«Самі пообіцяли, самі збрехали». Чому екіпаж кримського «Норду» залишили без судна

Два роки тому, 25 березня 2018 року, українські прикордонники затримали в Азовському морі керченське риболовецьке судно «Норд» під російським прапором із десятьма рибалками на борту. Пізніше український суд заарештував сейнер, оскільки той вийшов з офіційно закритого Києвом порту Керчі. Наприкінці жовтня 2018 року екіпаж «Норду» під час обміну повернувся в анексований Крим, проте досі не зміг повернутися до роботи.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов неодноразово обіцяв допомогти рибалкам «Норду» з придбанням нового судна, але цього так і не відбулося. У жовтні 2019 року російський міністр промисловості Криму Андрій Васюта на зустрічі з родинами рибалок звинуватив їх самих у тому, що сейнер замість «Норду» так і не купили: нібито екіпаж висував завищені вимоги. Останній термін, коли Сергій Аксенов обіцяв забезпечити звільнених рибалок судном, закінчився 31 січня. Про те, чому екіпаж «Норду» так і не отримав обіцяної підтримки від російської влади, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Востаннє про екіпаж «Норду» кримські ЗМІ писали 10 лютого 2020 року, коли вже звільнений російський ексміністр промисловості Криму Андрій Васюта на пресконференції в МИА «Россия сегодня» у Сімферополі знову звинуватив «Рибколгосп імені 1 Травня», якому належав «Норд», у затягуванні вирішення питання з новим судном. Васюта повідомив, що затримка пов'язана з «не завжди зрозумілою позицією» засновників рибколгоспу, через яку влада «не змогла провести деякі заходи, які дозволили б допомогти трудовому колективу». Ексміністр підкреслив, що підприємству пропонували судно «Гриф», але власники рибколгоспу «відмовилися від цього варіанту».

У відповідь керівник «Рибколгоспу імені 1 травня» Сергій Лєсков сказав, що ціна нового судна в офіційній закупівлі була набагато вищою за реальну і що брати участь у «сірих схемах» російської влади рибалки відмовляються. На 25 березня, тобто другу річницю затримання «Норду», він анонсував пресконференцію, щоб пояснити свою позицію докладніше, проте вона так і не відбулася. Спеціально для Крим.Реалії Сергій Лєсков розповів що завадило йому виступити перед ЗМІ.

– Ми намагалися узгодити проведення зустрічі з пресою з приводу другої річниці інциденту з «Нордом» із 15 лютого. У пресцентрі МИА «Россия сегодня» нам просто не відповіли на запит, потім вимагали повну інформацію про майбутніх спікерів, щоб ми заздалегідь прописали всі їхні тези і узгодили навіть текст пресрелізу. У підсумку так і не узгодили і не відповіли письмово упродовж місяця. Також нам не відповіли на запит в адміністрації Керчі від 15 лютого. У результаті нас був готовий прийняти тільки пресцентр телерадіокомпанії «Крым», за що ми їм дуже вдячні і сподіваємося коли-небудь скористатися цим. Врешті-решт ми не стали ризикувати у зв'язку з пандемією коронавірусу й вирішили спробувати провести цю зустріч онлайн, але поки не змогли організувати логістику. Я застряг у відрядженні і зараз перебуваю в Дагестані.

Арештоване судно «Норд» у порту Бердянська. Жовтень 2018 року

Сергій Лєсков стверджує, що онлайн-конференція відбудеться, як тільки учасники будуть готові ‒ імовірно 8 квітня. За його словами, головною темою вчергове стане бездіяльність російської влади Криму в ситуації з екіпажем «Норду».

– Не виконане державне замовлення, а саме – пряме офіційне розпорядження глави Криму від 19 березня 2019 року про придбання судна замість «Норду». Нам як судновласникам грубо відмовили в реалізації проєкту виживання для відновлення безгосподарного судна «Гриф». Ми написали офіційного листа торік у жовтні, де окреслили ідею його відновлення. Лютневий аукціон із продажу «Грифа» провалений, вся офіційна програма підтримки екіпажу зірвана. А це, нагадаю, три тендери поспіль, плюс як мінімум дві обіцянки глави Криму придбати для нас судно. Мабуть, вони просто не в змозі і не вміють працювати, тому так і виходить. Смішно та безглуздо: самі пообіцяли, самі не виконали, самі збрехали. З простою та зрозумілої історії чиновники намагаються зробити каламутну й небезпечну, щоб хоч чимось забруднити мене та рибалок. Соромно, звісно.

Журналістка з Керчі Олена Лисенко вважає, що для професійних рибалок не тільки фінансово, а й психологічно важко залишитися без свого судна та роботи.

– По суті, це катастрофа для цих людей. Вони змушені шукати якісь джерела прибутків: хтось сидить на пенсії, хтось поїхав на заробітки в регіони Росії, влаштувався на якусь роботу. Я думаю, у рибалок вже зовсім мало надії. Сергій Лєсков виявляє активність більше за всіх, тому що хоче розвивати цей бізнес надалі. Люди ж давно покинуті: рибалки йдуть працювати сторожами або влаштовуються на будівництво. Але це все одно що для вчителя перестати навчати дітей, адже рибалка ‒ не просто шматок хліба, а професія. Вони віддали цьому своє життя, вони хочуть і вміють це робити. Якщо хтось і зміг десь прилаштуватися в риболовецькій галузі, то не в Керчі ‒ а це треба залишати сім'ю, свій будинок, звичний спосіб життя. Тим часом про екіпаж «Норду» згадують у ЗМІ, тільки якщо російська влада вчергове щось обіцяє. Я думаю, що не буде в них ніякого судна, а про цю тему забудуть.

Тим часом капітан «Норду» Володимир Горбенко ще у вересні 2019 року виїхав працювати з Криму на Далекий Схід Росії, підкресливши, що до останнього не хотів іти на такий крок:

«Виїхати мене спонукала відсутність роботи та складне матеріальне становище. Ми такі люди: де риба ловиться ‒ туди і їдемо. Керівництво нашого рибколгоспу мене підтримувало, ось, 15 вересня отримав оклад... Але зараз ситуація зайшла в глухий кут: визначеності ніякої немає, хоча все, що від нас вимагалося, ми зробили. Навіть до Мурманська літали на огляд судна. У мене двоє дітей, треба годувати, одягати, вчити. Не хочеться перебувати далеко від сім'ї. Я жив очікуваннями і до цього моменту мене стримувала від цього кроку тільки надія, що судно буде куплене».

Кримський історик і політолог Олександр Севастьянов вважає, що проблеми екіпажу «Норду» може вирішити хіба всеросійський розголос.

– Це яскрава ілюстрація пріоритетів російської влади. Коли потрібно було зробити піархід, коли була важлива політична складова, «Норд» теж був актуальний і потрібний. Зараз ця історія перейшла в розряд суто господарської рутини, а це не входить у коло інтересів того ж Аксенова ‒ тут потрібна управлінська робота. Знаючи особливості його характеру, думаю, йому просто не цікаво цим займатися. З точки зору влади, рибалкам пропонували якісь судна, але їм вони чомусь не підійшли ‒ тоді на проблему можна перестати звертати увагу. Це типова чиновницька байдужість. Але якщо працівники рибколгоспу виходитимуть до преси й говоритимуть про проблеми, рано чи пізно інформація дійде до федерального центру ‒ і в Москві у них якраз більше шансів досягти результату. Розголошення цієї історії кримській владі абсолютно не вигідне.

Український юрист-міжнародник Борис Бабін резюмує, що конфлікт між Україною та Росією на Азовському морі, частиною якого було затримання «Норду», поступився місцем бізнес-інтересам окремих впливових людей.

– Відтоді ситуація повернулася на круги своя. Дещо потривожена українсько-російська рибна мафія, яка, незважаючи на окупацію Криму, продовжує заробляти шалені гроші на рибі, продовжує це робити. Інцидент з «Нордом» зам'яли, людей погано-бідно видали, російська пропаганда своє відпрацювала. З іншого боку, Україна й надалі йде на підписання щорічних протоколів із росіянами про розподіл квот на вилов риби, які потім передаються кримчанам. Через ці протоколи Україна фактично програла арбітраж у Гаазі щодо конвенції ООН з морського права. Тобто, насправді тюлька переважує будь-які національні інтереси, причому для обох країн.

(Текст підготував Владислав Ленцев)