Затор під Ростовом біля села Самарського автомобілісти вже охрестили філією пекла на землі. У чистому полі під палючим сонцем тут терпляче годинами простоюють десятки тисяч машин. І так – більше місяця. Дорожники, як і завжди, затіяли розширення полотна в самий розпал сезону відпусток.
Цю трасу і цей затор Андрій, далекобійник із Білорусі, вже вивчив. Він везе до Дагестану партію прального порошку. Каже, в середині робочого тижня «ще нічого»: хоч повільно, але потік машин рухається. Але на вихідних усе просто завмирає: швидкість потоку знижується до 5 кілометрів на годину.
«Минулого разу чотири години їхали», – каже Андрій.
Причина затору проста: в районі 1001-ого кілометра траси М-4 чотирьохсмугове полотно раптом починає звужуватись, і машини повільно шикуються в одну колону. Найменше замішання чи несправність в учасників колони, – і ситуація з напруженої перетворюється на критичну.
Спека за тридцять, пил і повна невідомість попереду: скільки доведеться тут простояти – годину, дві, чотири...
Окрема проблема – лихачі, які, порушуючи всі писані й неписані правила поведінки на дорозі, об'їжджають затор узбіччям, піднімаючи клуби пилу. Деяким вдається потім втиснутись у потік. Але, розповідають старожили, іноді доходить до бійок. Спека за тридцять, пил і повна невідомість попереду: скільки доведеться тут простояти – годину, дві, чотири...
«Ми тут простояли минулого разу», – говорить водій автобуса.
Продавці на місцевому «піт-стопі» теж не в захваті: затор буквально на очах з'їдає їхній бізнес. Ніхто більше не забігає випити чайку з плюшкою, максимум – рідкісні покупці прибіжать за пляшкою питної води. Місцевий старожил Валентина Петрівна підраховує збитки. «Все в заторах, зупинятись ніхто не хоче», – скаржиться мешканка.
Місцеві жителі вже налагодили свій бізнес – допомагають об'їжджати затор полями
Особливо дратує людей повільність і нерозторопність шляховиків, які очевидно нікуди не квапляться. Велику частину часу техніка простоює. Хоча очевидно, що в літній час траса М-4 Дон набуває для країни особливої важливості – це єдина траса, яка пов'язує центральну Росію з головними курортами країни. До Сочі звідси – більше чотирьохсот кілометрів, майже стільки ж – до порту Кавказ, звідки йдуть пороми до Криму.
До села Самарського водії з обох боків під'їжджають із солідним запасом втоми і роздратування. Але виходу немає, треба чекати. Водії розповідають, що місцеві жителі вже налагодили свій бізнес – допомагають об'їжджати затор полями. 500 рублів з машини, кілька кілометрів у пилу – і знову на трасу М-4 Дон. До нового затору.
Оригінал публікації – на сайті Настоящее Время