Доступність посилання

ТОП новини

«Відсіч» Росії та роль Криму в її відносинах із Європою: нова резолюція Європарламенту


Резолюція Європарламенту рекомендує членам ЄС розробити всеосяжну стратегію щодо Росії

Режим Володимира Путіна ‒ найбільший безпековий виклик для Європи. Так вирішив Європарламент за результатами голосування за резолюцію про відносини з Росією. За резолюцію проголосували 494 євродепутати, 103 виступили проти, 72 ‒ утрималися. Владу Путіна в документі називають «авторитарною клептократією у стані стагнації, яку очолює довічний президент, оточений олігархами».

У резолюції йдеться, що головним інтересом Євросоюзу є «свобода, стабільність і мир» у Європі та за її межами, однак «агресивна політика російської влади» становить для них загрозу. Для прикладу наведена анексія Криму та порушення територіальної цілісності України, Грузії й Молдови, а також кібератаки, втручання у вибори й вибухи у Врбетіце в Чехії у 2014 році.

Як резолюція Європейського парламенту вплине на політику структур ЄС, що визначають відносини з Росією? Як політика ЄС щодо Росії може вплинути на політичні процеси в самій Росії? Чи може тиск ЄС вплинути на зміну позиції Росії щодо анексованого Криму та окупованих районах Донецької й Луганської областей?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: експерт «Кримської платформи», старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» (Прага) Давид Стулік; старший експерт Українського інституту майбутнього, німецький політолог Андреас Умланд; український політолог, журналіст-міжнародник Віктор Каспрук; російський оглядач, кандидат політичних наук Іван Преображенський.

Резолюція містить рекомендації для членів ЄС, де йдеться про необхідність переглянути політику Євросоюзу та розробити всеосяжну стратегію ЄС щодо Росії. Зокрема, рекомендовано скоротити енергозалежність країн ЄС від російського газу, нафти та іншої сировини. Євродепутати також пропонують посилити можливості запровадження санкцій проти російської влади, російських олігархів, соратників президента Путіна та членів їхніх сімей за порушення прав людини або системні репресії.

«ЄС має бути готовий використовувати свій вплив і закликати до від'єднання Росії від платіжної системи SWIFT, щоб не дозволити російській владі продовжувати свою агресивну поведінку», ‒ наголошується в резолюції.

Частина документа присвячена виборам у Росії. У документі йдеться про посилення репресій проти опозиції перед виборами до Держдуми. В Європарламенті вважають, що репресії і зловживання процедурами реєстрації унеможливлять питання про чесні парламентські вибори в Росії, тому країни «ЄС мають бути готовими не визнавати підсумки майбутніх виборів до Держдуми», якщо будуть зафіксовані «порушення демократичних процедур та міжнародного права».

Окремо згадують протиправну окупацію та незаконну анексію Криму й де-факто окупацію частини Донецької та Луганської областей та порушення прав людини на цих територіях, зокрема й останні арешти кримських татар, і закликають блок тиснути на Росію через міжнародні організації, а також сприяти роботі «Кримської платформи».

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

«Документ хороший і я вітаю його ухвалення Європейським парламентом. Для нас важливо, що одним із пунктів у відносинах із Росією є неможливість повернення до нормальної співпраці, поки Росія не принитись агресивну політику та гібридну війну проти Європейського союзу й країн Східного партнерства, до яких належить Україна, а територіальна цілісність Грузії, Молдови та України не будуть відновлені в межах міжнародно визнаних кордонів. Для нас важливо, що Європейський парламент не залишив непоміченим брутальні арешти окупаційною владою в Криму Нарімана Джеляла та чотирьох інших кримськотатарських лідерів, і вони теж згадані в цій доповіді. Також Європейський парламент підтримав «Кримську платформу». Це та конкретна робота, яку ми робимо після саміту, щоб «Кримська платформа» набирала сили й накачала м'язи», ‒ відреагував на ухвалення резолюції міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков вважає, що «суть цього документа може викликати тільки жаль», – так він прокоментував резолюцію Європарламенту щодо Росії.

Дмитро Пєсков, прессекретар Володимира Путіна
Дмитро Пєсков, прессекретар Володимира Путіна

«Там не йдеться про необхідність налагодження діалогу, про необхідність вирішення наявних проблем і розбіжностей шляхом спілкування на різних рівнях і різними каналами... Єдине, на що можна зробити знижку, ‒ це на те, що це документ, який має виключно рекомендаційний характер» , ‒ цитує Пєскова агентство ТАСС.

Експерт «Кримської платформи», старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» (Прага) Давид Стулік в ефірі Радіо Крим.Реалії підтверджує рекомендаційний характер європейського документа, однак наполягає, що інші причетні організації не залишають такі резолюції без уваги.

‒ Депутати Європейського парламенту є представниками громадської думки, це впливовий чинник на країни-члени ЄС.

Для Росії буде проблемою легітимізувати нову Держдуму
Давид Стулік

Думаю, невдовзі ми побачимо реакцію ЄС на минулі в Росії вибори, в ній буде відзначена низка проблемних питань. Зокрема йтиметься про те, що в російських виборах брали участь громадяни з окупованої території, вибори пройшли в анексованому Криму. На виборах не було міжнародних спостерігачів, а для опозиційних сил був заблокований доступ до голосування. Для Росії буде проблемою легітимізувати нову Держдуму.

Давид Стулік
Давид Стулік

Разом із тим, як зазначають у матеріалі Міжнародного радіо Франції, депутати Європарламенту наголошують, що у Росії може бути демократичне майбутнє, і що Євросоюз має ухвалити європейську стратегію демократичної Росії, включаючи стимули й умови для зміцнення демократичних тенденцій у країні.

Після голосування в Європарламенті автор доповіді Андрюс Кубілюс (від правоцентристської групи PPE) сказав:

Андрюс Кубілюс
Андрюс Кубілюс

«Росія може бути демократичною. Наше перше завдання ‒ підтримувати принцип «демократія понад усе» у відносинах із Росією. ЄС і його інститути мають виходити з принципу, що зміни в країні можливі. Вони також мають виявити більше сміливості й зайняти тверду позицію щодо Кремля, коли справа доходить до захисту прав людини. У цьому весь сенс стратегічної взаємодії з Росією. Йдеться про припинення репресій всередині країни, повернення народу справжнього вибору та звільнення політичних в'язнів».

У Росії ж називають доповідь Європарламенту «спробою втручання у внутрішні справи країни» – так вважає голова російської Держдуми В'ячеслав Володін.

В'ячеслав Володін
В'ячеслав Володін

«Такі резолюції ми не терпітимемо. Тим більше вони ухвалюються ще до моменту волевиявлення наших громадян (коментар від 16 вересня ‒ КР)... Рішення Європарламенту має недружній характер. Ми сприймаємо це як спробу втручання в наші внутрішні справи й тиск на громадян, які мають зробити свій вибір...», ‒ говорить Володін.

Старший експерт Українського інституту майбутнього, німецький політолог Андреас Умланд в ефірі Радіо Крим.Реалії пояснює реакцію Росії.

‒ Хвороблива реакція Росії пояснюється тим, що ця критика виправдана і збігається з тим, що багато росіян відчувають ‒ вибори не відображають народну волю.

Андреас Умланд
Андреас Умланд

Є кілька аспектів нелегітимності виборів: сама організація без доступу опозиції та участь у виборах частин України, які не є територією Росії. Наскільки це відіб'ється в нових санкційних заходах ‒ важко сказати, можливо, зміниться поведінка ЄС або деяких країн. Велика біда ЄС у тому, що він не має об'єднаної зовнішньої політики, деякі окремі країни проводять свою зовнішню політику іноді всупереч тому, що говориться в резолюціях Європейського парламенту чи навіть документів виконавчих органів Європейського Союзу.

На підтвердження голова МЗС Росії Сергій Лавров повідомив, що Росія не чекатиме, поки в Брюсселі змінять свої смаки, а спілкуватиметься з тими країнами Євросоюзу, які до цього готові.

Сергій Лавров
Сергій Лавров

«Голова зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель виступав із промовою, і він був процитований у ЗМІ, і сказав, що «нам необхідно з Росією говорити одним голосом, Росія не хоче розмовляти з Євросоюзом, а хоче розмовляти з окремими країнами-членами, а нам треба домогтися того, щоб усі країни-члени вимагали від Росії говорити лише з Євросоюзом»... Абсолютно вражаюча логіка. Тому що не ми, а Євросоюз зруйнував всю архітектуру відносин, яка між нами та Брюсселем існувала... Все розвалене Євросоюзом. Звісно, в такій ситуації, коли він не хоче нічого відновлювати, звісно, ми не сидітимемо й чекатимемо, поки хтось у них змінить свої смаки. Ми спілкуватимесося з тими, хто до цього готовий», ‒ сказав Лавров.

Український політолог, журналіст-міжнародник Віктор Каспрук називає резолюцію Європарламенту «історичною», але ухваленою з запізненням, сказав він в ефірі Радіо Крим.Реалії.

‒ Тривалий час європейське керівництво не бачило тих проблем, які створювала Росія, була ілюзія, що з Росією можна домовитися. Зараз Європа починає відходити від такої позиції.

Віктор Каспрук
Віктор Каспрук

Після «Кримської платформи» можна говорити, що Європа припинила в переговорному процесі виносити окупацію Криму за дужки. Раніше ж Росії вдалося розділити дві окупації: Донбасу та Криму. Європа зараз готова говорити про те, що окупація Криму має розглядатися тільки в контексті з окупованим Донбасом. Мені здається, щодо Криму мають відбуватися переговори, не підтримуючи позицію Росії про те, що питання Криму закрите. Говорячи про мирний процес в Україні, потрібно враховувати Крим нарівні з Донбасом.

Відреагувала на резолюцію Європарламенту й офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова, вона зазначила, що російська сторона даватиме відсіч втручанню в національні демократичні процеси в Росії.

Марія Захарова
Марія Захарова

«Це черговий набір надуманих звинувачень, ідеологічних і конспірологічних штампів щодо нашої країни, покликаних загострити й без того непрості відносини Росії та ЄС, вплинути на внутрішні процеси, які відбуваються в нашій країні. Але є й новела: автори «доповіді» договорилися до того, що Євросоюз має бути готовим не визнати підсумки виборів до Державної Думи й порушити питання про можливе припинення російської участі в міжнародних парламентських структурах, зокрема, в ПАРЄ, якщо вибори будуть проведені з порушеннями демократичних принципів і норм міжнародного права», ‒ вважає Захарова.

Депутат Держдуми Росії з окупованого Криму Руслан Бальбек у бесіді з RT звернувся до романтичних порівнянь політики та природи.

Руслан Бальбек
Руслан Бальбек

«По суті, документ ‒ набір гасел і слоганів антиросійської спрямованості, але для євродепутатів (багато з яких потрапили в парламент завдяки русофобській істерії на Заході) це зайва можливість показати себе, мовляв, вірний своїм принципам. По суті, цей документ ‒ черговий жовтий лист в осінньому лісі, ми вже до цього звикли й не помічаємо на тлі загального пейзажу», ‒ сказав Бальбек.

З такими темпами роботи пропаганди, російське населення, швидше за все, не дізнається про реальний зміст резолюції. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії сказав російський оглядач, кандидат політичних наук Іван Преображенський. Результатом же резолюції може стати часткове невизнання виборів до Держдуми Росії, вважає експерт.

‒ Відмови від спілкування представників ЄС із російськими депутатами не буде, але депутати, за яких проголосували, наприклад, на Донбасі залишаться частково невизнаними на території Європейського Союзу.

Іван Преображенський
Іван Преображенський

Підтримкою ж громадянського суспільства в Росії з боку Європейського Союзу могло б стати створення та просування російськомовних незалежних ЗМІ, які б підтримували власну редакційну політику, не перетворюючись на чиїсь ідеологічні інструменти. Так, хоча б частково, можна було б доповнити інформаційну нішу, яка спорожніла в Росії.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG