Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Після останнього підриву Керченського (Кримського) мосту дедалі більше говорять про те, що російський президент хоче перетворити на заручників своєї війни не лише громадян України, а й власних співвітчизників. Володимир Путін стверджує, що Кримський міст не має військово-стратегічного значення – хоча кожен компетентний військовий експерт скаже вам, що перекидати цим маршрутом війська і техніку, принаймні до останнього часу, було набагато безпечніше, ніж сухопутним «коридором», створеним внаслідок окупації українських територій. Але як створити враження, що Кримський міст є цивільним об'єктом, який не має жодного стосунку до відправки озброєнь на український фронт?
Імітувати його функціонування як цивільного об'єкта, не як маршруту війни, а як маршруту курортного сезону. Можливо, тому російська пропаганда наполегливо і цілеспрямовано переконує громадян Росії їхати відпочивати до Криму – незважаючи на очевидну небезпеку такого маршруту. Можливо, тому зараз на півострові поширюють схеми альтернативного маршруту окупованими територіями – хоча, впевнений, не можуть не розуміти, на яку небезпеку наражають мирних жителів, які мають вирушати з Криму додому фактично через зону воєнних дій.
Люди з одного регіону, куди вже прийшла війна, їдуть відпочивати не до Сочі чи Анапи, а до іншого небезпечного регіону – анексованого Росією Криму. Хто винен у їхній загибелі?
Не скажеш, що ця пропаганда не працює. Думаю, працює, ще й як. Те, що під час вибуху на мосту загинули люди саме з Бєлгородської області, а не з, припустимо, Хакасії чи Новосибірська, багато про що говорить. Для жителів Бєлгородської області війна – не новини з телевізора. Про «бавовни» і в обласномуна центрі, і в інших населених пунктах Бєлгородщини, про рейд на Шебекіно знають усі. Губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков регулярно звертається до мешканців регіону та розповідає про те, що відбувається – зрозуміло, аж ніяк не завжди правду, але про проблеми з безпекою теж говорить. І ось люди з одного регіону, куди вже прийшла війна, їдуть відпочивати не до Сочі чи Анапи, а до іншого небезпечного регіону – анексованого Росією Криму. Хто винен у їхній загибелі?
Впевнений – Володимир Путін. Адже це він розв'язав війну з Україною. Це його пропаганда постійно переконує росіян «не дивитися вгору» і не помічати, що війна, розв'язана російським президентом, позначається і на їх безпеці теж. Це його пропагандисти радять росіянам їхати відпочивати на окуповані території, перетворені їхньою владою на плацдарм для агресії. І це він, певен, прикривається співгромадянами, як живим щитом. Цей щит із мирних жителів має допомогти йому продовжувати війну.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
