Москва скорочує витрати: чи залишиться Крим без російських грошей?

Коронавірус, який ударив по російській економіці, може обернутися скороченням дотацій для анексованого Росією Криму. Підконтрольна Росії влада півострова рекомендує кримчанам навчитися жити економніше як мінімум у найближчий рік. Деякі бюджетні витрати скорочують вже зараз. Наскільки сильно кримчанам доведеться затягнути паски, з'ясовували Крим.Реалії.

Пандемія коронавірусу, в яку ще на початку року не вірили багато представників російської влади Криму, обернулася не тільки регулярним зараженням чиновників, а й економічними наслідками, які на півострові можуть відчути у наступному році.

Це пов'язане з тим, що в проєкті федерального бюджету на 2021 рік і планові періоди 2022 і 2023 років передбачене скорочення міжбюджетних трансфертів для регіонів. У найближчі місяці його ще будуть коригувати, але підконтрольна Росії кримська влада вже зараз закликає кримчан «навчитися жити економніше».

«Ми маємо навчитися жити економніше»

До «акуратного виконання бюджету» у зв'язку зі скороченням федеральних міжбюджетних трансфертів у 2021 році закликала віцепрем'єрка російського уряду Криму Ірина Ківіко.

«Вчора (5 жовтня ‒ КР) були парламентські слухання в Раді Федерації, де вже був представлений проєкт федерального бюджету (на 2021 рік ‒ КР). Міжбюджетні трансферти в 2021 році становитимуть 2,8 трильйона рублів. У 2020 році вони становили 3,4 трильйона рублів. Тобто зниження порядку 17,8%», ‒ повідомила вона на засіданні російського уряду Криму 6 жовтня.

За її словами, скорочення торкнулося й інших російських дотацій, субсидій і міжбюджетних трансфертів.

«Тому, я думаю, ми маємо дуже акуратно ставитися до виконання бюджету, до виконання касового плану, до виконання сум, заявлених у бюджеті. У зв'язку з тим, що динаміка міжбюджетних трансфертів свідчить про те, що ми маємо навчитися жити економніше», ‒ сказала віцепрем'єр.

Її слова підтверджує і голова комітету з бюджетно-фінансової, інвестиційної та податкової політики російського парламенту Криму Ольга Виноградова. Вона каже, що основними завданнями на найближчі роки будуть боротьба з пандемією та її наслідками, відновлення економіки, зміцнення системи охорони здоров'я, підтримка зайнятості та прибутків громадян, малих і середніх підприємств.

Ольга Виноградова повідомила, що в проєкті федерального бюджету на 2021 рік для Криму передбачена менша сума трансфертів, ніж цього року. Вона сподівається, що суму збільшать в остаточному варіанті бюджету.

«У редакції проєкту для Криму у 2021 році планується доведення близько 54 мільярди рублів. Поки що це базові цифри, але, як показує практика, вони збільшуються до третього читання. На початку року в регіон завжди прямує додаткове фінансування, про що свідчать цифри бюджету попередніх періодів», ‒ цитує її пресслужба російського парламенту Криму.

Нагадаємо, нинішнього року сума безоплатних трансфертів Росії у бюджет Криму більше, ніж удвічі вища ‒ 123,5 мільярда рублів. Вона значиться у «законі» Криму про бюджет.

Для Криму, який залежить від російських дотацій в середньому на 80%, настільки істотне їх скорочення може мати неприємні наслідки. Особливо з огляду на недоотримання прибутків у власний бюджет через коронакризу.

Економія на ДУПах та «апетитах» регіонів

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов зі свого боку стверджує, що у федеральному бюджетному процесі Крим «перебуває на хорошому рівні щодо дій республіканської влади в цілому». Проте він закликав до перегляду бюджетних пріоритетів для перерозподілу коштів тим, хто їх потребує. Для цього він рекомендує скоротити витрати збиткових державних підприємств півострова.

«За всіма основними параметрами бюджету ми не повинні постраждати. Але проблема збиткових ДУПів (держпідприємств ‒ КР) є, з нею треба розбиратися. Тих, хто у нас в мінусовій зоні, звичайно, краще не тягнути з бюджету до бюджету, вишукуючи гроші, фінансуючи неефективне виробництво», ‒ сказав він на засіданні Ради міністрів Криму 6 жовтня.

Окрім того, Володимир Константинов закликав скоротити «апетити муніципальних утворень» (влади у регіонах півострова ‒ КР).

Економія бюджетних коштів зачепила й державні програми. Начальник служби з мобілізаційної роботи та територіальної оборони Криму Віктор Фесенко 6 жовтня повідомив про скорочення видатків за програмою профілактики злочинності та правопорушень у Криму на 8,2 мільйона рублів. Це, за його словами, «пов'язане зі зменшенням загального обсягу фінансування» відповідно до розпорядження Міністерства фінансів Криму.

«Зміна внесена в основний захід програми ‒ сприяння органам влади та правоохоронним органам у їх діяльності щодо забезпечення громадського порядку, попередження та припинення правопорушень і фінансове забезпечення діяльності установ. Всі ці зміни внесені», ‒ пояснив він.

Поки у Росії верстають новий бюджет, російський глава Криму Сергій Аксенов вимагає від кримських чиновників до кінця року виконати нинішні фінансові плани, пригрозивши в іншому випадку «звільненням за статтею».

«За кожною бюджетною копійкою стоять заходи ‒ від облаштування, ремонту доріг до зарплат і соціальної допомоги. Якщо не буде касової витрати, гроші не дійдуть до адресата. Динаміка касових витрат у муніципальних утвореннях у середньому становить 53% від річного обсягу, у республіканських органах влади ‒ 60%. Більшість з вас перебувають у зоні ризику ‒ буде звільнення за статтею. Попереджати не будемо. З урахуванням дефіциту коштів у країні, з урахуванням тієї уваги, яку приділяє (Криму ‒ КР) президент (Росії Володимир Путін ‒ КР), з урахуванням того, що у нас є пільги, пов'язані зі скасуванням 44 федерального закону (норма, яка спрощує проведення держзакупівель ‒ КР), ніякі виправдання у частині того, що не виконаний бюджет цього року, прийматися не будуть», ‒ попередив він.

«Тепер немає тих, хто рівніший»

Перші серйозні проблеми, пов'язані з коронакризою, кримчани мають вже зараз. Після введення обмежувальних заходів для запобігання масового інфікування жителі півострова стали масово втрачати роботу.

З початку першого кварталу безробіття на півострові зросло у 13 разів, стверджує заступник директора кримського Центру зайнятості населення Анжеліка Бурець.

«Якщо в останні роки та перший квартал поточного року рівень безробіття становив 0,4-0,5%, то сьогодні 5,2% становить рівень зареєстрованого безробіття. У 13 разів більший рівень безробіття», ‒ повідомляла вона на початку жовтня.

Володимир Константинов 6 жовтня сказав, що на ринку праці Криму «склалася катастрофічна ситуація», а дефіцит робочої сили, за попередніми повідомленнями, становить 10 тисяч осіб.

Багато економічних експертів у коментарях Крим.Реалії передрікали таку ситуацію.

Кримський економічний оглядач Олександр Басов говорив, що кримчанам через коронавірус «необхідно готуватися до того, що доведеться все більше економити».

«Ті небагаті ресурси, що є у людей, їх потрібно концентрувати й відкладати на довготривалу перспективу серйозні придбання, оскільки буде гостро стояти питання придбання найпростіших продуктів. В умовах російської економіки ринок праці не пропонує оплачуваних робочих місць, і, на жаль, ця тенденція буде залишатися досить довго», ‒ говорив він.

Кримський політичний оглядач Олександр Севастьянов вважає, що розподіл федеральних дотацій між російськими регіонами у 2021 році покаже нові підходи Москви до взаємодії з ними і з Кримом, зокрема.

«Крим, звичайно ж, не залишиться без російських грошей у повному обсязі, тому що він належить до політичних регіонів поряд з Чечнею, до тих політичних точок на карті, де російська влада не може виявити занадто різких рухів, особливо в питанні фінансового забезпечення. Бюджетний процес у Росії, на мій погляд, демонструє зміну загальної логіки економічних взаємин федерального центру з регіонами. Йдеться про те, що регіони мають навчитися заробляти самі. Однак для Криму, з огляду на дотаційний характер його економіки, це завдання може бути вкрай складним», ‒ сказав він у коментарі Крим.Реалії.

Новий бюджетний рік у Росії, на думку Олександра Севастьянова, може стати першим серйозним тестом для підконтрольної Росії кримської влади на спроможність.

«Озвучені цифри свідчать про те, що Крим у 2021 році може недоотримати мільярди рублів. На тлі не тільки коронавірусу, але ще і проблеми з водою, яка несе за собою багато інших, для уряду Криму настає період перевірки на вміння діяти у кризових умовах. Нинішня криза покаже, що тепер немає тих, хто рівніший, а усі регіони в одному човні в однакових умовах. Для Криму більше не буде ніяких особливих правил та преференцій», ‒ вважає він.

Водночас пересічні кримчани, за словами політоглядача, відчують наслідки кризи та скорочення федеральних дотацій не відразу, а в разі подальшої девальвації рубля та здешевлення нафти.