Хто викрав Кольченка? Третій рік українського слідства

16 травня виповнилося рівно три роки з моменту, коли кримчанин Олександр Кольченко опинився в російській в'язниці за звинуваченням у підготовці терактів на півострові та зв'язках із «Правим сектором». Разом із ним відбувають покарання в російських колоніях український режисер Олег Сенцов і кримчанин Олексій Чирній. У руках російського слідства вони опинилися після того, як були затримані й незаконно вивезені з Криму російськими спецслужбами. У прокуратурі АРК із 2014 року розслідують кримінальне провадження за фактом викрадення Кольченка й інших фігурантів «справи Сенцова». Чи є зрушення в справі й яка відповідальність передбачена для викрадачів кримських політв'язнів, з'ясовували Крим.Реалії.

Олександр Кольченко разом із Олегом Сенцовим, Геннадієм Афанасьєвим та Олексієм Чирнієм були схоплені представниками російських спецслужб у Сімферополі в травні 2014 року. Незабаром їх виявили в московському СІЗО «Лефортово». Пізніше російський суд засудив Сенцова й Кольченка до 20 і 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Олег Сенцов і Олександр Кольченко в суді в Ростові-на-Дону, 25 серпня 2015 року

Геннадій Афанасьєв і Олексій Чирній, які спочатку пішли на угоду зі слідством, отримали по сім років позбавлення волі. Пізніше Афанасьєв відмовився від свідчень, оголосивши, що давав їх під тортурами в ФСБ. А влітку минулого року його вдалося повернути до України, обмінявши в рамках Мінських угод. Тортури в ФСБ він описує у блогах для Крим.Реалії.

Підозрювані не встановлені

Восени 2014 року прокуратурою Автономної Республіки Крим, відтвореною при Генпрокуратурі України, за фактом незаконного затримання четвірки «кримських терористів» було відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

Слідство в цій справі триває. Хоча довгий час воно взагалі ніяк не рухалося, відзначали адвокати і правозахисники.

Спочатку розслідуванням кримінального провадження займалися правоохоронці Києва. Влітку 2015 року ініціативна група «Комітет солідарності» оголосила про саботаж із боку МВС України та прокуратури Києва розслідування справи про викрадення Сенцова й Кольченка. «Нам не відомо нічого про рух у провадженні (скоріше, навпаки: наявна в нас інформація вказує, швидше, на відсутність руху)», – заявляли громадські активісти. У київському главку МВС тоді дійсно рапортували, що «особи, які підозрюються у злочині, не встановлені».

Як з'ясувалося, кардинально не змінилася ситуація й зараз, через два роки. У прес-службі прокуратури АРК Крим.Реалії повідомили, що провадження про викрадення Сенцова й Кольченка об'єднані в одне, але підозрювані, як і раніше, не встановлені. «Хто його викрав, нами достовірно поки не встановлено. Про тих, хто причетний до викрадення Олександра Кольченка, є тільки інформація у ЗМІ, яка прокуратурою АРК перевіряється. Опитані також його родичі. Є й прізвища суддів, які судили політв'язнів, включаючи Олега Сенцова», – розповіли в наглядовому відомстві.

На думку адвоката Євгенії Закревської, після нещодавньої зміни керівництва прокуратури АРК в розслідуванні кримінального провадження про викрадення кримських політв'язнів намітилася позитивна тенденція. «Я б сказала, є шанси, що це (зміна керівництва прокуратури АРК – КР) призведе до позитивних змін у розслідуванні справи про викрадення Кольченка, Сенцова й інших. Зараз є деякі зрушення», – зазначає адвокат.

«Сашу затримували чотири людини»

Самі політв'язні теж не можуть сказати, хто саме раніше затримував їх у Сімферополі. За словами російського адвоката Кольченка Світлани Сидоркіної, її підзахисний своїх викрадачів навряд чи зможе впізнати через три роки. «Він їх не пам'ятає, і я сумніваюся, що через три роки він зможе їх упізнати. Саша говорив, що його затримували в Сімферополі чотири людини, але хто вони такі, він не знає. Саша дуже хоче додому, до України. Він чекає, коли вирішиться питання з їхнім обміном, і політична воля двох держав, нарешті, повернеться в їхню сторону. Тому що тільки зміна політичної ситуації може вплинути на їхнє повернення додому», – говорить вона.

Світлана Сидоркіна

Один із фігурантів «справи Сенцова» Геннадій Афанасьєв у своїх блогах для Крим.Реалії називає всього одне прізвище з тих, хто знущався над ним у застінках ФСБ – слідчого Артема Бурдіна. «Артем Олексійович Бурдін був слідчим, а за сумісництвом – і головним автором фабрикації моєї кримінальної справи. Наскільки я розумію, він просто чекав результатів перехресних питань, залякувань і підбадьорень, які, між тим, поєднувалися з ударами в живіт і в голову з боку конвоїрів, оперативників і співробітників ФСБ – загалом, усім кому не лінь було мене бити», – пише колишній політв'язень.

Прізвища Бурдіна в списку колишніх співробітників кримського управління СБУ, які переприсягнули Росії, немає. Мабуть, він прибув на півострів із сусідньої Росії.

Решту своїх викрадачів Геннадій Афанасьєв описує суб'єктивно й неконкретно: «Переді мною сидів нахабний, огрядний, лисий, середніх років і середнього зросту чоловік. Сидів і погойдувався. Обличчя його виражало ненависть. <...> Високий лисуватий працівник середнього віку з червоними очима одразу почав грати роль «хорошого хлопця». Інший, високий і худий, з невеликою щетиною працівник ФСБ, сидів за моєю спиною біля вікна з правого боку. Він для себе вибрав протилежну роль – «поганого поліцейського».

Геннадій Афанасьєв

​Невстановлені слідством

Поки слідчі встановлюють викрадачів кримських політв'язнів, до процесу приєдналися адвокати й журналісти. У ЗМІ ще 2015 року були названі перші прізвища співробітників ФСБ у Криму, причетних до затримань Сенцова й Кольченка. Згодом деякі з них увійшли до списку санкцій «Савченко-Сенцова», затвердженого Радою нацбезпеки й оборони та президентом України в березні минулого року. Присутні ці прізвища і в оновленому списку санкцій цього року, який був затверджений президентом України 15 травня.

Окрім керівника створеного в Криму російського управління ФСБ Віктора Палагіна в цьому списку значаться шестеро співробітників відомства: начальник слідчого відділу В. Абдулаєв (точне ім'я дізнатися не вдалося – КР), начальник служби захисту конституційного ладу й боротьби з тероризмом Андрій Фадюхін, начальник третього відділу слідчого управління Михайло Савицький, заступник начальника управління Сергій Воронін, оперуповноважений першого управління служби захисту конституційного ладу й боротьби з тероризмом Андрій Тишенін та оперуповноважений цього ж відділу Сергій Марков.

Андрій Тишенін

Ці люди, за інформацією української влади, причетні до незаконного затримання, арешту й суду над українським режисером Олегом Сенцовим і кримчанином Олександром Кольченком.

Не потрапили до списку ще кілька прізвищ людей, яких джерела Крим.Реалії в правоохоронних органах України називають безпосередніми учасниками операції з незаконного затримання «кримських терористів» у Сімферополі в травні 2014 року, а також тими, хто безпосередньо катував їх, вибиваючи зізнання.

За інформацією джерел Крим.Реалії, з тих, хто безпосередньо затримував Сенцова, до списку санкцій потрапив тільки Сергій Марков – уродженець Горлівки Донецької області, який до анексії Криму більш ніж десять років відслужив у СБУ в Криму, а після подій весни 2014 роки перейшов на службу до ФСБ.

Сергій Марков

Як стверджують наші джерела, окрім Маркова, операцію з незаконного затримання Сенцова проводили ще троє осіб, що раніше служили в органах СБУ й переприсягнули 2014 року. Це полковник Дмитро Васильков, який до зради присяги відпрацював в органах СБУ 16 років (згодом був звільнений із ФСБ), сімферополець, полковник Олександр Кулабухов, який приблизно 20 років служив у СБУ, і майор Олександр Зінченко. Останній є уродженцем Нижньосірогозького району Херсонської області, 15 років в органах безпеки України.

Дмитро Васильков

Олександр Кулабухов

Олександр Зінченко

Згідно з Кримінальним кодексом України, санкція за викрадення кримських політв'язнів передбачає обмеження або позбавлення волі від трьох до п'яти років.