Доступність посилання

ТОП новини

Зерна правди: жителі Донецька, Луганська та Криму жертвують на музей Голодомору в Києві


Скріншот. Проєкт «Зерна правди»

«Зерна правди» – це намагання об’єднати українців усього світу навколо створення Музею Голодомору, першого у світі, як наголошують організатори. Музей Голодомору є частиною меморіального комплексу у центрі Києва, історія якого почалася у 2006 році. Аби відкрити музей до 2023 року – на 90-ті роковини трагедії – куратори проєкту розпочали збір коштів з усього світу. На спеціальному сайті можна зробити внесок і відкрити відомості про одну з жертв Голодомору-геноциду. Серед благодійників – українці з окупованих територій.

Перше, що бачиш на сайті проєкту «Зерна правди» – це зерна: одні жовті, інші сірі. Кожне жовте зерно активне – в ньому міститься інформація про людину, яка померла в результаті Голодомору-геноциду у 1931-1933 роках.

Скріншот. Проєкт «Зерна правди»
Скріншот. Проєкт «Зерна правди»

Якщо ж клікнути на сіре зерно, то вам запропонують його «проростити», тобто зробити будь-який внесок, аби відкрити відомості про одну з жертв.

Скріншот. Проєкт «Зерна правди»
Скріншот. Проєкт «Зерна правди»

На лічильнику показується кількість вшанованих жертв, тобто благодійників, і зібрану суму. Якщо ж перейти до переліку пожертвувань, то можна побачити, як люди перераховують від 5 гривень до кількох тисяч. Тут же вони можуть залишитися повідомлення, підписатися або залишитися анонімним, а можуть і повідомити чи присвятити пожертву своїм рідним, які постраждали в часи Голодомору.

Ось що пишуть люди, відправляючи пожертви:

  • «Збережіть пам’ять і про моїх рідних з Сумщини».
  • «У селі Катричівка в родині Ольховських від голоду померло 8 малолітніх дітей...».
  • «Цей музей довго потрібен мені, моїм дітям та онукам... Мусимо пам'ятати, не можемо пробачати!!!».

Ці всі дані, імена та повідомлення, будуть увічнені в майбутньому музеї, розповідає Радіо Свобода Іван Васюник, голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору.

Географія пожертв на музей Голодомору

Якщо подивитися карту внесків, то вони надходять не лише з України, а з Канади, США, Австралії, багатьох країн Європи, є навіть із Росії – з Новосибірська.

Надзвичайно приємно засновникам бачити пожертви з окупованих територій: зі Донецька, Луганська та Криму.

«Ці внески тільки утверджують мене в оптимізмі, що мине трохи часу і Україна поверне свої окуповані території. Україна приречена стати успішною європейською країною», – наголошує Іван Васюник.

Скріншот карти внесків. Проєкт «Зерна правди»
Скріншот карти внесків. Проєкт «Зерна правди»

«Це ще одне свідчення того, що попри інформаційну блокаду на окупованих територіях, там люди чекають хороших новин з України, відчувають себе частиною українського простору, тому що така тема як Голодомор – це тема кожного українця», – додають представники Фонду.

Скільки грошей планують зібрати

За три роки планують зібрати 60 мільйонів доларів. Ці кошти мають піти на створення експозиції й утримання комплексу.

Держава Україна фінансує зведення самого музею та інфраструктури навколо – стіни міст, як пояснюють у Фонді.

Проєкт майбутнього Музею Голодомора. Фото: офіційний сайт
Проєкт майбутнього Музею Голодомора. Фото: офіційний сайт

Решту мають забезпечити коштом благодійних внесків: проєктування внутрішнього простору, створення високотехнологічних експозицій та заснування фонду для подальшого розвитку музею.

«Наші партнери, які представляють Канадсько-українську фундацію, є відповідальними за проведення великого фандрайзингу в Канаді, Сполучених штатах і цілому світі, орієнтуються зібрати приблизно 40 мільйонів доларів, а в Україні плани зібрати приблизно 20 мільйонів», – повідомляє Радіо Свобода голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору Іван Васюник.

Крім того, у проєкту є амбасадори, вони залучають своїх прихильників та послідовників долучатися до ініціативи.

Серед них – голова Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук), співзасновник Veterano Coffee, ветеран 2-го аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Володимир Шевченко, акторка, продюсерка та громадська діячка Ірма Вітовська.

Скріншот. Проєкт «Зерна правди»
Скріншот. Проєкт «Зерна правди»

Ірма Вітовська долучилася до проєкту через власну мотивацію, бо в її родині є жертви Голодомору, але це не єдина причина.

«Ще в мене є об’єктивна мотивація: я б хотіла, щоб наша нація ставала нацією і велику трагедію емпатувала разом, як це роблять євреї з приводу Голокосту, або будь-яке розвинуте суспільство з приводу своїх драм», – пояснює в коментарі Радіо Свобода Ірма Вітовська.

У родині акторки пережив Голодомор дідусь, але він ніколи про це не розповідав. Тепер Ірма Вітовська та її рідні шкодують, що не розпитували все в деталях, адже тільки із відкриттям правди про Голодомор-геноцид вони зрозуміли, що означала рідкісна дідова згадка про «голодовку», втім його вже не було серед живих.

«У мене дідо помер, коли я була в першому класі, я тільки пам’ятаю слово «голодовка». Не знала слова «Голодомор», ніхто такого не говорив. Це Борис Овсієнко, село Стечанка, Чорнобильський район. Це моєї мами батько. У них було семеро дітей, і їх вижило троє: він і дві його старші сестри. Менші не вижили, через те, що їм ще важче було. В радянський час він ніколи нічого не казав, окрім «голодовки». Потім, навіть було соромно, мій батько розповідав, що вони з маминим братом, не знаючи цієї трагедії, під подушкою знайшли в нього сушені шкварки із сала і хлібчик. Це було в нього завжди, видно це настільки в’їлося в підсвідомість, і цей страх залишився», – згадує Вітовська.

Ірма Вітовська про участь у проєкті «Зерна правди»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:00 0:00

У проєкту є і великі інвестори, які вносять понад 1 мільйон гривень. Їх називають співтворцями, і імена цих меценатів будуть увічнені в головній залі музею. Менші внески отримають статус партнерів чи приятелів і теж будуть увічнені у головній залі.

«На цей час є двоє відомих ділових людей: засновник підприємства «Фармак» Філя Іванівна Жебровська і «Миронівськй хлібопродукт» Юрій Косюк – вони ухвалили рішення ще минулого року стати співтворцями музею і розпочали фінансувати проєктування експозиції музею. Маємо декілька внесків від керівника і засновника «Івано-Франківськцементу» Миколи Федоровича Круця, від ДБК «Київжитлобуд», це внески понад мільйон гривень, а також від пані Олени Кошарної (віцепрезидентки Світового конгресу українців – ред.) є ціла низка індивідуальних внесків», – розповідає Іван Васюник.

Музей міститиме в собі і науково-дослідний інститут, який займатиметься виключно дослідницькою роботою щодо Голодомору.

«Якщо порахувати, то вся вартість музею, враховуючи, що це вшанування пам’яті понад семи мільйонів вбитих українців, то в пам’ять кожного вбитого українця треба приблизно 250-300 гривень. Чи це багато?» – додає Іван Васюник.

Як контролюватимуть використання коштів?

Міжнародний благодійний фонд розвитку Меморіалу жертв Голодомору утворений для того, щоб допомогти державі реалізувати проєкт до 90-х роковин Голодомору з ініціативи трьох організацій: Світового конгресу українців, Всеукраїнської громадської організації Меморіал і Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору.

«Фонд має наглядову раду, яка є гарантом якості реалізації проєкту і доброчесності у використанні коштів. До наглядової ради входять глави українських церков: Православної церкви України – Блаженніший Епіфаній, Української греко-католицької – Блаженніший Святослав, президент Віктор Ющенко, три представники Світового конгресу українців, відомі світові та українські державні та громадські діячі», – зазначає голова наглядової ради Фонду.

Щорічно у Фонді має проводитися міжнародний фінансовий аудит. Інформування благодійників щодо витрат, надходжень та прогрес у втіленні проєкту здійснюватиметься щомісяця, незалежно від суми внеску, який вони зробили, наголошує Іван Васюник.

XS
SM
MD
LG