Доступність посилання

ТОП новини

Засмучує те, що з моїм народом відбувається ‒ кримськотатарська поетеса


Аліє Кенжалієва

Підконтрольний Кремлю Слідчий відділ Залізничного району Сімферополя торік відкрив дослідчу перевірку щодо кримськотатарської поетеси Аліє Кенжалієвої за ст. 354.1 Кримінального кодексу Росії (реабілітація нацизму) за нібито антивоєнні вірші, опубліковані в газеті «Къырым» 9 травня 2018 року. Перевірка не виявила ознак злочину. Про те, як зараз справи у кримської поетеси, вона розповіла в інтерв'ю Крим.Реалії.

‒ Яка ситуація з підвищеним інтересом російських силовиків до вашої творчості?

‒ Зараз, я сподіваюся, до моєї творчості немає інтересу. В усякому разі, мене нікуди не викликають і запитань не ставлять.

‒ Чому, на ваш погляд, ваша творчість торік викликала такий підвищений інтерес у російських правоохоронців?

‒ Сподіваюся, це пов'язано з моїм талантом (посміхається ‒ КР). Пишуть багато й пишуть «небезпечніші» тексти, але не всі вірші здатні викликати сильні емоції, коли людина бачить свої власні відчуття, тільки виражені в словах. Мене читають. Кому таке сподобається?

‒ Чи відчуваєте суспільну підтримку?

Абсолютно чужі люди приходили й пропонували свою допомогу. У таких ситуаціях виявляється єдність мого народу

‒ Так! Завжди відчувала, але особливо, коли у мене були неприємності. Мені писали й телефонували всі: знайомі й незнайомі люди. Абсолютно чужі люди приходили й пропонували свою допомогу. У таких ситуаціях виявляється єдність мого народу. Я пишаюся тим, що я ‒ кримська татарка! І так само простягну руку допомоги будь-кому.

‒ На яку тематику переважно зараз пишете?

‒ Пишу про те, що турбує мене, що змушує писати: любов до рідної землі, переживання мого народу, біль матерів, чиїх синів забирають у тюрми, про зраду та вірність, про коріння та віру, про гроші й цінності. Я пишу про все, що відбувається тут і зараз, але через свої відчуття. Тому це лірика.

‒ Чи проводите якісь творчі зустрічі?

‒ Так, ми проводимо зустрічі, благодійні або присвячені певним датам. Іноді просто читаємо в кафе в будь-якому місті Криму. У людей є бажання бачити нас і чути. Ми ‒ це сучасні кримськотатарські поети.

‒ Що надихає в сучасному Криму?

Надихає мій героїчний, прекрасний народ

‒ Надихає мій героїчний, прекрасний народ.

‒ А що розчаровує і засмучує?

‒ Засмучує... Засмучує те, що з моїм народом відбувається. Абсолютно абсурдні кримінальні справи, обшуки, безпідставні звинувачення. Постійний страх, що ти сказав, де ти сказав і як ти сказав. Вірші теж навчили «фільтрувати». Провели практичне заняття з вивчення статей КК. Як не засмучуватися? Всього й не перекажеш, та й навіщо, мисляча людина сама все бачить і розуміє.

‒ За п'ять минулих років чи відчуваються впливи російської ідеології на випускників шкіл, зокрема кримськотатарської національності?

‒ Діти вбирають все, що бачать і чують. І, звичайно, «патріотичне» виховання має свої плоди. Але у кримських татар дуже сильні сімейні цінності й дуже розвинена повага до старших, особливо до думки батьків. Навіть якщо дитина піддається тимчасово впливу середовища та як підліток може чинити спротив батькам, це минає. А сімейні цінності залишаються.

Відгуки та критика, сформовані в родині, для кримських татар основні, на мій погляд. Наші батьки жили в СРСР. І що? Я не бачу ні в кого з цього покоління ідеології совка. Тисячоліттями тут жили, формувалися як народ. І чого тільки не було. За п'ять років що зміниться в нашій крові або головах?

XS
SM
MD
LG