в російському Ростові-на-Дону у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір». Таким чином завершене слідство щодо однієї з низки «справ Хізб ут-Тахрір», дебати призначені на 31 серпня, а фігуранти справи залишаться у слідчому ізоляторі до 12 листопада.

Як складається доля учасників цих кримських справ і що заважає новому обміну утримуваними особами між Україною та Росією? Про це у студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір» говорили ведуча Олена Ремовська та її співрозмовники.

Історія цього процесу почалася у жовтні 2017 року, коли російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая: Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Мемета Белялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір'яєва та Ернеса Аметова. Їх звинувачують в участі в організації «Хізб ут-Тахрір». У травні 2018 року був затриманий координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв та житель села Долинне Бахчисарайського району Едем Смаїлов, звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати справу по суті у листопаді 2019 року.

У Росії мусульманська організація «Хізб ут-Тахрір» ‒ під забороною і внесена до списку терористичних. Після анексії півострова у 2014 році цю заборону Росія поширила на Крим і Севастополь, в Україні заборони на діяльність організації немає.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Офіс президента України готує найбільший із 2014 року обмін: деталі

Україна та низка правозахисних організацій вважають фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» політичними в'язнями і вимагають від Росії їхнього звільнення.

«У захисту залишається безліч претензій»

Під час судових засідань сторона звинувачення отримала можливість подавати свої докази з листопада, тоді як захист виступав із початку літа. На це в ефірі Радіо Крим.Реалії звернула увагу кримська адвокатка, захисниця фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва Ліля Гемеджи.

‒ Після закриття останнього засідання суду у справі, у захисту залишається безліч претензій. Ми запросили багато свідків захисту, які характеризували підзахисних позитивно, але багатьох не допитали ‒ суд вирішив, що вже достатньо. Важливі докази захисту також не були розглянуті, наприклад, резолюції ООН, характеристики, у суді зазначено, що це нібито не має стосунку до матеріалів справи. У цих міжнародних документах пояснюють статус Криму. Четверта конвенція повідомляє, що у Криму має діяти законодавство України, а воно не передбачає покарання за участь у «Хізб ут-Тахрір». Будучи учасником ООН, Росія, у разі конфлікту, має керуватися міжнародним правом, але відкидає його і посилається на норми національного права. Окрім того, під час справи всі постанови були підписані після проведення експертиз, це порушує право на захист, тобто ‒ неможливість брати участь в експертизах, спілкуватися з експертом ‒ такі постанови не можуть бути долучені до справи. Закінчене слідство без з'ясування думки захисту про можливість таких дій. Ми плануємо подати клопотання, вимагати відновити судове слідство, дати можливість захисту надати свої докази. Але, практика така, що в цьому клопотанні, швидше за все, буде відмовлено. Думаю, навіть у дебатах нас перериватимуть, намагатимуться стиснути наш виступ, і все може обмежитися тими доказами, які ми вже оприлюднили в суді

Ліля Гемеджи розповіла про те, що передала своєму підзахисному повідомлення про нагородження його орденом «За заслуги III ступеня», проте напевно не відомо, чи дійшла інформація до Сервера Мустафаєва.

‒ Це важливо, що держава відзначає осіб, які борються з несправедливістю, але люди стали на цей шлях не заради нагород. Сервер продовжує свою правозахисну діяльність і намагається навіть із СІЗО досягти своєї мети. Хочеться, щоб держава не лише відзначала людей нагородами, а й систематично вживала дії для звільнення людей і не допускала порушень прав людини. Наші хлопці намагаються мінімізувати біль рідних і кажуть, що вони перебувають у задовільному стані в СІЗО, але вони позбавлені можливості побачень, передач, прогулянок, відвідування медсанчастини.

Ще один підзахисний Лілі Гемеджи кримчанин Сейран Хайретдінов перебуває в сімферопольському СІЗО.

– Сейран Хайретдінов ‒ це не громадський активіст, він до затримання не був відомий своєю громадською діяльністю, а займався господарством, родиною. У нього серйозне захворювання, яке викликає напади задухи, у СІЗО у нього почастішали напади, але допомоги серйозної не надають. Дружину та дітей він не бачив із моменту арешту, побачення не дають, на нього чинили психологічний тиск, поміщали в одиночну камеру, де текла й шуміла каналізація. Зараз він у загальній камері, утримується з фігурантом із третьої бахчисарайської групи. Умови не кращі, ніж в інших СІЗО: місць не вистачає, сплять по черзі. Для Сейрана Хайретдінова арешт став великим шоком, під час обшуку йому підкинули літературу. Він хвилюється за сім'ю.

Після затримань у липні цього року російська ФСБ повідомила, що затримані кримчани «здійснювали антиконституційну діяльність, засновану на доктрині створення так званого «всесвітнього халіфату», руйнуванні інститутів світського суспільства, спрямовану на повалення насильницьким шляхом чинної влади». Самі затримані кримчани інкриміновані їм дії заперечують.

У Росії, де діяльність «Хізб ут-Тахрір» заборонена, правозахисники ініціюють дискусію про доцільність такої заборони і звертають увагу на те, що більшість «справ Хізб ут-Тахрір» у Росії та анексованому Криму мають ознаки переслідувань за релігійною ознакою.

Консул України в Ростові-на-Дону розповів, що регулярно відвідує кримських в'язнів.

Два роки я працюю, зараз тут приблизно 20 кримських активістів, як ми їх називаємо, був я у 18 із них, які перебувають у СІЗО Ростова-на-Дону. Часто хлопці питають про те, як йде робота з їхнього звільнення. Всі тримаються, намагаються не падати духом, але у в'язниці починають загострюватися хронічні хвороби і, звісно, «летять» зуби. Стоматолог у СІЗО може або вирвати зуб, або дати таблетку від болю, на цьому лікування обмежується. Ми намагаємося привезти фахівців ззовні, всі рахунки покриває Україна. Після зустрічей у СІЗО я збираю всі питання, претензії і йду до начальника пенітенціарної установи. Нам ідуть назустріч, але система ФСВП Росії дуже мізерна: ну, фельдшер зайде до ув'язненого, виміряє температуру, запитає, як той почувається, але зробити УЗД, аналіз крові або ще щось ‒ це через санчастину, а вона одна. В умовах карантину все обмежене. Так, з апендицитом вивезуть, але в іншому ‒ «Це в'язниця, терпи». Функціонал консульської установи обмежений, далі працює МЗС та інші інституції влади. Завдяки МЗС відновлена міжнародна платформа, вони збираються регулярно, ми надаємо інформацію і виконуємо вказівки, що надійшли з Києва.

«Сім'ї сподіваються і відчувають біль»

Днями «Об'єднання родичів політв'язнів Кремля» повідомило про проблеми комунікації з Офісом президента України. Рідні ув'язнених повідомили про те, що комунікація «має досить бутафорський характер», робочі групи, які мають займатися питанням звільнення політв'язнів і допомогою членам їхніх сімей, «фактично не функціонують».

Радіо Крим.Реалії намагалося зв'язатися упродовж дня з прессекретарем президента України, проте на момент виходу в ефір отримати коментар не вдалося.

Кримчани не потрапляли в обміни утримуваними особами між Росією та Україною з вересня 2019 року.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ефірі Радіо Крим.Реалії звернув увагу, що зі 135 затриманих громадян України, 98 кримських татар, і 35 осіб уже на території Росії «відбувають незаконні покарання».

– Росія, Путін (Володимир Путін президент Росії ‒ КР) розглядають ув'язнених Криму як заручників, як товар, вони підвищують предмет торгу, не допускають нікого до питання, говорячи про те, що «Крим є Росією». У разі обміну Олега Сенцова та Володимира Балуха, це були на той момент політичні в'язні, про яких говорив увесь світ, а Едем Бекіров просто помирав ‒ це мої пояснення з приводу того, чому цих людей внесли в обмін. Все, що стосується подальших переговорів з обміну, «Об'єднання родичів політв'язнів Кремля» праве ‒ Офіс президента України уникає взаємодії з громадськими активістами, і останнім часом із Меджлісом теж. Ці питання мають обговорюватися з громадськістю. Сім'ї сподіваються і відчувають біль, коли вони чують слова «переговори» або цифри, їх кидає в тремтіння: «А чи є там наші?».

Раніше в ефірі Радіо Крим.Реалії прессекретар президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель говорила про чутливість процесу і висловлювала занепокоєння, що розголошення деталей може перешкодити обміну.

Але теза про тонкощі обміну справедлива лише частково, вважає український юрист, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького Микола Сірий.

– Потрібно весь процес виводити на світлу частину, потрібно говорити про те, що люди утримуються в заручниках, чого не можна допускати в сучасному правовому світі. З нашого боку в обмін потрапляють кримінальні елементи, а з того боку повертають заручників, які не здійснювали протиправних дій. Потрібно долучати міжнародні організації, весь демократичний світ. Процес звільнення має бути відкритим і зрозумілим, не можна говорити про делікатність переговорів, це мають знати українці, ми маємо розуміти, чому на обмін не висуваються кримчани. Наша позиція буде сильнішою, коли буде чітко вираженою, відповідатиме міжнародним принципам, і коли нас підтримають міжнародні організації.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну в форматі «100 на 100». Єрмак висловив надію на те, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не назвав. За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар, яких утримують у Росії та анексованому Криму.