Керівники Криму люблять повторювати, що економічні санкції Заходу жодним чином не зачіпають економіку півострова. І, звичайно ж, лукавлять. Вплив торгових обмежень відчувається у всіх без винятку секторах, але особливо він болісний у стратегічних для півострова напрямках. Наприклад, в енергетиці. Заявлене російською владою як один з головних пріоритетів досягнення енергетичної самостійності півострова ризикує так і залишитися красивою декларацією, адже в реальності втілення цього гасла в життя можуть зірвати ті самі «безневинні» західні санкції.
Нагадаємо, ще на початку вересня російський прем'єр Дмитро Медведєв оголосив про необхідність домогтися повної енергетичної незалежності Криму. Поштовхом до чого стали перебої з постачанням української електрики на півострів, які почалися. Втім, ще до того в російських кабінетах влади заходилися готувати програму автономізації кримської енергетики, вартість якої в профільному російському міністерстві оцінили в 177 млрд рублів.
Зокрема, 44,6 млрд руб. передбачалося витратити на створення в регіоні власних генеруючих потужностей, а саме – двох газових теплоелектростанцій сукупною потужністю 880 МВт. Одна з них потужністю 660 МВт має розміститися в Сімферополі, друга (на 220 МВт) – у Севастополі. Для порівняння, сьогодні потужність найбільшої в Криму Сімферопольської ТЕЦ становить всього 68 МВт. Ще дві ТЕЦ – Камиш-Бурунська і Сакська – розраховані на 30 і 12 МВт відповідно. Нові ТЕЦ покликані повністю задовольнити потреби Криму, який наразі на 80% залежить від поставок з материка.
До кінця літа був визначений і підрядник – компанія «Технопромекспорт», що є дочірньою структурою державної корпорації «Ростех». Як писали російські ділові видання, участь корпорації в цьому проекті була погоджена на зустрічі президента РФ Володимира Путіна з гендиректором «Ростех» Сергієм Чемезовим ще 13 серпня.
Необхідні для будівництва 44,6 млрд руб. було вирішено залучити у вигляді кредиту, який «Технопромекспорт» має намір взяти у «Зовнішекономбанку» під державні гарантії. У проекті російського бюджету на 2015 рік вже закладена відповідна норма. Однак, отримавши державну підтримку і навіть джерело фінансування, проект несподівано застопорився.
Критичний імпорт
За повідомленнями видання РБК, «Технопромекспорт» не може придбати турбіни для будівництва теплоелектростанцій в Криму. Справа в тому, що іноземні виробники не можуть поставити це обладнання через санкції.
Після приєднання Криму до Росії влада ЄС заборонила європейським інвесторам продаж, поставки чи переміщення ключового устаткування і технологій для створення, придбання або розвитку в Криму інфраструктурних проектів
«Після приєднання Криму до Росії влада ЄС заборонила європейським інвесторам продаж, поставки чи переміщення ключового устаткування і технологій для створення, придбання або розвитку в Криму інфраструктурних проектів у сфері транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки нафти, газу та інших корисних копалин. А гендиректор «Ростех» Сергій Чемезов потрапив в санкційні списки США і ЄС зокрема через участь держкорпорації в будівництві енергетичних підприємств в Криму», – пояснює видання.
У «Технопромекспорт» намагаються вийти зі становища, перекупивши вже замовлені або поставлені турбіни у інших російських компаній. За словами одного з джерел, на допомогу може прийти «Роснафта», надавши «Технопромекспорт» турбіни, призначені для її ТЕС в Находці.
Втім, всі учасники процесу як один відмовляються від коментарів. У «Технопромекспорт» не підтвердили інформацію про проблеми із закупівлею обладнання, а представники російських міністерств енергетики та у справах Криму, а також «Роснафти» і найбільших іноземних виробників турбін Siemens і General Electric не захотіли говорити на цю тему.
Втім, на думку фахівців галузі, постачання до Криму імпортних турбін в обхід санкцій – не найкращий вихід. Так, одне з джерел РБК відзначає, що при офіційному контракті представники виробника контролюють весь процес монтажу обладнання та його запуску. Крім того, виробник надає сервісне обслуговування на весь період роботи. Якщо ж буде потрібно ремонт турбіни в Криму, то іноземний виробник не зможе його забезпечити.
Директор фонду енергетичного розвитку Сергій Пікін, у свою чергу, зазначає, що компаніям не заборонено перепродувати закуплене обладнання. Однак іноземні постачальники, дійсно, навряд чи захочуть забезпечувати роботу свого обладнання в Криму.
У разі форс-мажорів чи виходу з ладу обладнання майбутні кримські ТЕЦ ризикують втрачати потужності, а то й просто простоювати
Таким чином, у разі форс-мажорів чи виходу з ладу обладнання майбутні кримські ТЕЦ ризикують втрачати потужності, а то й просто простоювати.
До того ж, вельми актуальне для підрядника і питання окупності нового проекту. Адже, за оцінкою експертів, повернути вкладення в нові ТЕЦ тільки за рахунок кримських споживачів буде неможливо. А значить, за електрифікацію півострова доведеться розплачуватися усім російським енергоспоживачам. «Судячи з усього, вартість об'єкта буде внесена в плату за потужність для всіх споживачів, – зазначає керівник економічного департаменту Інституту енергетики та фінансів Сергій Кондратьєв (цитується за «Вільною пресою»). – З одного боку, масштаби збільшення плати виглядають не дуже значними. Але сам по собі цей механізм не зовсім правильний, бо споживачі в інших регіонах, яким ці потужності ніколи не знадобляться, мають оплачувати їх будівництво». Або ж державі доведеться забути про окупність і самій субсидувати цей проект, що спричинить додаткове навантаження на російський бюджет, який і так втрачає прибутки.