A link to this page that works in regions where our site is blocked.
Володимир Путін і Володимир Зеленський. Колаж
Президент України Володимир Зеленський 21 липня підписав ініційований ним закон «Про корінні народи України», який Верховна Рада ухвалила ще 1 липня 2021 року. Документ визначає, що корінними народами України є кримські татари, караїми, кримчаки, які сформувалися на Кримському півострові.
Згідно з пояснювальною запискою, цей закон спрямований на захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, а також визнає їхні представницькі органи. Водночас, за повідомленням пресслужби Кремля, президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові з канцлером ФРН Анґелою Меркельвисловив невдоволення українським законом про корінні народи як «відверто дискримінаційним». Раніше Путін критикував його за те, що корінним народом України не визнали росіян, хоча, згідно з визначенням ООН, у корінних народів не повинно бути власної держави поза межами країни, де вони проживають. У самій Росії вже понад 20 років діє закон, який захищає нечисленні корінні народи.
Про що свідчить різка реакція Кремля на український документ, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Народний депутат України, член Комітету з прав людини та питань деокупації тимчасово окупованих територій Ахтем Чийгоз висловив Крим.Реалії думку, що український закон не влаштовує Кремль тим, що він суперечить російським пропагандистським наративам про півострів.
Розгортається активна боротьба за Крим у міжнародно-правовому полі, і суб'єктність кримськотатарського народу в цій справі дуже важлива
Ахтем Чийгоз
– Для Путіна дуже важливі символи всередині країни, що й зумовило захоплення Криму. Те, що ми руйнуємо міф «російськості» Криму, а також те, що Україна готова відновлювати кримськотатарський народ у його політичних правах, як корінний, державотвірний ‒ просто бісить Путіна. Упродовж останніх семи років Україна руйнує багато міфів, якими жив російський народ та угруповання, яке править країною від його імені. Що стосується міжнародного аспекту, ми намагаємося озброювати владу України такими інструментами, які б допомагали їй відстоювати свої позиції. Зараз розгортається активна боротьба за Крим у міжнародно-правовому полі, і суб'єктність кримськотатарського народу в цій справі дуже важлива, оскільки є низка міжнародних норм про права корінних народів.
Ахтем Чийгоз, народний депутат України
Ахтем Чийгоз вказує на те, що практика аналогічного російського законодавства спричинила те, що чисельність корінних народів на території цієї країни здебільшого скоротилася.
‒ Якути, чуваші, інші ‒ їх усіх звели до рівня фольклорних гуртів та, наприклад, можливості пасти оленів. Коли Україна показує, що рухатиметься в цьому питанні інакше, у руслі міжнародного права ‒ це ще й великий удар національній політиці самої Росії. Це досить серйозний крок, але тепер потрібно зробити другий ‒ закріпити статус кримськотатарського народу й визначити політичний статус Криму за допомогою внесення змін до Конституції. На мій погляд, це необхідно зробити до кінця року. Ми маємо наступати на всіх фронтах.
Голова антидискримінаційного центру «Меморіал» Стефанія Кулаєва вважає, що український закон про корінні народи більше відповідає духу міжнародного права з цього приводу.
Український закон відповідає оонівському розумінню того, що таке корінні народи
Стефанія Кулаєва
– Захист корінних народів ‒ це, безумовно, обов'язок держави, на території якої вони живуть. Російський закон певним чином відповідає Декларації ООН про права корінних народів, а український відповідає самому оонівському розумінню того, що таке корінні народи ‒ з чим я і вітаю кримських татар, караїмів і кримчаків. Причому він діє на всій території України, і це дуже важливий аспект: у міжнародному праві важливе не лише перебування корінного народу в тому місці, де він сформувався, ‒ важливе й те, що люди відносять себе до нащадків цього народу, де б вони не були та який би спосіб життя не вели. Тобто необов'язково жити в якомусь чумі, щоб вважатися представником такого народу.
Стефанія Кулаєва, голова антидискримінаційного центру «Меморіал»
Стефанія Кулаєва нагадує, що відповідно до закону «Про гарантії прав корінних нечисленних народів Російської Федерації» кримські татари, караїми та кримчаки не належать до корінних.
У Росії також немає антидискримінаційних норм, тому подібні етнічні групи ніяк не захищені
Стефанія Кулаєва
– Там йдеться про народи Сибіру, Далекого Сходу й деяких регіонів Кавказу. Мені здається, кримськотатарський народ у цей перелік і не увійде. Звісно ж, кримські татари дуже прив'язані до Криму, їм більше нікуди, по суті, діватися. При цьому в Росії є окремі норми щодо визнання жертв репресій. Вони певним чином відновлюють історичну справедливість, але не торкаються майбутнього, на відміну від нового українського закону. У Росії також немає антидискримінаційних норм, тому подібні етнічні групи ніяк не захищені ‒ це стосується і корінних народів, і національних меншин. До того ж, російський закон про корінні народи не виконується. Багато з нечисленних народів страждають, наприклад, від екологічних катастроф через видобуток нафти в Сибіру.
Святині, побут і трагедії: спадщина корінних народів Криму (фотогалерея)
1/14Фортеця Чуфут-Кале в Бахчисараї колись була столицею Кримського ханства. За свою багатовікову історію вона була у володінні багатьох народів – у тому числі караїмів і кримчаків. Фортеця вважається древньою святинею караїмського народу. Нинішню назву їй дали кримські хани: в перекладі вона означає «юдейська (єврейська) фортеця»
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
3/14Кенаса є і в Сімферополі, на вулиці Караїмській. До 2012 року тут була редакція Кримської телерадіокомпанії. Караїми сповідують караїзм – ця релігія визнає тільки Старий Завіт
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
4/14У дворику сімферопольської кенаси збираються кримські караїми з різних куточків півострова на святкування. На фото – застілля на честь традиційного караїмського свята врожаю в 2019 році
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
6/14Інша святиня караїмів – родове кладовище Балта Тіймез, розташоване в дубовому гаю. Назва кладовища перекладається з тюркської як «сокира не зачепить». Це пов'язано з особливим ставленням караїмів до дуба – це дерево для них священне і рубати його заборонено. Тут збереглося з десяток старезних дубів
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
7/14За різними даними, тут понад п'ять тисяч надгробків. Найдавніші з них датовані XIII століттям, більшість – XVI-XVII століттями. Сюди привозили ховати тіла померлих караїмів навіть з-за меж Криму
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
8/14У Севастополі є пам'ятник жертвам Голокосту, що належить до історії найнечисленнішго корінного народу півострова – кримчаків. Меморіал був встановлений у 2003 році на місці розстрілу нацистами кількох тисяч євреїв і кримчаків (які традиційно сповідують юудаїзм). На цьому фото, зробленому в квітні 2014 року, пам'ятник осквернили вандали
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
9/14Про історію найчисленнішого з корінних народів Криму – кримських татар – на півострові збереглося набагато більше пам'яток. Наприклад, у Бахчисараї є будинок-музей, що розповідає про побут кримських татар до депортації. Кримськотатарська сім'я Дервіш роками збирала кожен артефакт, представлений в музеї. Частина з них справжня, частина – відтворена
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
10/14Депортація – найбільша трагедія в історії кримськотатарського народу. Звідси, зі станції Сирень (до 1952 року – Сюрень), радянська влада насильно вивезли за межі півострова десятки тисяч кримських татар
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
12/14Мечеті Криму зберігають чимало традицій і пам'яток кримськотатарського народу. На фото – головна мечеть Євпаторії Джума-Джамі. Це одна з найдавніших мусульманських культових споруд Криму. У радянські роки її використовували як склад. Мечеть повернули кримськотатарській мусульманській громаді лише в 1990-х роках
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
13/14Золоте шиття – старовинна кримськотатарська техніка. Воно виконується двосторонньою гладдю, вишивка виходить об'ємною. Ці експонати – сумки, шкатулки та фес (жіночий головний убір) – демонстрували на виставці в Сімферополі
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
14/14На цьому фесі, виконаному в техніці золотого шиття, вишитий кримськотатарський орнамент «Орьнек». Він внесений до попереднього списку ЮНЕСКО для можливого включення його до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Це може статися вже в 2021 році. У 2018 році його включили до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
Previous slide
Next slide
Тим часом директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця зазначає, що сучасна російська національна політика сформувалася ще півтора десятиліття тому.
З огляду також на останню статтю Путіна, йому важливо довести, що всі українці ‒ росіяни, що в Україні немає ні кримських татар, нікого більше
Григорій Перепелиця
– Ми можемо сприймати заяви Путіна як піар, але це далеко не піар. Він транслює сучасну російську шовіністичну ідеологію, яка має виключно імперський характер і сформувалася десь із 2004 року. Цьому передувала криза російської державності: питання було в тому, яка у Росії має бути форма, щоб країна змогла повернути собі велич. Путін тоді концептуально визначився, що треба повертатися саме до імперської моделі. Далі, у 2012 році він виступив із програмною статтею в «Независимой газете» під назвою «Росія: національне питання». Там Путін написав, що Росія не може бути національною державою, оскільки вона формувалася на багатонаціональному тлі. Його висновок полягає в тому, що треба, по суті, перекреслити етнос росіян, зокрема й національних меншин, і гомогенізувати Росію в «русскій мір».
Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень
Григорій Перепелиця переконаний, що обговорення Путіним і Меркель українського закону про корінні народи свідчить про те, що російський президент продовжує нав'язувати Заходу переговори про сфери впливу на пострадянському просторі.
‒ З огляду також на останню статтю Путіна, йому важливо довести, що всі українці ‒ росіяни, що в Україні немає ні кримських татар, нікого більше. Таким чином він аргументує, що Україна ‒ це «споконвічна» сфера впливу Росії, яку потрібно повернути.
У згаданій Григорієм Перепелицею статті «Про історичну єдність росіян та українців» Володимир Путін називає одним народом росіян, українців і білорусів, а також висловлює оцінку, що «справжня суверенність України можлива саме в партнерстві з Росією».
Кава, базари і ремесла. Побут кримських татар до депортації (фотогалерея)
1/17Дівчата у святковому вбранні. Бахчисарай, 1920-ті.
Кримські татарки заплітали волосся в тонкі коси. На голову вдягали оксамитову шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
2/17Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті.
Скотарство було основою сільського господарства кримських татар – крім мускульної сили, м'яса, молока і вовни, худоба давала і шкіру. У Бахчисараї та Карасубазарі в 20-х роках налічувалося до 40 шкіряних виробництв
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
3/17Продавець квасолі. Бахчисарай, 1920-ті.
Квасоля входила до складу страв у всіх районах Криму. Можна було приготувати м'ясний суп зі стручками зеленої квасолі, заправлений кислим молоком, локшиновий суп з відвареною квасолею або просто подати квасолю з локшиною
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
4/17Прядильниця, 1920-ті.
Найвідомішу кримську легку тканину – «атма» – робили з бавовни і льону. Працювали вручну – такі прядки були в кожному кримськотатарському будинку. Тканина йшла на одяг, покривала й рушники. Якщо прядіння було суто жіночою справою, то ткацтвом займалися і чоловіки-ремісники, об'єднані в цех «безази»
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
5/17Будинок у Бахчисараї, 1920-ті.
Існували чотири головні типи кримськотатарських будинків: міський одноповерховий (як на фото), двоповерховий передгірний, одноповерховий степовий (з обмазаного глиною тину або цегли), а також одноповерховий південнобережний, зведений з каменя
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
6/17Городник, 1930-ті.
Городництво в Криму через клімат ніколи не мало товарного масштабу, але овочі для власного споживання вирощували. В кримськотатарській кухні є і стандартні салати з капустою, огірками та морквою, так і ексклюзивні страви. Наприклад, бувають голубці з виноградним листям, капустою або перцем. Також овочі додають у баранячий суп (лагман)
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
7/17Жителі села. Степовий Крим, 1920-ті.
У кримському степу скотарство поєднувалося із землеробством. Початок сівби, час зняття врожаю в громаді відбувалося в один день і визначалося радою старших. Прислів'я кримських татар «косити – розгойдуватися, жати – присідати, а ось на яйлі тільки сир пресують» означало, що хліборобська праця вважалася більш важкою, ніж праця скотаря
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
8/17Чинбар. Бахчисарай, 1920-ті.
Взуття робили зі шкіри. Чоловіки носили постоли, черевики без халяв і чоботи з підковами. Жінки взимку вдома носили чобітки, влітку – розшиті туфлі без задників із гострими носками. В урочистих випадках взували шиті золотом туфлі
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
9/17Приготування кави. Бахчисарай, 1920-ті.
Кава – основний елемент не тільки кримськотатарської кухні, але й культури в цілому. Для її приготування користувалися ручної кавоваркою, в кожній хаті на столі стояв кавник. До кави пропонували халву, а також різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї було 62 кав'ярні
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
10/17Вуличний торговець. Бахчисарай, 1920-ті.
Більшість ремісників самі продавали виготовлений ними товар у власних крамницях, але кримське місто неможливо уявити без базару. Існувала і розносна торгівля – коробейники, обвішані намистами, ланцюжками, сукнями, чубуками й іншими предметами ходили міськими вулицями
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
Стандартний інтер'єр головної кімнати включав відкритий камін з димарем і підвішений до нього на ланцюгу казан. Уздовж стін стояли низькі диванчики з матрацами і подушками, поруч – столики. Для прикраси стін використовувалися численні рушники, а для підлоги – килими
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
12/17Житель Бахчисарая, 1920-ті.
Чоловіки вкривали голову низькою смушевою шапкою, тюбетейкою або фескою. Сорочка з широкими рукавами заправлялася в широкі суконні шаровари і підперізувалася широким поясом. Поверх сорочки одягали короткий жилет із гудзиками, а зверху – довгий каптан
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
13/17Прядильниця, 1920-ті.
Жіночий одяг складався з широкої та довгої, нижче колін, сорочки, довгої сукні з широкими рукавами, а також кольорових шароварів. Верхній одяг складався зі щільного каптана з вузькими рукавами. Поверх каптана носили коротку шубу. Виходячи з дому, вдягали накидку
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
14/17Лавка шорника. Бахчисарай, 1920-ті.
Конярство грало колосальну роль у кримськотатарському суспільстві, а коням завжди була потрібна збруя. В період Кримського ханства «столицею» шорників був Карасубазар
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
15/17Майстерня мідника. Бахчисарай, 1920-ті.
Обробкою кольорових металів займалися мідники. З покритої оловом міді виготовляли домашнє начиння, з латуні – ритуальні ємності та люстри для мечетей. З латунних і залізних деталей збирали кавомолки
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
16/17Вишивальниця. Бахчисарай, 1920-ті.
Кримськотатарські одяг, взуття або текстиль неможливо уявити без вишивки. Орнаменти розрізнялися за регіонами – у вишиванках Східного Криму помітні риби і човни, степ віддавав перевагу бордовому кольору. На Південному узбережжі зображували водорості, переважали бузковий, фіолетовий і білий кольори
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
17/17Вхід до Зинджирли-медресе. Салачик, 1920-ті.
Одне з перших і найбільш великих медресе – мусульманських вищих шкіл – побудували в Солхаті ще в XIV столітті, але воно не дожило до наших днів. Найвідомішим і єдиним уцілілим в Криму було відкрите в 1500 році Зинджирли-медресе. У 1917 році на його базі відкрили педагогічний інститут
На 20-і роки ХХ століття доводиться короткочасний розквіт кримськотатарського суспільства, принаймні, тієї його частини, що пережила репресії та голод 1921-1923 років
A link to this page that works in regions where our site is blocked.
Previous slide
Next slide
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Визнання кримських татар корінним народом
Верховна Рада України 20 березня 2014 року визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутата. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України. Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу.
Щороку 9 серпня відзначається міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1994 році.
На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.