У районі південнобережного селища Форос на мальовничому мисі Ай-Юрі російська влада дозволила будувати новий спальний корпус санаторію. При цьому будуть вирубані дерева та чагарники на великій площі. Водночас до Державної думи РФ внесено законопроєкт, який дозволяє виводити зі складу особливо охоронюваних природних територій будь-які ділянки з охоронним статусом заради будівництва. У тому, що відбувається, розбиралися Крим.Реалії.
Про масштабний проєкт будівництва будівлі на вісім тисяч квадратних метрів із посиланням на заступника голови уряду РФ Марата Хуснулліна повідомила пресслужба російського уряду. За словами Хуснулліна, йдеться про санаторій «Южный» у селищі Форос.
«Отримано дозвіл на будівництво спального корпусу санаторію «Южный» на мисі Ай-Юрі у Форосі. Розпочалися підготовчі роботи, включаючи влаштування буронабивних паль. Новий корпус площею понад 8,5 тисячі квадратних метрів вмістить 131 комфортабельний номер для прийому понад 250 гостей», – сказав Марат Хуснуллін.
За даними пресслужби уряду Росії, підконтрольне РФ Міністерство житлової політики та державного будівельного нагляду Криму вже видало дозвіл на будівництво корпусу.
Контролювати хід робіт буде «Единый заказчик в сфере строительства». Як заявив генеральний директор цієї компанії Карен Оганесян, на прилеглій до нового корпусу території з'явиться прогулянкова алея.
«Завершення будівництва об'єкта заплановане на 2028 рік», – повідомили у пресслужбі уряду РФ.
Наразі до інфраструктури оздоровниці вже входять лікувальна база, спортивні майданчики, басейн, тераси для відпочинку, ресторани, кафе та кінозал.
Заповідне місце
Район, де розташований санаторій «Южный», місцеві жителі називають Форос-1 – це між селищами Форос та Меллас. Місце мальовниче, неподалік здіймаються неприступні скелі, а самі корпуси оточені чудовим парком. Комплекс стоїть практично на березі моря, відстань до якого не перевищує 100 м. Територія є закритою і суворо охороняється.
Територія санаторію «Южный» – це 17 гектарів парку, що спускається терасами до моря. Звідси, з мису Ай-Юрі, відкривається вид на Південний берег Криму. Це одне з найбільш екологічно чистих місць Криму, найменш зачеплених людською діяльністю.
Мис Ай-Юрі, який у народі називають горою Дракон через зубчасті скелі, – одне з найгарніших місць Південного берега Криму. Через гору прокладено автомобільний тунель Південнобережного шосе. На горі Дракон було родовище зеленого габро-діабазу; саме з цього каменю побудовано палац князя Воронцова в Алупці.
Експедиції геолого-географічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова знайшли на мисі Ай-Юрі перші алмази в Криму. Щоправда, кримські алмази занадто малі – менше міліметра, тому розробка алмазного родовища нерентабельна.
Але головне багатство цієї території – її природа. Тут ростуть кипариси, кедри, секвої, сосни, ялини, лаври, магнолії, платани, ленкоранські акації, криптомерії, пальми та безліч інших представників екзотичної флори, що надають ландшафту Південного берега Криму своєрідної краси та колориту.
На території санаторію «Южный» немає вільних від рослинності зон, а отже, під час будівництва дерева, чагарники та трав'янисті рослини будуть знищені. Російська влада дану ділянку до списку особливо охоронюваних природних територій (ООПТ) не включала, отже, будувати тут можна. Зрубані дерева та чагарники компенсують новими, висадивши їх десь в іншому місці.
Захисту кримської природи скоро настане кінець
У Росії готуються масштабні зміни природоохоронного законодавства, які торкнуться і анексованого Криму.
До Державної думи РФ уряд Росії вніс законопроєкт, який дозволяє виводити зі складу ООПТ будь-які ділянки з охоронним статусом заради будівництва об'єктів федерального та регіонального значення – якщо, як сказано в законопроєкті, побудувати їх без цього неможливо. Формально це дозволяється у виняткових випадках, але текст закону залишає широке поле для трактувань.
Чинний у Росії закон «Про особливо охоронювані природні території» був прийнятий у 1995 році і дозволяє лише створювати нові території, тоді як змінювати щось у вже існуючих ООПТ за ним неможливо.
Запропоновані російським кабміном поправки допускають можливість зміни меж природних територій, але за суворо обмеженими підставами та в межах жорстко прописаного механізму ухвалення таких рішень із багаторівневими захисними процедурами. Розгляд таких питань зможуть ініціювати лише президент або уряд РФ, а для регіональних та місцевих територій – також голова відповідного регіону.
На ризики законопроєкту вже вказала комісія з екології та сталого розвитку Громадської палати Російської Федерації.
«Ухвалення законопроєкту може призвести до серйозних негативних наслідків для всієї системи особливо охоронюваних природних територій (ООПТ), основних стратегічних документів у сфері охорони навколишнього середовища та інших законодавчих актів, а також міжнародних зобов'язань Росії», – йдеться на сайті ГП РФ.
Крім цього, вважають експерти комісії, законопроєкт містить корупціогенні норми. 15 січня в Громадській палаті РФ відбулася його громадська експертиза.
Під час обговорення промовці говорили про те, що законопроєкт містить юридичні неточності та дає широкий простір для тлумачень. Зокрема, у ньому немає вказівки на те, що саме може бути віднесене до «об'єктів державного значення». Автори пояснювальної записки досить легковажно пояснили це тим, що такі вилучення ділянок матимуть «точковий характер».
Промовці наголошували і на тому факті, що законопроєкт суперечить екологічній доктрині РФ 2002 року та посланню президента Федеральним зборам 2019 року (у посланні чітко йшлося про те, що вилучення земель ООПТ є незаконним). Але те, що сьогодні є незаконним, стане цілком законним після ухвалення Держдумою відповідного рішення.
Утім, у Росії ініційовані урядом законопроєкти Держдума зазвичай ухвалює в короткий термін і, як правило, без серйозних правок.
Смертним вироком заповідникам та всім ООПТ називає законопроєкт голова П'ятигорського відділення Руського географічного товариства, член Всеросійського товариства охорони природи, керівник руху «ЕКОактивісти Адигеї» Ангелар Асуров.
«Як показує практика, навіть якщо на папері все виглядає красиво і правильно, знайдеться якийсь місцевий чиновник, перевіряти якого ніхто не буде і який почне використовувати лазівки закону в особистих цілях – продавати, «пиляти» і влаштовувати вакханалію, подібну до тієї, яку нещодавно виявила прокуратура в Сочинському національному парку», – зазначає екологічний активіст.
Санаторій для номенклатури
Будівництво комплексу санаторію «Южный» було завершено у 1979 році. Він був спроєктований у Центральному науково-дослідному і проєктному інституті житлових та громадських будівель. За цей проєкт група архітекторів отримала державну премію. В оформленні інтер'єрів брали участь корифеї радянського декоративно-прикладного мистецтва – художник-монументаліст Ігор Пчельников, скульпторка Ірина Лаврова.
У трьох спальних корпусах санаторію «Южный» було розміщено 34 дво-, три- та чотирикімнатні номери класу «люкс». Усі фасади облицьовані інкерманським каменем, внутрішнє оздоблення — з білого мармуру, черепашнику, рідкісних порід дерева. Житлові корпуси, лікувальний, головний, спортивний корпуси з'єднані скляними галереями, тож можна переходити з будівлі в будівлю, не виходячи на вулицю. Також є клімат-павільйон на власному пляжі.
За часів СРСР санаторій перебував у віданні Управління справами Центрального комітету компартії. Відпочивали тут високопоставлені партійці, а також члени міжнародних делегацій високого рангу.
Тут неодноразово відпочивав Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Також у санаторії «Южный» знімали фільм «Любов з привілеями», головні ролі в якому виконували В'ячеслав Тихонов та Любов Поліщук.
У незалежній Україні санаторій «Южный» перебував у віданні Державного управління справами (ДУС) президента України.
Після анексії Криму Росією і до 2016 року санаторій занепадав, формально ним керувала підконтрольна РФ кримська влада. Пізніше він був переданий в управління Міністерства фінансів РФ.
Наразі санаторій «Южный» – філія федеральної державної бюджетної установи «Багатофункціональний комплекс Міністерства фінансів Російської Федерації».
