Доступність посилання

ТОП новини

Загрози з боку Росії в Азовському морі: як працюють порти України


Україна приблизно 58% свого експорту транспортує саме через морські порти

Росія продовжує створювати перешкоди для кораблів, що прямують до українських портів у Азовському морі. В Інституті морського права і безпеки вважають, що українська влада та військові «фактично не контролюють» Керченську протоку та Азовське море. В офісі реформ Кабінету міністрів стверджують, що незважаючи на блокування судноплавства з боку Росії, експорт українських портів збільшується. Україна намагається захищати своє повноправне право на користування морями через міжнародні інституції. Як дії Росії впливають на судноплавство і завантаженість портів Приазов'я, розбиралися під час ефіру програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

За листопад 2021 року середня тривалість штучного утримування Росією перед Керченською протокою суден, що йдуть з Маріуполя і Бердянська з експортними вантажами – склала 36,8 годин (в середньому за 2020 рік – 29,6; у жовтні – 37,9), зазначає моніторингова група редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень».

За даними цього моніторингу, з грудня 2018 року по грудень 2020 року, внаслідок загрози введення «азовського пакету» міжнародних санкцій до російських портів Азовського моря, відбувалося деяке зменшення середньої тривалості утримання суден перед виходом з Азовського моря до Чорного: у 2018 – 79,5 годин; у 2019 – до 37,4 годин; у 2020 році – 29,6 годин на одне судно.

Тривалість штучного утримування з боку Росії суден перед Керченською протокою протягом 2021 року збільшилась
Моніторингова група BlackSeaNews

«Але за 11 місяців 2021 показник середньої тривалості штучного утримування з боку Росії перед Керченською протокою суден, що йдуть з українських портів з експортними вантажами, значно збільшився – він склав 39,4 годин на одне судно і вже перевищив показники 2019 та 2020 року (37,4 та 29,6 відповідно)», – зазначають експерти моніторингової групи.

Вони вказують на те, що із загального числа 61 торговельне судно, що пройшли через Керченську протоку з українських портів Азовського моря з експортними вантажами, 33 судна мали відношення до країн ЄС за ознакою країни прапора та/або країни реєстрації судновласника та порту призначення.

Згідно з моніторингу, середня тривалість штучного очікування дозволу на прохід Керченською протокою склала 39,1 години на судно, для суден, що мають відношення до країн ЄС майже стільки ж – 36,8 годин/судно.

Морська блокада України

Як писала «Економічна правда», наприкінці 2018 року захоплення Росією поблизу Керченської протоки українських моряків і військових кораблів негативно позначилося на роботі двох важливих для українського бізнесу підприємств – Маріупольського та Бердянського портів. Вони вже тоді почали втрачати найбільших клієнтів, що зрештою призвело до зниження вантажопотоків та доходів.

Україна може вільно оперувати лише в акваторіях портів Бердянська і Маріуполя
Устименко

Але і до цього, з моменту анексії Криму Росією, кількість заходів суден в азовські порти України зменшилася у понад двічі. Наприклад, у 2017 році порівняно з 2014 роком порт Маріуполя прийняв 37% суден, Бердянськ – 69%.

Маріуполь і Бердянськ – це порти, орієнтовані на експорт. Ускладнювало заходи у них габаритних суден, зокрема, будівництво Росією Керченського мосту.

Директор Інституту морського права і безпеки Богдан Устименко розповів в ефірі «Новин Приазов’я», що при загальній площі приблизно 40 тисяч квадратних кілометрів – це акваторія Азовського моря – Україна може вільно оперувати лише в акваторіях портів Бердянська і Маріуполя.

«Тобто це дуже-дуже-дуже незначна площа Азовського моря. Наші українські органи державної влади не дуже люблять говорити про те, що Керченська протока та Азовське море фактично перебувають поза межами контролю державних, у тому числі правоохоронних органів, а також військових формувань України», – сказав він.

Устименко зазначив, що насправді, море має для економіки України чи не первісне значення.

«Україна приблизно 58% свого експорту транспортує саме через морські порти. Це всі порти. Загальний вантажопотік середньорічний, скажімо, десь приблизно 160 мільйонів тон обробляють, опрацьовують наші порти взагалі», – розповів Устименко.

Якщо портова інфраструктура та галузь зупиниться – це призведе, до катастрофічних наслідків для України
Богдан Устименко

Він впевнений, що «якщо портова інфраструктура та галузь зупиниться – це призведе, до катастрофічних наслідків для України».

«Фактично йде морська блокада України. Це блокада не повна. Водночас, незаконні дії Росії, які прямо суперечать нормам міжнародного морського права – спрямовані саме на блокування свободи судноплавства в Азовському морі в тій частині, яка стосується України», – зазначив експерт.

За його даними, судна, які тримають курс на російські порти, вони таких утисків не зазнають. Експерт також переконаний, що Росія може впродовж години повністю заблокувати судноплавство через Керченську протоку.

«Фізично це можливо і це для них (Росії – ред.) справа напевно однієї години. Впродовж години, не більше, гадаю, судноплавство може бути повністю заблоковане», – припустив директор інституту морського права.

«Я думаю, що це все такий стратегічний задум, направлений саме на це і не лише на порти, які перебувають фактично на Азовському березі, а також і порти великої Одеси», – додав Устименко.

Він вважає, що у України є важелі для впливу на цю ситуацію – переважно міжнародно-правові.

«Україна не всі механізми використовує досі. У тому числі можна позиватися до міжнародних арбітражів із метою стягнення компенсаційних коштів за такий безлад. У тому числі, нам необхідно починати процедуру делімітації зокрема, в примусовому порядку. Україна повинна бути активнішою на міжнародній арені», – зазначив Устименко.

Експорт зростає

Дії Росії щодо блокування портів суттєво перешкоджають українському експорту, але вже не так критично, зазначив в ефірі експерт офісу реформ Кабінету міністрів України Максим Гардус.

«Все одно експорт зростає, цьому сприяє світова кон'юнктура цьогоріч, зокрема зростання попиту на ключові статті нашого експорту. Тобто це метал, хімічна продукція, аграрна продукція», – сказав він.

Експерт вважає, що потенціал портів Приазов’я достатньо великий та є можливість повернути рівень експортного грузообігу до рівня 2013 року.

«В нас цьогоріч рекордний врожай. Тому не лише через Чорноморські порти, але й через Азовські порти є потреба на вивезення продукції, є клієнти, є база вантажопотоків, тому є куди зростати і саме тому краще було б добитися того, щоб Росія своїми діями не перешкоджала розвитку інфраструктури регіону», – розповів Гардус.

Україна намагається тиснути на Росію через міжнародні організації
Максим Гардус

За його словами, Україна намагається тиснути на Росію через міжнародні організації.

«Зараз відбуваються консультації саме в міжнародних форматах, у форматах міжнародних організацій, зокрема ООН та її фактично частини міжнародної морської організації», – сказав Гардус.

«Бо формальних же претензій до нас Росії, формального ембарго немає. Вони просто проводять навчання, які чисто випадково перешкоджають нашим вантажним суднам», – пояснив експерт.

Оскільки Росія не оголошувала Україні ембарго на постачання товарів, залишаються лише міжнародні консультації та тиск на Росію через порушення нею міжнародних норм мореплавства, додав Гардус.

Що відомо про роботу портів сьогодні?

Морські порти України в січні-листопаді 2021 року збільшили кількість обслугованих суден у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 2,7%, або на 270 суден – до 10 234 суден. Про це свідчать дані «Адміністрації морських портів України» (АМПУ).

За вказаний період порт Маріуполя обробив 583 судна, Бердянська – 222, Херсону – 579. За даними АМПУ, морпорти в 2020 році скоротили кількість обслугованих суден відповідно до 2019 року на 8,4%.

Зокрема в Маріупольському морському торговельному порті стверджують, що нарощують виробництво. За останні роки він пережив втрату партнерів через близькість військових дій, добудову Росією Керченського мосту та локдаун. Проте, за словами керівника порту Ігоря Барського, ситуація на підприємстві стабілізується. Тут модернізують оснащення та втілюють масштабні проєкти. Про це у вересні цього року він повідомив телеканалу ICTV.

«Було збільшено торік обсяг металопродукції і кількість продовольчих вантажів, перевалених портом. Цьогоріч теж ми чекаємо збільшення обсягів металопродукції і продовольчих вантажів», – сказав він.

Перед ефіром редакція «Новин Приазов’я» зверталася до Адміністрації морських портів України, керівництву Маріупольського, Бердянського і Херсонського портів та Генічеського портопункту – представники цих організацій через різні причини не долучилися до ефіру, повідомивши, що не зможуть. Редакція готова надати їм можливість прокоментувати стан роботи свої підприємств.

Шанси Генічеська стати портовим містом

Події 2014 року, коли Росія анексувала український Крим, також позначились на інвестиційній привабливості Генічеського портопункту в Херсонській області, зазначає місцева влада. Зокрема про це казав заступник голови Херсонської облдержадміністрації Микола Якименко «Центру журналістських розслідувань».

За його словами, інвестор – компанія «Нібулон» – відмовилася від своєї ідеї розвивати портопункт, а інших варіантів не було. Також він повідомив про те, що входження порту у концесію не розглядалося, як і не стоїть питання щодо його приватизації. В коментарі «Новинам Приазов’я» Якименко поза ефіром сказав, що ситуація навколо Генічеського портопункту не змінилась.

«На сьогодні Генічеський портопункт – непрацюючий. Він заморожений, ніякої діяльності немає. Біля другого причалу стоять кілька риболовецьких суден, на цьому все», – сказав в ефірі ексначальник Генічеського портопункту Володимир Вишневецький.

На його думку, треба ініціювати передачу портопункту в Міністерство аграрної політики, та все ж таки укласти договір концесії на відновлення Генічеського портопункту як рибальського порту.

«Другий напрямок – це, я все ж таки маю надію, коли з’являться державники, то вони звернуть увагу на те, що на траверзі острову Бірючий є газоконденсатне родовище. За різними оцінками, місткість його – приблизно 50 мільярдів кубічних метрів газу. Освоєння такого родовища без портової інфраструктури, без портового об’єкта – неможливе», – зазначив Вишневецький.

Третій напрямок розвитку Генічеського портопункту він пов’язує суто з обороною.

Один з причалів Генічеського портопункту може використовувати морська охорона
Володимир Вишневецький

«Морська охорона дійсно може використовувати перший причал Генічеського портопункту, тобто він буде спеціалізований, рибний, але змішаного використання. Тобто перший причал можна буде віддати для наших прикордонників», – додав ексначальник Генічеського портопункту.

10 грудня командування Військово-морських сил Збройних сил України оприлюднило заяву, в якій йшлося про те, що Росія перекрила 70% акваторії Азовського моря. У відомстві тоді уточнили, що росіяни розмістили навігаційні попередження про обмеження судноплавства у визначених районах начебто у зв’язку з проведенням артилерійських стрільб у районах поблизу Маріуполя, Бердянська і Генічеська. Командування ВМС України наголосило, що подібні перекриття районів відбуваються систематично та перешкоджають вільному судноплавству в Азовському морі.

В квітні 2021 року Україна і ще вісім країн-учасниць ПАРЄ закликали Росію припинити блокування Керченської протоки. У МЗС Росії в свою чергу стверджували, що рух торгових судів через Керченську протоку, в тому числі в українські порти, не обмежується.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

XS
SM
MD
LG