«Страх перед майбутнім і очікування змін»: як кримчани протистояли російській агресії

26 лютого в Україні відзначають День спротиву кримчан російській агресії. 2014 року проукраїнські активісти провели мітинг біля стін Верховної Ради Автономної Республіки Крим на захист територіальної цілісності України ‒ їм протистояли активісти партії «Русское единство».

Організатором проукраїнської акції виступив Меджліс кримськотатарського народу на чолі з Рефатом Чубаровим, а проросійської ‒ партія «Русское единство» на чолі з Сергієм Аксеновим (Аксьоновим). Наступного ранку військові без розпізнавальних знаків захопили урядові установи Криму, а депутати місцевого парламенту проголосували за проведення «референдуму».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров міркує про результати спротиву кримчан російській агресії.

‒ Події чотирирічної давнини показали, що для досягнення успіху громадянський спротив має спиратися на повністю функціональні органи державної влади. Так ось, у Криму громадянське суспільство своє завдання виконало повною мірою. На заклик Меджлісу на мітинг вийшли не тільки кримські татари, а і українці, і представники інших національностей. Ми не дали можливості Володимиру Путіну, ФСБ, Росії в цілому створити видимість того, що Верховна Рада Криму зібралася добровільно й сама ухвалила рішення про відторгнення півострова від України та приєднання його до Росії. Громадянське суспільство не дозволило намалювати гібридну картинку, щоб переконати світ, ніби кримчани самі захотіли анексії. На жаль, бездіяльність державних органів у Криму в результаті спричинила захоплення місцевого парламенту російським спецназом.

Рефат Чубаров

Рефат Чубаров переконаний, що саме спротив 26 лютого змусив Володимира Путіна піти на пряме військове вторгнення до Криму, яке стало для Росії гіршим сценарієм із можливих.

Мирні жителі Криму на мітингу 26 лютого 2014 року змусили Росію розгорнути війська
Рефат Чубаров

‒ Ці події будуть покладені в основу рішень трибуналу над російським керівництвом, над Росією. Ось цього домоглися мирні жителі Криму на мітингу 26 лютого 2014 року ‒ змусили Росію розгорнути війська. Тепер, що не говорив би Володимир Путін, він виглядає як загарбник і порушник міжнародного права.

Російський голова Криму Сергій Аксенов у переддень 26 лютого запропонував протилежний погляд на мітинг у Сімферополі:

«Не знаю, що саме вони там збираються святкувати та про який спротив йдеться, якщо возз'єднання Криму з Росією відбулося мирно й без єдиного пострілу. А кримчани зустрічали «ввічливих людей» як своїх рятівників і визволителів. Як окупаційні сприймалися як раз українські війська. Насправді 26 лютого ‒ це день кримського спротиву київському режиму. Цього дня тисячі людей вийшли на мітинг у Сімферополі, щоб захистити свободу та демократію від завезених з території України бандерівських банд, бойовиків забороненого в нашій країні Меджлісу та ваххабітів, які пішли на штурм будівлі Верховної Ради Криму».

Сергій Аксенов

Радіослухач із Сімферополя висловлює характерну для проросійських жителів Криму точку зору на ті події:

«Вже 26 числа в нас тут назрівало таке, що люди були налякані всім, дуже сильно. Ніхто не хотів сценарію, який стався в Києві. А ось ці товариші, як Рефат Чубаров, провокатори й хотіли крові!»

Рефат Чубаров зазначає, що для всіх кримчан у ті дні був характерний страх перед майбутнім, але разом із тим і великі очікування щодо нього.

У кримчан була надія на зміни на краще
Рефат Чубаров

‒ Безумовно, може бути й така думка. Тоді всі кримчани замислювалися: що буде далі? У людей було очікування змін. Я нагадаю: всім набридла ця влада макіївських, донецьких і так далі, вона була дуже далека від людей і гнітила бізнес. У Києві українське суспільство піднялося, щоб змусити владу відповідати перед ним. У кримчан же, незалежно від їх поглядів, була надія на зміни на краще. Ще за кілька днів до 26 лютого ми говорили, що, нарешті, в Криму не буде монополії у жодної політичної партії, що представники різних національностей зможуть разом на рівних відповідати за майбутнє півострова.

Володимир Константинов тоді теж боявся ‒ за свої більш ніж 200 мільйонів доларів боргу перед банками. На таких людей і спирався Володимир Путін.

(Текст підготував Владислав Ленцев)