Мати без сина, поле без господаря. Володимиру Балуху ‒ 47 років

Мати Володимира Балуха Наталя

Підконтрольний Кремлю Роздольненський райсуд 16 січня 2018 року засудив українського активіста, фермера Володимира Балуха до трьох років і семи місяців колонії-поселення та штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тис. грн ‒ КР). Його звинуватили у зберіганні боєприпасів. Адвокати Балуха та правозахисники вважають активіста жертвою репресій через проукраїнську позицію ‒ фермер повісив прапор України на свій трактор і на даху будинку. 8 лютого у Володимира Балуха день народження ‒ йому виповнюється 47 років. Його мати Наталя бажає синові якнайшвидшого повернення додому.

Окрім півтора місяця домашнього арешту, Володимира немає поруч із матір'ю вже другий рік.

Наталя Балух ‒ сирота. Її батька вбили, мати залишила трирічну дочку. Виховували її «чужі люди». Але говорити про це жінка не хоче. Все життя вона провела «на землі». Дочка кликала жити до себе ‒ в квартиру в багатоповерхівці, але Наталя завжди відмовлялася: «Я знаю ці поверхи. Я не можу на них жити. Мені треба по землі ходити. Мені треба, щоб курка була у дворі, щоб було якесь господарство», ‒ каже Наталя.

1 січня жінці виповнилося 75 років. Дочка на її день народження приїхати не змогла ‒ далеко: з Волгоградської області спочатку потрібно дістатися до Москви, звідти вже летіти на Крим.

Із Заходу на Південь

У 16 років Наталя Балух приїхала до Криму з Івано-Франківської області. Вибір припав на півострів, тому що тут жили родичі. Жінка згадує, як працювала в колгоспі: робота була, і було краще, ніж зараз.

За її словами, у 60-ті роки Серебрянка здавалася «пустелею». Три вулички на все село, держава тільки починала зводити будинки.

У 1971 році, 8 лютого, народився Володимир. Мати говорить про нього, як про роботящу людину. Спочатку він працював у місцевому колгоспі, працював у гаражі, вирощував пшеницю, потім був різноробочим у Ялті.

Коли Радянський Союз розпався, розвалився й колгосп, роботи не залишилося. Відтепер сім'я віддавала всі сили вже своїй землі. «І привезе, і зоре, і засіє», ‒ каже Наталя про сина.

Труднощі «передачки»

Тепер величезне поле стоїть неоране. Дві Наталі, мати і дружина Володимира, з ним не можуть впоратися.

Нещодавно невістка продала всіх свиней. На отримані гроші жінки купили продукти для Володимира ‒ його саме відпустили під домашній арешт.

У господарстві залишилися корова, коза та птиця. Наталя з радістю показує живність, але просить не знімати корову. Доглядати за нею літній жінці все важче.

На відсутність грошей мати Володимира Балуха не скаржиться. Каже, пенсії їй вистачає. Бракує тільки на «передачки» Володимиру.

«Я сильно не хочу, щоб мені допомагали. Отримую пенсію, мені тієї допомоги не треба. Спасибі, що йому допомагають «передачками», тому що в Сімферополь ми ніяк не можемо передати посилку самі», ‒ пояснює Наталя.

Щоб Володимир отримав посилку, жінкам доводиться пересилати гроші знайомим в Роздольне, ті купують необхідні речі й везуть до Сімферополя.

Від української держави сім'я допомоги не отримувала. Допомагають небайдужі люди.

Як врятуватися від самотності?

У суботу й неділю до Наталі приходить дружина племінника. Більше ні з ким мати Володимира «не клепає язиком».

«Мені добре самій. Я вже звикла: у мене є телевізор і я. Все», ‒ сміється Наталя Балух.

Каже, якби син повернувся, здала б усе господарство й продала корову ‒ Наталі важко доглядати за всім господарством. Але повернеться її «Вовка» ще не скоро.

24 січня сторона захисту оскаржила вирок Володимиру Балух ‒ три роки та сім місяців колонії-поселення. У найближчі тижні підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму розгляне апеляцію українця.

Громадські активісти збирають гроші на допомогу родині Володимира на російський QIWI-гаманець і український електронний гаманець WEBMONEY Наталі Балух.