Доступність посилання

ТОП новини

Захист українців за кордоном. Як їх дискримінують і куди звертатися?


«Найбільша складність, яка тягне за собою всі інші проблеми, пов’язана з нелегальним працевлаштуванням трудових мігрантів»

У Польщі висунули звинувачення дев’ятьом особам, причетним до смерті громадянина України Дмитра Никифоренка у витверезнику міста Вроцлав. Поліцейським, які, за даними слідчих, затримували і били українця, загрожує до десяти років позбавлення волі. Керівник витверезника, його співробітники, а також чергова лікарка, які, за даними слідства, перешкоджали розслідуванню і подавали неправдиву інформацію, можуть на пֹ’ять років сісти за ґрати. За останній час це вже другий смертельний випадок з українськими заробітчанами за кордоном. У березні 2020 року у Португалії загинув Ігор Гоменюк, який приїхав туди на заробітки. Детальніше про ці дві трагічні історії, про те, чому заробітчани стають об’єктами жорстокого поводження і гинуть за загадкових обставин, а також як захистити права трудових мігрантів за кордоном далі у матеріалі Радіо Свобода.

Справа Никифоренка. Липень 2021 року

Дмитро Никифоренко
Дмитро Никифоренко
  • 25-річний Дмитро Никифоренко, житель Немирова Вінницької області, який перебував у Вроцлаві на заробітках, був затриманий поліцейськими у громадському транспорті через нібито його агресивну поведінку у стані алкогольного сп’яніння.
  • Чоловіка доставили до витверезника, де правоохоронці, за даними слідства, застосували до нього фізичну силу, що призвело до смерті.
  • Спершу поліцейські і працівники витверезника вказували на неадекватну поведінку затриманого. Втім, висновки експертизи не показали слідів наркотиків чи алкоголю у крові Никифоренка.
  • У вересні 2021 року українці Польщі провели акцію протесту з вимогою справедливого розслідування і покарання винних у цій справі.

Справа Гоменюка. Березень 2020 року

Ігор Гоменюк з родиною
Ігор Гоменюк з родиною
  • 42-річний мешканець Львівщини Ігор Гоменюк прилетів до Лісабона у пошуках роботи. В аеропорту його затримали інспектори міграційної служби через те, що він не мав відповідних документів.
  • Гоменюка посадили в камеру центру тимчасового утримання мігрантів, де через два дні він помер. У висновку судово-медичної експертизи йшлося про численні сліди побиття на тілі чоловіка.
  • У грудні 2020 року уряд Португалії пообіцяв виплатити компенсацію родині загиблого.
  • У лютому 2021 року почався суд над трьома інспекторами SEF (Служби у справах іноземців і кордонів – ред.), яких звинуватили в побитті. Згідно з судовим рішенням, їх покарали на строк від семи до дев’яти років позбавлення волі.
  • Справа Гоменюка набула широкого розголосу у Португалії і спричинила відставку голови SEF, а також призвела до реорганізації міграційної служби.

Відомі випадки приниження за те, що українці – Власюк

Обидва трагічні випадки об’єднує застосування сили і зловживання владою з боку державних органів цих країн. Втім, це не дає підстав говорити про типове порушення прав українців на кордоном за етнічною ознакою, зазначив у коментарі Радіо Свобода юрист, екскерівник Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції Владислав Власюк.

«На місці Дмитра чи Ігоря міг опинитися будь-який трудовий мігрант, їхня загибель не була пов’язана з тим, що вони були українцями. Втім, нам відомі випадки, коли заробітчани зазнавали зверхнього ставлення чи принижень щодо себе лише через те, що є громадянами України», – зауважує юрист.

  • У Гданську гурт молодиків вдерся в будинок, в якому проживали українські заробітчани.
  • У Перемишлі невідомі напали на ходу українських греко-католиків.
  • У 2018 році польські ЗМІ писали про міжнародну компанію Lindab, яка розташована біля Варшави. Один з клієнтів компанії звернув увагу на те, що працівники-українці носили виробничу форму у кольорах національного прапора, в той час як інші співробітники мали одяг інших кольорів.

Українські заробітчани воліють мовчати?

«Якщо говорити про права заробітчан, то найбільша складність, яка тягне за собою всі інші проблеми, пов’язана з нелегальним працевлаштуванням трудових мігрантів. Якщо людина не має офіційної роботи, то вона не може розраховувати як на захист тієї країни, де вона перебуває, так і на підтримку з боку своєї держави», – каже Владислав Власюк.

Оцінити бодай приблизно масштаби порушень прав українських заробітчан вкрай важко, зауважує юрист, адже відомі випадки – лише верхівка айсбергу. Численні історії порушень прав українців за кордоном залишаються невідомими, поки вони не отримають публічного розголосу. До того ж, багато громадян хибно вважають, що якщо вони працюють за кордоном і мають непогані гроші, то можна терпіти утиски і приниження з боку роботодавця.

Куди звертатися?

За словами Владислава Власюка, громадяни України, які проживають за кордоном, з одного боку, підпорядковуються іноземним законам, а з іншого боку, вони є рівними у правах зі своїми співгромадянами, які проживають на території України.

У випадку порушень своїх прав трудові мігранти мають звернутися:

  • до українського посольства і консульства;
  • до місцевих правоохоронних органів;
  • до уповноважених із захисту прав людини іноземних країн;
  • до представництв Національної асоціації адвокатів України.

На думку юриста, МЗС має ретельніше моніторити випадки порушень прав людини ще до того, як вони набувають резонансу. З іншого боку, поінформованість держави залежить від самих громадян, які мають повідомляти про випадки принизливого ставлення до них і порушення трудових прав.

За даними Мінсоцполітики, понад 3 мільйони українців працюють за кордоном на постійній основі. В окремі періоди ця цифра може коливатися від 7 до 9 мільйонів осіб.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

XS
SM
MD
LG