Щотижня на Подолі в Києві, в невеликій танцювальній студії, відбуваються заняття з кримськотатарського танцю. Жіночий ансамбль «Бадем» заснувала кілька років тому молода кримська татарка Ельнара Халілова ‒ щоб підтримати й розвивати кримськотатарську культуру в Києві, ближче познайомити з нею українців.
Ідея створення такого ансамблю виявилася затребуваною: зараз «Бадем» ‒ це доросла і дитяча групи. У дорослій займаються семеро дівчат ‒ п'ять кримських татарок і дві українки. У дитячій групі маленьких танцюристів зібралося набагато більше ‒ батьки, в основному кримські татари з Києва, дуже хочуть, щоб їхні діти знали і вміли виконувати танці свого народу. Наприклад, маленька кримська татарка Мелек виконала для нас танець Сира сира джезвелер. Тут розучують різні танці, не тільки кримськотатарські, вивчають і балетну хореографію.
Ельнара Халілова
«Бадем ‒ жіночий символ у кримських татар. Звучить красиво, непомітно, скромно. Адже скромність у кримськотатарських дівчат ‒ це відмінна риса» ‒ пояснює Ельнара.
Кримськотатарська хореографія ‒ це такі танці як Аг'ир ава ве Хайтарма, Тим-Тим, Хоран, Чобан оюни та інші, розповідає керівник ансамблю.
Раніше, за словами Ельнари, мало хто робив кримськотатарські танці постановочними. Люди просто збиралися на весіллях, вечорах, і танцювали.
Жіночий кримськотатарський танець покликаний показати красу жіночих рук. Є навіть особлива вишивка на рукавах сукні ‒ ельк'ап.
«Дівчина під час танцю у першу чергу показує свої м'які і красиві руки. Робота кисті притаманна нашому танцю ‒ коли кисть ходить від пальчика до своєї основи, дуже плавно і м'яко», ‒ розповідає Ельнара.
Кримськотатарський жіночий костюм, який використовують для виступів у «Бадем», вражає деталями, вони одночасно і пишні, і витончені: феска, пояс quşaq, різноманітний декор та прикраси.
Що стосується чоловічої хореографії, вона жорсткіша ‒ для чоловічих партій потрібно мати витримку, сильні ноги, щоб «відбивати» жорсткі рухи, говорить Ельнара.
Влітку 2016 року, на одному з етно-фестивалів у Києві, дівчата з «Бадема» виконували традиційний чоловічий танець ‒ Чобан оюни. Для цього номера не могли знайти чоловіків-танцюристів, і в результаті впоралися самі.
Дві українки в «Бадем» ‒ це Ольга і Роксолана. Оля родом з Маріуполя, більше 10 років живе у Києві, Роксолана ‒ з Волині. Решта дівчат родом з Криму. Хтось переїхав після анексії 2014 року, хтось давно тут живе, вчиться, працює.
Людина, яка приходячи на заняття, каже «селям алейкум», а йдучи, говорить «саг'лик'нен к'алин'из» ‒ це дійсно показує, наскільки твоєю рідною культурою цікавляться інші національностіЕльнара Халілова
«Я іноді Олю питаю: ну Оль, звідки у тебе така любов до кримськотатарської культури? І вона каже: ти знаєш, такі люди, така культура, мені подобається ‒ і все тут. І я розумію, що людина говорить від душі. Людина, яка приходячи на заняття, каже «селям алейкум», а йдучи, говорить «саг'лик'нен к'алин'из» ‒ це дійсно показує, наскільки твоєю рідною культурою цікавляться інші національності», ‒ розповідає Ельнара.
Ольга Московська, українка, що танцює кримськотатарські танці
Ольга Московська родом з Донбасу, у Києві живе ось уже понад десять років, прийшла в кримськотатарський ансамбль близько року тому. Спочатку шукала курси кримськотатарської мови ‒ дуже хотіла її вивчити. Курсів не знайшла, але побачила оголошення про набір дівчат у студію. Зараз танцює в ансамблі і отримує від цього величезне задоволення.
Your browser doesn’t support HTML5
Мовою танцю: як кримські татари зберігають свою культуру в Києві
«Справа в тому, що кримські татари ‒ це третя мовна група в Україні, і я вважаю, що, володіючи українською та російською мовами, необхідно вивчити також і кримськотатарську. Особливо через обставини, в яких зараз опинилися кримські татари. Дуже важливо допомогти їм зберегти свою культуру. Побачити і показати іншим українцям її цінність, донести, що являють собою кримські татари, і який взагалі внесок вони роблять в українську культуру», ‒ розповідає Оля.
На репетиції видно, яких вона докладає зусиль, і як красиво у Ольги виходять всі елементи танцю.
«Рухи руками ‒ це дуже красиво. Хоча складно й незвично для нас. Але Ельнара вміє показувати і вчити. І дівчатка дуже привітно мене тут зустріли, ‒ продовжує Ольга. ‒ Ніколи не відчувала себе тут чужою, і навіть навпаки, ‒ мені здається, їм приємно, що українки займаються разом із ними, цікавляться кримськотатарською культурою і танцюють кримськотатарські танці».
За словами Ельнари Халілової, анексія Криму навесні 2014-го року наклала величезний відбиток на життя кожної учасниці і самого ансамблю «Бадем». Це видно за кількістю кримських татар, переселенців із Криму, які приводять дітей до студії; за кількістю кримськотатарських концертів, на які звуть «Бадем»; а особливо ‒ за загостреним бажанням зберегти своє, рідне.