Російська влада Криму регулярно звітує про економічні досягнення, а місцеві статистики старанно маніпулюють цифрами хоча б для часткового підтвердження їхніх слів. Однак і це не допомагає: навіть побіжного погляду на місцеву статистику досить, щоб побачити, як стрімко деградує економіка анексованого півострова.
Промисловість
За повідомленнями Кримстату, індекс промислового виробництва в Криму за 11 місяців 2016 року становив 107% відносно аналогічного періоду минулого року. Однак левову частку цього приросту забезпечує виробництво і розподіл газу, електрики та води (170% до попереднього року), а також видобувна сфера ‒ кількість кар'єрів на півострові швидко зростає, що дозволило збільшити видобуток щебеню на 40%, граніту і каменю ‒ на 72,6%, а вапняку ‒ на 83% в порівнянні з 2015 роком. Інакше кажучи, невеликий економічний приріст досягається винятково за рахунок хижацького видобутку природних ресурсів півострова.
Невеликий економічний приріст досягається винятково за рахунок хижацького видобутку природних ресурсів півострова
Невелике пожвавлення в порівнянні з 2015 роком демонструє будівельна сфера: на 35% зросло виробництво металопластикових вікон, на 42% ‒ бетону і на 226% ‒ будівельного розчину.
Однак за цими значними цифрами ховається досить сумна ситуація в інших галузях промисловості. Наприклад, виробництво електрообладнання скоротилося на 24,4%, мінеральної продукції ‒ на 33%.
Але найкраще рівень падіння кримської економіки демонструє обсяг реалізованої промислової продукції. Так, за підсумками 2013 року в АР Крим було реалізовано промислової продукції і послуг на суму в 3,3 млрд доларів США, а за підсумками 11 місяців 2016 року ‒ лише на 160 млн доларів США (в 20,6 разів менше).
Сільське господарство і харчова промисловість
Якщо в промисловому секторі зростання забезпечує видобувна промисловість, то в аграрній сфері окупанти хваляться врожаями зернових і соняшника. Так, за повідомленнями Кримстату, в 2016 році було зібрано 1,32 млрд тонн зернових (на 1,7% більше, ніж у 2015 році) і 158,2 тис тонн насіння соняшнику (майже на 40% більше, ніж у 2015 році). В обох випадках показники 2013 року перевищили: по зернобобових майже в 2 рази, а по соняшнику ‒ на 30%. Однак необхідно враховувати, що 2013 рік виявився одним з найневдаліших для сільського господарства АР Крим. В інші роки в Криму збирали 1,2-1,5 млрд тонн зернобобових, а в 2011 році ‒ навіть 1,9 тонн.
При цьому урожай картоплі й овочів виявився набагато меншим, ніж у доокупаціний період: картоплі зібрали на 36% менше, ніж у 2013 році, а овочів ‒ майже на 50% менше (254,5 тис тонн в 2016 році проти 472,9 тис тонн у 2013 році).
Не залишає росіянам приводу для радості і сфера тваринництва. Так, виробництво великої рогатої худоби продовжує скорочуватися: з 158,2 у 2013 році до 114,7 тис голів у 2016 році (на 28%), корів ‒ з 69,8 до 62 тис. голів (на 12%), свиней ‒ з 164,1 до 152,1 тис. голів (на 8%), овець і кіз ‒ з 282 до 227,6 тис. голів (на 20%).
Разом зі скороченням кількості худоби скорочується і виробництво м'ясо-молочної продукції. Зокрема, в 2016 році виробництво м'яса великої рогатої худоби склало лише 16% до рівня 2015 року, птиці ‒ 86,4%. Збільшилося лише виробництво свинини (на 10,7%), що легко пояснюється масовим забоєм тварин на тлі запровадженого навесні карантину через африканську чуму свиней.
Скорочення поголів'я корів і припинення постачання молочної сировини з материкової України призвели до зниження виробництва молочної продукції в середньому на 30%. Так, за підсумками 11 місяців 2016 року, виробництво молока впало на 28%, масла вершкового ‒ на 33%, сметани ‒ на 36%, а кефіру ‒ на 40% в порівнянні з 2015 роком.
Зростання продемонструвала лише сфера алкогольних і безалкогольних напоїв: виробництво вина зросло на 8%, води мінеральної ‒ на 40%, а коньяку ‒ на 53,2%. На 11% стали більше випускати борошна і хлібобулочних виробів.
Зовнішня торгівля та інвестиції
Найбільш масштабний рівень падіння зафіксований у зовнішній торгівлі півострова. Так, за підсумками січня-листопада 2016 року зовнішньоторговельний оборот Криму склав лише 65,8 млн дол США ‒ в 3 з гаком рази менше рівня 2015 року (216,7 млн дол.). Якщо порівнювати з часами до російської анексії півострова, кримський експорт скоротився приблизно в 28 разів, а імпорт ‒ в 35 разів.
Не кращі справи з інвестиціями, про зростання яких невпинно повідомляє кримський «керманич» Сергій Аксьонов. Так, за 9 місяців 2016 року в основний капітал в Криму було інвестовано 18,8 млрд рублів (близько 312 млн доларів США). У той же час, у 2013 році обсяг прямих іноземних інвестицій склав 1,6 млрд доларів США.
Будівництво і транспорт
Незважаючи на бурхливе зростання видобувної промисловості на півострові і звіти місцевої «влади» про високі темпи будівництва, до рівня 2013 року Криму ще дуже далеко. Зокрема, в 2016 році було збудовано 224,1 тис кв. м житла, а в 2013 ‒ 963 тис. кв. м (у 4 рази більше). До того ж, за бюджетні кошти «багата» Росія збудувала на анексованому півострові лише 10 тис. кв. м житла.
За бюджетні кошти «багата» Росія збудувала на анексованому півострові лише 10 тис. кв. м житла
За рівнем транспортних перевезень Крим також не може наздогнати українські часи. Навіть попри те, що автомобільний транспорт став тепер практично основним на півострові, за 11 місяців 2016 року його вантажообіг склав 99,3 млн тонно-кілометрів, а за підсумками 2013 року ‒ понад 1,1 млрд тонно-кілометрів (падіння в 11 разів).
Аналогічна картина і з перевезеннями пасажирів: у 2013 році тільки пасажирськими автобусами були перевезені 121 млн осіб, а в 2016 році всіма видами автотранспорту ‒ 92 млн осіб. Пасажирообіг автобусів у 2013 році склав 2,5 млрд пасажиро-кілометрів, а в 2016 ‒ лише 2,17 млн пасажиро-кілометрів.
Східна мудрість говорить: «Скільки не говори «халва», в роті солодше не стане». Так само і з кримською економікою ‒ скільки не чаклуй над цифрами, вишукуючи позитивні моменти, реальність візьме своє і покаже всю глибину деградації кримської економіки під керівництвом підконтрольної Кремлю влади.