Доступність посилання

ТОП новини

«Звільнити в'язнів Кремля допоможуть тільки міжнародні переговори» ‒ активіст


Плакат учасника одиночного пікету проти анексії Криму в Москві. 17 березня 2019 року

Українська правозахисниця Тетяна Печончик пропонує запровадити в Україні посаду повноважного представника з питань звільнення в'язнів Кремля. За її інформацією, цю пропозицію передали президенту України Володимиру Зеленському на зустрічі з правозахисниками та родичами українських в'язнів.

Правозахисниця також вважає, що Україні слід якомога швидше ухвалити закон про політичних в'язнів, щоб більш системно підтримувати в'язнів Кремля.

За інформацією постійного представника президента України в АРК Антона Кориневича, законопроєкт про політв'язнів, ухвалений у першому читанні, має істотні недоліки.

«Дійсно, варто розглянути питання про ухвалення законопроєкту про захист і допомогу особам, які були незаконно позбавлені волі/були позбавлені волі через політичні мотиви (політв'язням). Такий крок з боку держави покаже, що держава готова допомагати політв'язням та їхнім сім'ям. Водночас, законопроєкт про захист і допомогу політв'язням, який був підтриманий у першому читанні й зараз є у парламенті, має низку недоліків, тому логічним вважаємо напрацювання нового законопроєкту або внесення змін до означеного законопроєкту», ‒ розповів Антон Кориневич.

Він зазначив, що створення посади повноважного представника з питань звільнення в'язнів Кремля не позбавлене сенсу.

«Відносно створення інституту, який зможе займатися захистом політв'язнів, ця ідея теж виглядає раціональною. Якщо створити такий інститут і призначити на цю посаду людину, яка має досвід ведення відповідних переговорів, плюс підібрати нейтральну непомітну назву для цієї посади, думаю, її впровадження може допомогти у справі захисту й допомоги політв'язням», ‒ зазначив постпред президента в АРК.

Підтримав ідею створення такого інституту й народний депутат України, обраний від партії «Слуга народу», Юрій Камельчук.

«Думаю, що ця пропозиція має сенс, якщо відповідальні за це люди не можуть впоратися із завданням. Схожі тенденції зараз у всіх сферах виконавчої влади. Часто старі кадри саботують роботу. За це, я вважаю, вони мають бути звільнені й замінені активними експертами, охочими здійснювати покращення й робити результат», ‒ сказав у коментарі Крим.Реалії нардеп.

Про те, що закон про політв'язнів необхідний у першу чергу самому українському суспільству, в коментарі Крим.Реалії розповів заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який відчув на собі політичне переслідування російської влади в анексованому Криму.

«Загалом я, звичайно, підтримую пропозиції про ухвалення закону про політв'язнів. У цьому питанні необхідно розробити «правила гри». Причому закон цей необхідний, перш за все, не самим «ув'язненим», а нам з вами, тобто суспільству. Починаючи з критеріїв визначення статусу й закінчуючи всілякою матеріальною та нематеріальною підтримкою від імені та за кошти держави, все має бути в ньому відображене. Я не готовий говорити по суті, але знаю, що як мінімум два проєкти (автори Геращенко та Джемілєв) у ВРУ розглядалися, були відіслані на доопрацювання. Мав з'явитися один узгоджений варіант, але поки серед ухвалених цього закону немає. Тепер це буде ухвалюватися новим складом ВРУ. Мустафі Джемілєву та Ірині Геращенко необхідно над цим «попрацювати», ‒ вважає заступник голови Меджлісу.

Кримськотатарський активіст, колишній в'язень Кремля Ісмаїл Рамазанов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що нове керівництво країни не повинно затягувати з рішенням озвучених правозахисницею питань.

Безпека наших громадян, незалежно від місця їх перебування, має бути на першому місці для президента нашої країни
Ісмаїл Рамазанов

«Більше ніж 200 дітей залишилися без батьків-годувальників у Криму. Звичайно ж, це дуже важливе питання ‒ звільнення політв'язнів Кремля ‒ його необхідно вирішувати. Тому повністю підтримую правозахисників, адже досі ми не визначилися зі статусом наших громадян-кримчан у місцях позбавлення волі. Новому керівництву країни необхідно це зробити. Це має стосуватися не тільки статусу, а й їх підтримки. Особисто я б хотів брати участь у такій діяльності як людина, яка зіткнулася з російським катком репресій. Безпека наших громадян, незалежно від місця їх перебування, має бути на першому місці для президента нашої країни», ‒ зазначив активіст.

Диляра Абдуллаєва, мати двох синів, заарештованих у «справі Хізб ут-Тахрір», не вірить у перспективи уповноваженого представника з питань звільнення в'язнів Кремля та вважає, що цими питаннями має займатися безпосередньо команда президента.

Звільнення в'язнів Кремля має займатися особисто президент зі своєю командою
Диляра Абдуллаєва

«Що стосується призначення уповноваженого представника з питань звільнення в'язнів Кремля, то спочатку потрібно затвердити статус політв'язнів Кремля, бо наші сини стали жертвами політичних репресій. Питанням звільнення в'язнів Кремля має займатися особисто президент зі своєю командою, я вважаю, що досить і тих міністерств і відомств, які мають повноваження вирішувати ці завдання. Є також керівництво Меджлісу, яке може надавати допомогу в цих питаннях. А якщо це буде роль постійного «нагадувача», то це несерйозно, що й станеться з уповноваженим представником у нинішній ситуації. Тому тільки переговори на найвищому рівні та політичні домовленості вирішать цю складну проблему, як це було у випадку з Умеровим і Чийгозом», ‒ сказала Абдуллаєва.

Кримськотатарський активіст Різа Асанов, вимушений з міркувань безпеки залишити Крим, також не вірить у можливості уповноваженого представника з питань звільнення в'язнів Кремля впливати на ситуацію.

Потрібно не роздувати держапарат і бюрократію, а змусити ефективно працювати вже наявні інститути
Різа Асанов

«Згоден з думкою правозахисниці щодо закону. Мустафа Джемілєв подав законопроєкт «Про статус політичного в'язня» ще в 2015 році, але «віз і нині там». Тепер щодо уповноваженого представника з питань звільнення в'язнів Кремля. Є вже ціле міністерство з питань окупованих територій. А тут ще й уповноважений з високою зарплатою, рангом, кабінетом і персоналом, грантами та міжнародними відрядженнями, а результат буде, дозволю спрогнозувати, нульовий. Потрібно не роздувати держапарат і бюрократію, а змусити ефективно працювати вже наявні інститути. У питанні звільнення політв'язнів допоможуть тільки переговори на рівні керівників країн із залученням ЄС і США. Але це мій скептицизм. Все ж сподіваюся, що наші хлопці незабаром будуть на волі», ‒ поділився своєю думкою активіст.

Скептично до появи посади уповноваженого ставиться й адвокат Олексій Ладін, який має практику роботи зі справами політично переслідуваних російською владою в Криму.

«На мій погляд, створення нової посади не може жодним чином змінити ситуацію. Все питання, звичайно ж, у повноваженнях. Мені видається, що ця посада схожа за своїм змістом з уповноваженим з прав людини при Верховній Раді, тільки більше «заточена», судячи з назви, на Крим. Наскільки мені відомо, Людмила Денісова та її апарат зараз досить багато часу і сил приділяють проблемним точкам, пов'язаним з політв'язнями Криму. Заклик же до ухвалення закону про політв'язнів я вітаю, адже там будуть виписані конкретні інструменти щодо підтримки осіб, прирівняних до політв'язнів. Та й буде дане саме поняття «політв'язень», ‒ сказав у коментарі Крим.Реалії адвокат.

Довідка: на материковій частині України стартував регіональний тур десятьма містами на підтримку громадян України, яких незаконно утримують у в'язницях Росії та анексованого Криму. Українські правозахисники та родичі політв'язнів охоплять туром Одесу, Херсон, Харків, Маріуполь, Запоріжжя, Дніпро, Львів, Чернівці, Вінницю та Чернігів, акція триватиме до середини жовтня. Під час акції виставляють інсталяції зі 121 бутафорським капканом. За задумом організаторів, вони символізуватимуть 97 політв'язнів, яких утримує Росія, починаючи з 2014 року, та 24 українських військовополонених моряки, захоплених прикордонниками ФСБ Росії біля берегів Криму в листопаді 2018 року.

Захоплені ФСБ Росії українські моряки

25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму таранили, обстріляли і захопили три плавзасоби ВМС України – катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу», що прямували з Одеси до Маріуполя.

ФСБ Росії підтвердила застосування зброї проти українських кораблів, відомство стверджує, що три українські військові кораблі «незаконно перетнули держкордон Росії».

Російські суди в Криму заарештували українських військових (24 особи), звинувативши їх за ч. 3 ст. 322 КК Росії (незаконний перетин кордону), їм загрожує до 6 років позбавлення волі. Всіх українських військовослужбовців доставили до Москви.

Прокуратура АРК визнала захоплених ФСБ Росії українських моряків військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці та закликали до стриманості й деескалації напруження.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG