Доступність посилання

ТОП новини

Якою буде погода через 30 років і на кінець століття?


Україна, що омивається Чорним і Азовським морями і має понад 2,5 тисячі кілометрів берегової лінії, не уникне проблем, пов’язаних із підняттям рівня моря через глобальне потепління, мовиться в дослідженні «Екодії»

Дощі, паводки, урагани, пожежі, сніг улітку, цвітіння дерев узимку – це те, до чого ми вже починаємо звикати в цьому, сповненому природних сюрпризів, десятилітті. Якою ж буде погода через 30 років, або наприкінці століття, і головне – в якому кліматі нам з вами доведеться жити, до чого готуватися? Прогнози експертів невтішні – рівень моря, хоча й повільно, все ж піднімається, температура у будь-яку пору року дивує сюрпризами. Україна, що омивається Чорним і Азовським морями і має понад 2,5 тисячі кілометрів берегової лінії, не уникне проблем, пов’язаних із підняттям рівня моря через глобальне потепління, кажуть експерти. Однак є й обнадійливі перспективи, адже людина, яка впливає на зміни клімату, спроможна вплинути й на те, щоб цей процес уповільнити.

Взаємозв’язок між кліматом і погодою: ситуація з куркою та яйцем

Клімат – це не погода, і погода – не клімат. Але обидва поняття взаємозалежні. Погода – явище короткочасне, вона описує стан атмосфери в певному місці в певний час. Клімат обчислюється за щоденними метеорологічними даними, які спочатку усереднюються за рік, а потім, протягом кількох десятків років клімат описує типові умови на основі великої кількості окремих спостережень. Тому з такого індивідуального спостереження, наприклад, у дощовий день у серпні неможливо зробити жодних висновків щодо клімату. Лише після десятиліть спостережень щодня в серпні та протягом року вчені можуть сказати, чи відповідає цей дощовий день типовим кліматичним умовам спостережуваного регіону – чи ні.

«Клімат – це, так би мовити, середня погода, – каже Ґудрун Мюльбахер, керівниця мюнхенського відділення німецької метеорологічної служби DWD. Вона порівнює зв’язок між кліматом і погодою з проблемою курки та яйця: що було першим? – Клімат змінює погоду. Погода змінюється і, отже, змінюється клімат».

Зміна клімату також відображається у даних про погоду, але лише протягом тривалих періодів у кілька десятиліть. Класичний період, що використовується для опису клімату, становить 30 років – так визначила Всесвітня метеорологічна організація (ВМО).

Парникові гази

Через використання викопного палива, вирубку лісів та розвиток тваринництва людство все більше впливає на клімат і температуру на землі.

Основним рушієм зміни клімату є парниковий ефект. Деякі гази в земній атмосфері мають дію, подібну до скла в теплиці: вони пропускають сонячне тепло, але запобігають його випромінюванню назад у космос і призводять до глобального потепління.

Багато з цих парникових газів є природними компонентами земної атмосфери, проте внаслідок діяльності людини концентрація деяких газів різко зросла.

Це особливо стосується:

СО2, що виробляється внаслідок людської діяльності, є найбільшим чинником глобального потепління. До 2020 року концентрація CO2 в атмосфері зросла до позначки на 48% вищої від доіндустріального рівня (до 1750 року).

Інші парникові гази викидаються в меншій кількості внаслідок діяльності людини. Метан є більш сильним парниковим газом, ніж CO2, але він має менший термін служби в атмосфері. Як і CO2, оксид азоту – це довговічний парниковий газ, який накопичується в атмосфері протягом десятиліть і століть.

За оцінками, такі природні причини, як зміна сонячної радіації або вулканічної активності, сприяли загальному потеплінню між 1890 та 2010 роками менше ніж на ± 0,1°C.

Причини зростання викидів

При спалюванні вугілля, сирої нафти та природного газу утворюються вуглекислий газ та оксиди азоту.

Вирубка лісів: дерева допомагають регулювати клімат, поглинаючи CO2. Цей позитивний ефект втрачається шляхом очищення, а вуглець, що зберігається у деревах, викидається в атмосферу, де він сприяє парниковому ефекту.

Інтенсифікація тваринництва: корови та вівці виробляють велику кількість метану, коли перетравлюють корм.

Азотовмісні добрива викликають викиди оксиду азоту.

Фторовані гази виділяються з обладнання та продуктів, у яких ці гази використовуються.

Ці викиди мають дуже сильний парниковий ефект, який у 23 тисячі разів сильніший, ніж викиди CO2.

Глобальне потепління

Період між 2011–2020 роками був зафіксований як найтепліше десятиліття на сьогоднішній день, із середньосвітовою температурою в 2019 році на 1,1°C вищою від доіндустріального рівня.

Українська кліматологиня Світлана Краковська в інтерв'ю виданню «Українська правда», пояснюючи причини екстремальних погодних явищ, провела таку аналогію:

«Коли в людини стається серцевий напад, можна сказати, що його причиною був стрес чи недосип. Але причиною цього серцевого нападу могло бути те, що людина до цього палила, вела, скажімо, нездоровий спосіб життя – тобто довела свій організм до такого стану. У кліматичній системі все приблизно так само. Людство довгий час на цій планеті палило, тобто спалювало викопне паливо. Ці гази потрапляли в атмосферу і парниковий ефект, про який розказують у школі, накопичувався. Так ми маємо, про що йдеться у звіті, перевищення температури в приблизно 1,1 градуса від доіндустріальних рівнів».

Фахівчиня має на увазі звіт, який був оприлюднений на початку тижня міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (IPCC) про те, що світ близький до втрати контролю над глобальним потеплінням і що «однозначно» винні в цьому люди.

Підвищення температури на 2°C порівняно з доіндустріальною епохою має серйозні негативні наслідки для довкілля та здоров’я, й добробуту людей, включаючи значно більший ризик небезпечних та потенційно катастрофічних змін навколишнього середовища у всьому світі.

З цієї причини міжнародне співтовариство визнало, що глобальне потепління повинно утримуватися значно нижче від 2°C, і слід докласти зусиль, щоб обмежити його до 1,5°C.

За даними міжнародних експертів, які опираються на понад 14 тисяч наукових досліджень, якщо не вжити швидких заходів, середня температура в світі протягом уже найближчих 20 років зросте більш ніж на 1,5°C.

Згідно з доповіддю, рівень парникових газів в атмосфері достатньо високий для того, щоб гарантувати порушення клімату щонайменше на кілька десятиліть. Це на додачу до екстремальних погодних умов, таких як спека й урагани, які спостерігаються зараз і, як очікується, стануть більш серйозними.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш назвав доповідь «червоним кодом для людства» і закликав припинити використання вугілля й інших викопних видів палива, що сприяють забрудненню.

Уряди країн також із тривогою відреагували на результати дослідження. Зокрема, як заявив спецпосланець президента США з питань клімату Джон Керрі, у звіті «чітко видно», що кліматична криза продовжуватиме ставати все більш серйозною, і «агресивні кліматичні дії» необхідні в період наступного десятиліття, яке, за його словами, буде вирішальним.

Якою буде погода через 30 років?

Звісно, досі немає прогнозу погоди на 10 серпня 2051 року, як і жодних попереджень про зміну клімату. Але оскільки підвищення температури означає тепліше повітря, а тепліше повітря може поглинати більше водяної пари – принаймні одне зрозуміло стосовно негод:

«Екстремальні події стають більш екстремальними. Швидше за все, сильні дощі посиляться. Кожна гроза буде трохи більшою», – каже Джордж Крейґ, професор теоретичної метеорології в Університеті Людвіга Максиміліана в Мюнхені.

Підвищення рівня моря

Цей процес є неоднорідним у різних регіонах Землі. Відмінності будуть проявляти себе залежно від довгострокових рухів земної кори.

Наприклад, основна частина південної та центральної Європи, у тому числі, південь України, повільно опускається (до 0,5 мм/рік), а більша частина північної Європи (за винятком північної Німеччини) піднімається над рівнем океану. Господарська діяльність у прибережних зонах вже зіткнулася з такими факторами, як підвищена небезпека від повеней та ерозії узбережжя. Зміна клімату ще більше підвищує їхню ймовірність. У прибережних зонах Європи це вплине на заселені ділянки, деякі сектори економіки, зокрема, туризм, – прогнозує у своєму рамковому дослідженні про можливі наслідки для України від підняття рівня моря внаслідок зміни клімату український Центр екологічних ініціатив «Екодія», беручи як контрольний рік для моделювання зони затоплення – 2100-й.

За цими підрахунками, зміна клімату в бік потепління призведе і до підвищення рівня Чорного й Азовського морів, що вплине і на прибережні території України. Масштаби прояву цих процесів будуть залежати від інтенсивності та висоти підвищення рівня морів.

Українські моря та їхній зв’язок зі Світовим океаном. Джерело: «Екодія»
Українські моря та їхній зв’язок зі Світовим океаном. Джерело: «Екодія»

Україна, що омивається Чорним і Азовським морями та має понад 2,5 тисячі кілометрів берегової лінії, не уникне проблем, пов’язаних із підняттям рівня моря через глобальне потепління, мовиться в дослідженні «Екодії». Величина підняття рівня моря обумовлюється як глобальними чинниками, такими як потепління та танення льодовиків, так і регіональними особливостями, зокрема, системою водообміну між морями, змінами у кількості опадів і річкового стоку, згінно-нагінними явищами, сучасними вертикальними рухами земної кори.

Джерело: «Екодія»
Джерело: «Екодія»

За умови високих викидів парникових газів в Україні та світі, усталений рівень води на 2100 рік може встановитися вище на 0,82 метра, ніж зараз. За рахунок нагінних явищ і штормів рівень Чорного й Азовського морів може додатково підніматися майже до 1 метра.

Зміна клімату та підняття рівня моря, як її наслідок, – проблеми, які вже зараз вимагають активних дій на всіх рівнях – міжнародному, національному та локальному. Паризька угода, яку Україна ратифікувала 2016 року, говорить про два взаємодоповнюючих напрямки боротьби з глобальним потеплінням: послаблення зміни клімату шляхом скорочення викидів парникових газів і адаптацію до кліматичних змін.

Що робити Україні?

Серед завдань, які повинні бути визначені Україною в рамках напрямку послаблення зміни клімату, експерти «Екодії» виділяють, серед іншого, такі:

  • Постановка амбітної цілі зі скорочення викидів парникових газів, зокрема, висловлення наміру переглянути Національно-визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди якнайшвидше. Поточна ціль України обумовлює можливість зростання викидів майже вдвічі у 2030 році.
  • Ухвалення на національному рівні або на регіональних рівнях політики переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року, що дозволить суттєво скоротити викиди парникових газів.
  • Збільшення до 1% загального обсягу виділення бюджетних коштів на підтримку державних і місцевих програм енергоефективності, особливо у житлово-комунальному секторі та продовження реалізації реформи у напрямку посилення енергоефективності. Поступове посилення стандартів зі споживання енергії новими будівлями та забезпечення контролю за їхнім дотриманням.
  • Відмова від субсидування викопних палив якомога скоріше, натомість – забезпечення постійної державної підтримки на впровадження енергоефективних заходів і розвиток чистих технологій.
  • Запровадження диференційованого податку на викиди парникових газів від приватних автомобілів з метою стягнення коштів із забруднювачів і сприяння купівлі авто з середнім і низьким рівнем викидів парникових газів.

Цей список дій, які мають бути визначені Україною в рамках напрямку послаблення зміни клімату, набагато ширший. Суть у тому, що діяльність людей – у якій країні вони б не мешкали, їхня свідомість і бажання здатні допомогти відновити баланс на планеті. Важелі впливу в руках людини. Адже людина, яка впливає на зміни клімату, спроможна вплинути й на те, щоб цей процес уповільнити. Тоді й погода залежатиме від нас – і ця перспектива позитивна.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

XS
SM
MD
LG