Два озера висохли у Криму. Скільки водойм зникли з карти півострова від 2014 року місцева влада, призначена Кремлем, не повідомляє, а на скарги екологів і активістів – не реагує. За підрахунками Крим.Реалії, тільки за останній рік у Криму пересохли щонайменше 10 озер, серед них є унікальні.
Відео пересохлого гірського озера в районі Великої Ялти на пошту Крим.Реалії надіслала користувачка Instagram із ніком Авеліна. У травні вода в озері на північ від селища Краснокам’янка ще була.
Але у вересні озеро критично обміліло. І це добре видно на іншому кадрі з відео Авеліни.
Крим.Реалії перевірили те, що показала дівчина. Йдеться про одне з трьох озер на північ від відомого селища Краснокам’янка у Великій Ялті. Дійсно, зараз від глибокої водойми залишились дві калюжі. На берегах, де раніше була вода, пасуться коні. Ще три роки тому на озері масово відпочивали туристи.
У путівниках Краснокам’янське озеро рекомендували мандрівникам. Із нього видно гору Аю-Даг. До того як водойма висохла, водою з озера поливали виноградники «Масандри», вони зовсім поруч. Саме у цій місцевості вирощують унікальний сорт винограду, з якого виготовляють «Мускат червоного каменя». Це вино має 18 нагород міжнародних виставок.
Колишній гендиректор «Масандри» Микола Бойко пояснює наскільки складно вирощувати лозу для раритетного вина. «Щоб його отримати, потрібно, щоб у винограді було 29-30% цукру. Це дуже непросто, бо, як правило, це вже буває кінець жовтня, може бути на початку листопада. А раптом сніг, а раптом дощ, а раптом град».
Розташоване у горах, на висоті приблизно 350 метрів, Краснокам’янське озеро живилося підземними джерелами. Тепер вони вичерпались – розповідає кримський еколог Маргарита Литвиненко. «Озеро, йому десь потрібно брати воду. Перше джерело води – це опади. Опадів немає. Інший спосіб поповнення води – підземні джерела. Але підземні джерела вичерпалися. Усе. І озеро пересохло».
Масове буріння свердловин у цьому районі Криму – причина зникнення Краснокам’янського озера – вважає еколог Маргарита Литвиненко.
«Зараз підземні прошарки через те, що набурили дуже багато свердловин, з них викачують величезну кількість води, і йде величезне антропогенне навантаження звісно ж на цю ділянку, і на інші ділянки Криму, озеро вичерпалося. Тому озеро й пересохло», – пояснює еколог.
В Instagram ми помітили, як пересохло ще одне кримське озеро неподалік села Залісне, Бахчисарайського району. Рік тому, у травні, на цьому ж озері побував блогер Сергій Покидько. Водойма була наповнена кришталево чистою водою.
Торік Крим.Реалії розповідали як зникло озеро Богайли у Сакському районі Криму. У вересні стало відомо, що засохло знамените Рожеве озеро Сасик-Сиваш, розташоване між Євпаторією і Саками. Про це у Facebook повідомив кримський активіст Ігор Курсов. Озеро зникло через видобуток піску – вважають кримські екологи.
Це дійсно могло стати причиною зникнення водойми – підтвердив голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк. «Багато хто говорить про використання озер у Криму для видобутку піску. І це також може бути суттєвим фактором у тому плані, що коли видобувається пісок, робиться водозниження».
Це означає, що із видобутком піску водойма глибшає, вода опускається нижче та йде в ґрунт. Також у Криму пересох ставок Большой, неподалік Коктебеля. Раніше тут були риба і раки, гніздувалися водоплавні птахи. Нині – порепане дно.
Також обміліло озеро Кизил-Яр, неподалік Євпаторії. Водойма була унікальною, тому що її глибокі води були соленими, а поверхневі –прісними. Тепер видно дно. Чому кримські озера зникають нам пояснив заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.
«Якщо опади не випадають, то вода з тих же озер живить ґрунтові води або ґрунт на прилеглій території. І, враховуючи те, що температура у нас зростає і відбувається випаровування і таким чином водний дефіцит зростає і рано чи пізно це призводить до повної втрати води і, відповідно, озер», – каже Яцюк.
Перекритий Північно-Кримський канал, зменшення опадів, діяльність людини та масове буріння свердловин – головні причини зникнення кримських озер – підсумовують експерти. Далі краще не буде – переконує Руслан Гаврилюк.
«Водна криза тільки посилюватиметься і не варто очікувати, що оцей один рік він був поганий, а далі все у нас буде окей. Ні, цього вже не буде, це однозначно», – говорить Гаврилюк.
Наразі, за критеріями ООН, материкова Україна належить до малозабезпечених водою країн світу – пояснює Михайло Яцюк.
«Якщо на душу населення припадає менше ніж 1700 м³ води на рік – ця країна є водонезабепеченою. В Україні цей показник зріс. Він становив донедавна 1000 м³, а зараз 1200 м³ і це тільки тому, що у нас зменшилась кількість населення. А у плані ресурсу, у нас ресурс зменшується».
У Криму показник забезпечення людини водою ще нижчий – припускають гідрологи. Якщо щороку на півострові висихатимуть 10 озер, то, приблизно, за 30 років озер у Криму не стане зовсім.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
