Керч – Керчани обурені високими цінами на хамсу. За кілограм риби, яку в Керчі називають «другим хлібом», сьогодні потрібно викласти від ста п'ятдесяти до двохсот рублів. Рибалки пояснюють високі ціни пізньою путиною: жовтень видався досить теплим і хамса ще не підійшла до традиційних районів вилову. Та й ловити її так «бездумно», як раніше, вже ніхто не дасть: вилов, за словами рибалок, чітко контролюють російські служби. За прогнозами, ціна впаде, як тільки почнеться промисловий вилов хамси. Але занадто дешевою вона навряд чи буде. Рибалки побоюються, що через відсутність ринків збуту, ловити хамсу буде просто нікому.
У рибному корпусі Центрального ринку Керчі як завжди багатолюдно. Керчани можуть обійтися без м'яса, але без риби – ніколи. І якщо до нових російських цін на продовольство і промтовари вже починають звикати, то ціни на рибу, які надмірно злетіли, багатьох шокують. Улюблена керчанами хамса цього року, кажуть старожили, досягла рекордної цінової позначки. За кілограм хамси рибальського засолу торговці просять від 150-ти до 200-т рублів. Дрібну і невідібрану рибку продають за 120-ть.
«Ніколи ще хамса не коштувала так дорого! Максимум було п'ятдесят гривень, це була найперша і найдорожча хамса. Зараз її на ринку вже багато, а ціни не падають. Звичайно, рибки хочеться, але я ще не купувала. Чекаю, коли ціна впаде. Аж занадто дорого», – зітхає пенсіонерка біля рибного корпусу.
Рибалки виправдовуються: хамси на ринку не так вже й багато. Путина, тобто масовий, промисловий вилов, ще не почалася, оскільки риба не підійшла до традиційних районів промислу.
«На цей момент на хамсу наші виходили двічі і за цей час тільки кілограмів двісті привезли, тобто паливо просто на вітер пустили. Вилов ще не розпочався. Раніше ми починали вилов хамси по науці в перших числах вересня. Брали бочки, сіль на борт, трюм охолоджений, привозили готову солону хамсу. У Росії такого поняття як «під наукою», типу узаконене браконьєрство, немає. Тобто, хамса буде тоді, коли вона вийде з шестимильної зони, ближче до протоки, тобто почне міграцію через протоку з півночі. Поки вона сюди не дійшла», – розповіли Крим.Реалії в одній з найбільших рибовидобувних компаній Керчі.
Керченські рибаки навіть звернулися до російської влади з проханням розширити територію вилову хамси і дозволити їм вийти за шестимильну зону, подалі в Азовське море.
«Були неодноразові звернення рибалок, підготовлене також і звернення до Уряду РФ з проханням порушити це питання на засіданні міждержавної російсько-української комісії», – повідомив консультант відділу організації та регулювання рибальства «Держкомітету» Криму з рибальства Олексій Матвєєв, слова якого цитує агентство «Крым Медиа».
В останні роки, за словами Матвєєва, хамса, як помітили вчені, змінила звичну поведінку, і вже немає її масового виходу з Азовського в Чорне море через Керченську протоку. А ловити в колишніх «квадратах», українських, рибалки вже не можуть.
«Чисто бізнес»
Непроста ситуація з виловом хамси склалася не тільки тому. Рибопромисловці опинилися в замкненому колі: український ринок, на який традиційно був орієнтований рибний промисел, нині для кримських рибалок закритий, а на російський їх просто не пускають. За словами представника однієї з риболовних компаній Керчі, російські бізнесмени готові терпіти збитки, аби залишатися лідерами в галузі.
«У Росії Атанов (великий новоросійський рибопромисловець – прим.автора), давно на цьому ринку. Він нам відкритим текстом сказав, аж до того, що «я два роки буду в збитках тут, але я вас з ринку приберу»... Чисто бізнес», – сказав співрозмовник Крим.Реалії.
Ще рік тому підприємець Юрій Атанов, який очолює новоросійську фірму з видобутку риби дрібної оселедцевої породи, визнав: в лові хамси російських рибалок обходять їхні українські колеги.
Українське законодавство дозволяє здавати в промислову переробку рибу, виловлену під час наукової діяльності. Таким чином, і збувати її кримські рибалки починали раніше, ніж в Новоросійську починали промисловий вилов. Тим самим Україна перекривала традиційні для Росії шляхи збуту азовської риби.
«Прикриваючись науковою діяльністю, українська сторона виловлює рибу цілий рік. Росія – 3-4 місяці на рік», – сказав Атанов, слова якого наводить сайт «Російська планета».
Сьогодні ж керченській хамсі перекрили доступ не тільки на російський ринок, але й на пороми. Рибалки скаржаться: переправа заборонила вантажівкам з рибою переправлятися її судами.
«Поромники сказали: якщо хоч крапля тузлука (розчину солі, в якому солять рибу – прим.ред.) впаде, будуть величезні штрафи. Вони взагалі відмовляються пускати на пороми машини, навантажені солоною рибою. Ми її відвантажуємо в поліпропіленовому відрі з герметичною кришкою. Але все одно розсол може десь протекти. Тому ситуація дуже невесела», – розповіли сайту Крим.Реалії в компанії з видобутку риби.
Протягом двадцяти років рибний промисел Керчі був орієнтований на українського споживача. Бочки з керченською хамсою можна було зустріти на ринках Харкова та Києва, Житомира і Вінниці. Зараз цей ринок закритий, оскільки, за словами рибалок, «в Україні заборонене вивезення продукції, що підлягає ветеринарному контролю». Але українські оптовики продовжують телефонувати рибалкам з проханням якось вирішити питання. І це при тому, що промисел хамси ведуть в Маріуполі та Бердянську. Тамтешні рибалки зараз намагаються налагодити посол риби на суднах, однак покрити потреби ринку вони, на думку кримських рибопромисловців, не зможуть.
«Скільки того Криму, щоб він наївся»
Промисел хамси в Керчі, за інформацією «Крым Медиа», ведуть 14 рибколгоспів. Через відсутність ринків збуту більшість з них можуть закритися. На нараді в керченському виконкомі, присвяченій хамсовій путині, директор рибопромислової компанії «Шельф» Павло Муравленко виходом із ситуації назвав створення державних рибообробних підприємств, які б випускали продукцію, починаючи від «борошна, комбікормів, технічних жирів і закінчуючи делікатесними видами продукції з тієї ж хамси».
«Також, щоб не вмерла рибна галузь у місті, необхідна державна підтримка, яка дотувала б вартість палива і прибрала б податки з рибалок, інакше промисловості нашої тут не буде», – цитує слова Муравленка сайт Керч.
Поки питання залишається відкритим, керченська влада розширює місцевий ринок збуту. У місті організували додаткові місця для торгівлі хамсою під час путини. Кількість «рибних місць» збільшили на більш ніж три десятки. Очікується, що ціна на хамсу з початком масового вилову знизиться до п'ятдесяти рублів, зізналися рибалки кореспонденту Крим.реалії. У той же час, задаром нею торгувати вже ніхто не буде.
«Зараз нам ніхто не дасть ловити так бездумно, як ми це робили завжди. Навалювали її один перед одним і за копійки торгували. Зараз вилов чітко контролює ФСБ. Ціна може впасти тільки через відсутність ринку збуту. Скільки того Криму, щоб він наївся», – сказав співрозмовник Крим.Реалії з рибопромислової компанії Керчі.
До того ж, за інформацією рибалок, на наступний рік ліміт на вилов хамси в Азовському морі скорочений з 80-ти до 65-ти тисяч тонн. А значить, риби на ринку буде менше.