В останні дні 2017 року згадуємо про факти масових переслідувань кримчан російськими силовиками. Першу частину матеріалу ми присвятили штрафам і судовим вирокам за минулорічними кримінальних справах. Хто ще постраждав від дій ФСБ і силових структур в Криму – розповідаємо далі.
Кримчан продовжують переслідувати за статтями, що вже стали «класичними» в російських реаліях: екстремізм, сепаратизм, робота на українську розвідку і зв'язки з організацією «Хізб ут-Тахрір». Крім того, жителів Криму звинувачували у вимаганні, участі в несанкціонованих акціях і судили за пости в соцмережах.
Символіка «Хізбів» і «мітингувальники»
У лютому сімферопольський суд за один день відправив до ізолятора 11 кримськотатарських активістів. Одного з них – Марлена Мустафаєва – засудили за «поширення екстремістських матеріалів». Нібито він в 2014 році розмістив в соцмережі «Вконтакте» публікацію з символікою організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії.
Your browser doesn’t support HTML5
У затриманого в Криму Мустафаєва вилучили літературу, комп'ютер і телефон
Активістів, які прийшли підтримати Марлена Мустафаєва, силовики затримали за «несанкціонований мітинг». За словами адвоката Еміля Курбедінова, затриманих тримали в автозаку без води і їжі, а одного з них побили. Захисники активістів вважають, що їхніх підопічних засудили незаконно, оскільки присутні біля будинку Мустафаєва люди ніякий мітинг не проводили.
У лютому 12 діб під арештом провів активіст з Бахчисарая Сейран Салієв. Російські правоохоронці звинуватили його в розповсюдженні в соцмережах матеріалів екстремістського змісту. Спочатку силовики увірвалися з обшуком до нього додому, а потім затримали.
Підконтрольний Росії Бахчисарайський райсуд визнав Салієва винним у порушенні статей 20.3 і 20.29 адміністративного кодексу Росії – «поширення екстремістських матеріалів». Такими суддя визнала аудіозаписи на його сторінці у «Вконтакте» і публікації, в яких йдеться про організацію «Хізб ут-Тахрір», заборонену в Росії.
А 11 жовтня силовики знову прийшли з обшуком в будинок Салієва. В той день заарештували шістьох бахчисарайців, в тому числі і Сейрана. Їх звинуватили в причетності до «Хізб ут-Тахрір». Активісти залишаться в СІЗО до 9 березня 2018 року.
«Загроза владі» і «екстремісти»
Ще кількох людей затримали в Сімферополі в березні. Проти кримськотатарського активіста Бєляла Аділова порушили кримінальну справу за «погрози на адресу представника влади». Його затримали біля будівлі Верховного суду Криму. Приводом для цього стала словесна перепалка між бійцем ОМОНу і активістом, що сталася 12 жовтня 2016 року. Одну з його фраз слідчі розцінили як загрозу на адресу ОМОНівці. Ймовірно, вони вважали злочином слова Аділова: «Мої діти будуть злішими, ніж я. Вашим дітям буде хана за те, що ви так ставитеся до нас». Адвокат Едем Семедляєв вважає, що це не можна розцінювати як загрозу представникам влади.
Ще один громадський активіст, Ремзі Бекіров, отримав три доби арешту за «екстремістську» публікацію семирічної давності. Приводом для цього стала його публікація в соцмережі «ВКонтакте» про групу «Приморські партизани», розміщена сім років тому. До Центру «Е» також викликали громадських активістів Османа Аріфмеметова і Різу Ізетова, а також журналіста Тараса Ібрагімова.
«Екстремісти» із соцмереж
У квітні в екстремізмі звинуватили севастопольця Ігоря Мовенка за проукраїнські пости в соцмережах. Він стверджує, що співробітники ФСБ затримали його, побили, а потім допитували, змушуючи зізнатися у закликах до екстремізму в своїх коментарях річної давності в соцмережі «Вконтакте». Справу Ігоря Мовенка розглядатиме суд в Севастополі з січня 2018 року. До цього Мовенко вже стикався з правоохоронцями. У вересні 2016 року його побили невідомі – через українську символіку і значок батальйону «Азов» на рамі велосипеда. Севастополець тоді отримав серйозні травми, але силовики не тільки не розслідували інцидент, але і звинуватили в події його самого.
Ігор Мовенко
У екстремізмі намагалися звинуватити і кримчанку Наталю Харченко. Спочатку в сімферопольську квартиру, в якій вона проживала з чоловіком, двома дітьми і батьками, нагрянули з обшуком співробітники ФСБ, а потім її почали регулярно викликати на допити, попереджаючи, що можуть в будь-який момент порушити кримінальну справу. Представників спецслужб зацікавила сторінка Наталії в соцмережі «ВКонтакте», де вона в 2014 році висловлювалася на підтримку України. Її чоловіка Андрія Виноградова звільнили з роботи, коли його керівництво дізналося про обшук. Побоюючись порушення кримінальної справи, Наталя і Андрій покинули свій будинок і зараз живуть в Києві.
Вирок за пости в соцмережах
За пости в соцмережах засудили мешканку Ялти, українську активістку Ларису Китайську. Підконтрольний Росії міськсуд Ялти призначив їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі умовно, визнавши винною у збудженні ненависті або ворожнечі. Лариса Китайська провину не визнає і заявила, що оскаржить вирок. Активістка просить Генпрокуратуру України порушити кримінальні провадження стосовно свідків звинувачення в її справі.
Лариса Китайська
Депортація за відсутність паспорта
У лютому російська влада видворила з Криму правозахисника з Євпаторії Костянтина Сізарева. Понад два тижні він провів у спецприймальнику Краснодарського краю Росії. Формальною підставою для цього стала відсутність у Сізарева російського паспорта. Але рідні правозахисника переконані, що це пов'язано з його діяльністю в Криму.
Костянтин Сізарев
«Диверсант» і «порушник кордону»
В березні суд виніс вирок члену формування «Аскер» Сеїт-Ібраїму Зайтуллаєву. Російські прикордонники затримали його в середині лютого на адміністративному кордоні з Кримом, після чого відправили в СІЗО. Російські ЗМІ тоді оголосили про затримання «українського диверсанта». Зайтуллаєв в телесюжеті «Росії-24» заявив, що інструктори навчали його та інших учасників «Аскер» здійснювати теракти. Він також сказав, що на адмінкордоні з Кримом члени «Хізб ут-Тахрір» нібито займаються вербуванням і пропонували «аскерівцям» стати шахідами і підірвати російський пункт пропуску.
Глава формування «Аскер» Ленур Іслямов спростував це, заявивши, що Сеїт-Ібраїма використовували, щоб зібрати свідчення проти кримськотатарських добровольців на адмінкордоні. В результаті суд Армянська визнав Зайтуллаєва винним в «незаконному перетині кордону» і, призначивши штраф, відпустив на свободу. Він і його рідні відмовилися коментувати цю історію.
Дві години «бесіди» в ФСБ
У лютому «на бесіді» в ФСБ побував молодий кримський вчений з Ялти Гурій Корнільєв, якого напередодні по телефону наполегливо попросили прийти і «відповісти на кілька запитань». Більше двох годин його розпитували про те, чи брав участь він в Евромайдані і проукраїнських мітингах в 2014 році. Після цього вченого відпустили, попередивши, що передзвонять йому, «якщо будуть питання». Гурій Корнільєв вважає, що увага російських спецслужб пов'язане з його проукраїнської позицією. У березні 2014 року вчений відмовився від російського громадянства і закликав колег в Нікітському ботсаду, де він тоді працював, не підтримувати анексію Криму. Його звідти звільнили.
Гурій Корнільєв
Сім годин допиту
На адмінкордоні з Кримом співробітники ФСБ допитали координатора Кримської правозахисної групи Ольгу Скрипник, її колегу Володимира Чекригіна і представника офісу українського омбудсмена Карена Харатяна. Їх протримали на російському пункті пропуску сім годин, після чого відпустили, склавши адмінпротокол за порушення режиму державного кордону Росії. За версією російських спецслужб, затримані прибули на автомобілі «в зону між лінією держкордону» і пунктом пропуску та «робили фото- і відеозйомку на прилеглій місцевості в напрямку російського КПП», після чого спробували виїхати назад.
Ольга Скрипник стверджує, що вони з колегами моніторили ситуацію на українських пунктах пропуску адмінкордону з Кримом, а на російській стороні виявилися випадково. За словами правозахисниці, співробітники російських спецслужб погрожували відправити її в ФСБ на територію Криму. Але в підсумку вони склали адмінпротоколи і відпустили правозахисників.
Ольга Скрипник
Активісти під тиском
Невідомі люди зацікавилися активістами, які публічно підтримують арештованих опозиційного депутата Алуштинської міськради Павла Степанченка і блогера Олексія Назімова. Під виглядом правоохоронців вони намагалися дізнатися інформацію про активістів. Дзвінки від цих людей надходили і сестрі Павла Степанченка Тетяні Капраловій. А близька подруга депутата Алла Литвинчук, яка теж активно його підтримує, стала фігуранткою кримінальної справи за нібито дачу неправдивих свідчень в суді.
Під тиском опинилися і кримськотатарські активісти, які під час обшуків приходять до будинків співвітчизників для підтримки. Їх почали штрафувати на великі суми грошей. Кошти на оплату штрафів збирають усім миром.
«Злочинний» храм
Цього року продовжилися силові акції щодо віруючих Української православної церкви Київського патріархату. В кінці серпня російські судові пристави за підтримки силовиків вивезли церковне начиння з сімферопольського храму святих рівноапостольних князів Ольги та Володимира і фактично позбавили прихожан можливості збиратися на богослужіння. Коли вивозили майно, до архієпископа Сімферопольського і Кримського УПЦ КП Климента застосували силу і не пустили його в храм. Він висунув вимоги до ФСБ – перевірити законність дій Федеральної судово-виконавчої служби та забезпечити безпеку віруючих Київського патріархату.
Your browser doesn’t support HTML5
Вівтар пошкоджений, двері опечатані: як блокують храм УПЦ КП у Криму
Тисячі заборонених кримчан
Під заборону потрапила і релігійна організація «Управлінський центр Свідків Єгови в Росії». Представники кримських організацій, які об'єднують близько 7 тисяч віруючих, побоюються за себе і близьких. Кримські віруючі зізнаються, що з 2014 року живуть під пресингом російських спецслужб. За їхніми словами, співробітники ФСБ вже намагалися підкинути їм заборонену літературу.
Your browser doesn’t support HTML5
Як у Криму силовики приходять до «Свідків Єгови»
Після заборони «Свідків Єгови» кримські організації змушені були припинити свою діяльність.