12 липня президент України Володимир Зеленський зустрінеться із канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Однією з центральних тем майбутніх переговорів має стати врегулювання конфлікту на Донбасі. Щоправда, вже через кілька днів після запрошення президента України в Берлін Меркель озвучила дуже неприємну для Києва ініціативу – відновити саміти Росія-ЄС, які не проводилися з моменту окупації Криму. Чому Меркель запропонувала послабити тиск на Кремль? Як може змінитися позиція Німеччини в питанні «Північного потоку-2» і чи отримають ЗСУ німецьке озброєння?
Із пропозицією відновити прямий діалог із президентом Росії Володимиром Путіним наприкінці кінці червня спільно виступили лідери Франції і Німеччини. Ініціатива викликала різкий опір низки членів Євросоюзу, в першу чергу країн Балтії та Польщі.
В результаті проводити саміт Росія-ЄС європейські лідери відмовилися і навіть попередили про можливість нових санкцій. Та, попри відмову, Анґела Меркель і далі продовжує наполягати на своєму.
Мовчання не сприяє вирішенню проблемАнгела Меркель
«Відносини між Росією і Європейським союзом зараз дійсно не дуже добрі, але навіть під час Холодної війни люди розмовляли один з одним, тому я думаю, що мовчання не сприяє вирішенню проблем. Таким був наш підхід. Ми визначили теми, які хочемо обговорити з Росією, і домовилися, в якому форматі і за яких умов це може відбутись. Це означає, що ми зробили один крок вперед, але ще не досягли нашої мети», – заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель вже після саміту ЄС.
На думку експертів, серед причин такої наполегливості канцлера Німеччини можуть бути вибори в Бундестаг, які пройдуть 26 вересня. Хоч сама Ангела Меркель, після 16 років на посаді, і вирішила більше не боротися за пост, однак її партія Християнсько-демократичний союз зараз займає лідируючі позиції в передвиборчих перегонах.
«Меркель зараз просто підтримує свою партію, розуміючи, що для християнських демократів, для більшості важливо, щоб економіка зростала, а Росія великий ринок. Ось, Ангела Меркель могла б вийти з такою пропозицією – голосуйте за християнських демократів і відносини з Росією повернуться в нормальний стан, коли вони були дружніми і спокійними», – вважає голова представництва Фонду Гайнріха Бьолля в Києві Сергій Сумлєнний.
За даними останніх соціологічних опитувань, найбільша кількість німців готові віддати свої голоси за правлячий блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів – 30%. Другими йдуть зелені з двадцятьма відсотками підтримки. Замикають трійку лідерів – соціал-демократи. У них 14 пунктів. Як відзначають політологи, зараз найбільш жорстку позицію по відношенню до Кремля займають представники «зелених».
«На це недвозначно вказує їхня кандидатка в канцлери Анналена Бербок. Під час нещодавніх дебатів між трьома кандидатами в канцлери, вона заявила про те, що «Північний потік-2» має бути зупинений і повторила тезу про те, що необхідно розглянути питання про постачання зброї до України, що, зрештою відкинули два інших кандидати в канцлери», – пояснює політолог Віктор Савінок.
Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung ще в квітні опублікувало інформацію про те, що Київ дійсно просив Німеччину надати оборонне озброєння. Тоді, за даними журналістів, йшлося про техніку для військово-морських сил України. Зокрема, в списку опинилися безпілотні підводні системи Seacat та Seafox.
«Ці системи можливо встановити на наші кораблі, які вже входять до складу ВМС України. Наприклад, той самий клас Island. Вони невеликі за розміром, вони дозволяють здійснювати пошук підводних об’єктів, виявлення морських мін та інших вибухонебезпечних предметів і потім їх знищення», – говорить колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко.
Зараз у складі ВМС України є тільки один корабель протимінної оборони. Йдеться про тральщик «Генічеськ», який спустили на воду більше 30 років тому. Відтак, каже Риженко, враховуючи зростаючу активність росіян в морських акваторіях, німецькі підводні апарати зараз були б як ніколи доречними.
«Морська міна має такий характер, що якщо вона підривається, то може заблокувати великий порт, такий як «Одеса», «Чорноморськ», «Південний», «Очаків» і так далі. А встановити цю міну – це дуже не складна справа. І встановити міну можливо навіть з цивільного судна приховано, і ніхто цього навіть не побачить», – додає Риженко.
Однак, вже невдовзі після звернень Києва, в уряді Німеччини публічно відповіли – постачати військову техніку в Україну не будуть.
«Я переконаний, що конфлікт можна вирішити лише політичними засобами. Це залишиться орієнтиром нашої взаємодії з Україною, і ніяких змін не буде: поставки зброї не допоможуть», – заявив міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас.
Ще одне важливе для Києва питання, у якому позиції Меркель і «Зелених» принципово розходяться – це «Північний потік-2». Якщо канцлер повністю підтримує газопровід в обхід України, то головні конкуренти її партії на виборах виступають проти проекту. І хоч Володимир Путін нещодавно оголосив про завершення будівництва першої нитки газопроводу, на думку українських експертів, можливості зупинити «Північний потік-2» все ще залишаються.
«Питання ще в сертифікації, у тому як пройдуть тестування цього трубопроводу і далі як поведе себе німецький регулятор. Тобто, на цих всіх етапах ще можна заблокувати трубопровід. Нещодавно, завдяки американським санкціям, які були введені в лютому місяці норвезька компанія відмовилась від надання послуг з сертифікації», – нагадує аналітик Центру глобалістики «Стратегія XXI» Оксана Іщук.
Тим часом, в медіа вже з'явилась інформація про компенсацію для України після запуску «Північного потоку-2». Про це, нібито ведуть переговори США і Німеччина. Україна як і раніше категорично проти запуску газопроводу і під час візиту до Берліна, за словами Володимира Зеленського, ця тема буде однією з головних.
«Не потрібно взагалі розмовляти про жодні компенсації, тому що ці втрати – це не лише втрати трьох мільярдів від транзиту. Це суттєві безпекові втрати. Тому що Росія, вона отримує карт-бланш на розгортання повномасштабної військової агресії не лише на сході України, а й на території всієї нашої держави», – веде далі Іщук.
Зараз Німеччина також є однією з основних країн, які блокують надання Україні плану дій щодо членства в НАТО. А саме приєднання до альянсу український президент вважає єдиним шляхом до завершення війни на Донбасі. Втім, у цьому питанні, відзначають політологи, яким би не був результат майбутніх виборів до Бундестагу, позиція Німеччини навряд чи зміниться.
«Політики від соціал-демократів і християнських демократів не готові говорити про українську перспективу в Альянсі. З боку ж «Союз 90/ Зелені» є двозначна позиція: з одного боку вони підтримують Україну і говорять про свою історичну відповідальність перед Україною, з іншого боку вони виступають зі скептичних позицій по відношенню до Північноатлантичного альянсу як такого», – підсумовує Віктор Савінок.
Важливим продовженням переговорів між Меркель і Зеленським стане візит канцлера Німеччини до Вашингтона, запланований на 15 липня. А вже в кінці місяця Білий дім відвідає і президент України.
