Київ – Бахчисарайський активіст Айдер Муждаба – один із засновників громадської організації «Український дім» у Криму, він проводив моніторинг міжнаціональних відносин у рамках аналітичного проекту для ОБСЄ. Але після анексії Криму організації, які він заснував і з якими співпрацював, припинили свою роботу. Муждаба продовжує громадське життя і у столиці – він зареєстрував у Києві організацію «Заман», щоб налагодити діалог між материком і півостровом. Муждаба погоджується, що такий діалог небезпечний, але зазначає, що «треба ж щось робити».
Your browser doesn’t support HTML5
Як у київському «Бахчисараї» янтик готують (відео)
Айдер Муждаба місяць тому переїхав до Києва, тепер працює в кримськотатарському кафе «Бахчисарай» на Володимирському ринку. Раніше бахчисарайский активіст готував лише для себе, тепер вчиться робити це професійно. Зізнається, що до роботи в кафе відчував страх перед качалкою. Його нинішній роботодавець, власник кафе Руслан Емруллаєв подолати цю фобію йому допоміг. Сам Айдер Муждаба чи то жартівливо, чи то серйозно каже, що пішов готувати тому, що «хтось же має годувати кримськотатарські батальйони, які увійдуть до Криму після окупації».
Руслан Емруллаєв і Айдер Муждаба за прилавком
«Від мене допомога цим батальйонам фізично невелика, але хтось же має їх годувати», – пояснює свій вибір Муждаба.
Однак до плити бахчисарайский активіст тимчасово не підходить, ще відчуває невпевненість. Руслан Емруллаєв теж не професійний кухар, але постійні клієнти хочуть їсти саме його чебуреки. Вони жартують, що готові «змінити дружину, але не майстра», так говорить прислів'я. Емруллаєв же жартує, що його досвід – це «п'ять років стажу в гуртожитку». Кримський татарин готує янтики, чебуреки та інші смаколики. Кухар упевнений, що скоро зробити це зможе і його новий працівник.
«Айдер поки на підхваті, але я думаю, ми його залучимо до цього процесу», – каже Емруллаєв.
Руслан Емруллаєв
Айдер Муждаба поряд із культурною діяльністю продовжує громадську роботу. У листопаді він зареєстрував організацію «Заман», щоб налагодити діалог між материком і островом. Однак, каже, треба було йому самому перебратись до столиці, щоб вона почала свою дію.
«На материку багато організацій, які займаються питаннями вимушених переселенців. На жаль, ми не знаємо організацій, які співпрацюють із громадськими активістами, які залишились у Криму. Ми поставили собі місію співпрацювати саме з ними», – підкреслює Муждаба.
Янтики
За його словами, такий діалог необхідний у силу того, що існують розбіжності між активістами на материку і в Криму щодо того, що відбувається на півострові. Яким буде цей діалог, ще невідомо, але Айдер Муждаба сподівається, що діалог допоможе скласти план дій, які би підтримували суспільне життя в Криму.
Бурма
Муждаба незадоволений політикою України щодо Криму і вважає, що держава могла би «робити більше в питаннях деокупації».
«Але ми вже звикли, що українській владі треба давати поштовхи, тоді вона щось робить. Тож ми будемо їх робити», – сказав організатор громадської організації «Заман».