Незаконний призов: чому кримчани не хочуть служити в російській армії

Призов новобранців до лав армії країни-окупанта ‒ військовий злочин, описаний у міжнародному законодавстві. Такі факти на території Криму регулярно фіксують українські правозахисники та прокуратура АРК для передачі в міжнародні інстанції. Кримчани можуть уникнути служби в російській армії й таких випадків з кожним роком стає все більше, відзначають правозахисники.​

Російські силовики й нинішня влада на території Криму вважають призов до лав російської армії законним та обов'язковим, а кримські суди розглядають справи «ухильників». Так у липні 2021 року у російські суди Криму надійшло щонайменше 17 кримінальних справ стосовно кримчан, звинувачених в ухиленні від служби в російській армії. Кримська правозахисна група повідомляє, що всього з початку року до судів були передані 244 такі справи. Але у кримчан є можливість уникнути призову в російську армію й стати (при бажанні) анонімним свідком військових злочинів Росії на території Криму, кажуть у Кримській правозахисній групі.

Які підсумки весняної призовної кампанії в Криму? Як стати анонімним свідком і довести військовий злочин Росії в Криму? Які подробиці кримінальних проваджень щодо осіб, підозрюваних в організації незаконного призову? Чому російська влада так ретельно блокує доступ до матеріалів правозахисників та ЗМІ?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії у ток-шоу «Кримський ранок» обговорював Сергій Мокрушин та його співрозмовники: експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов і заступник начальника управління Прокуратури АРК Єгор Ребров.

Сьогодні можна тільки приблизно оцінити кількість призовників у Криму та Севастополі, спираючись на загальний план Росії щодо призовів минулих років, ‒ близько трьох тисяч осіб. Річ у тім, що російський військовий комісаріат Криму перестав публікувати планові та фактичні показники призову в Криму, каже в ефірі Радіо Крим.Реалії експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

‒ Зазвичай російська влада проводить пресконференції, на яких повідомляє плани щодо призову, але цього року такі цифри не були озвучені. Це може бути спробою приховати злочин. Міжнародні правозахисники неодноразово говорили, що призов на тимчасово окупованій території ‒ це військовий злочин. Тому так, не повідомляючи інформацію, російські сили намагаються приховати військовий злочин та його докази, хоч і непрямі. Ми фіксуємо зростання справ, які розглядають окупаційні суди за фактом відхилення від служби в російській армії, можливо, це пов'язане з пандемією, коли люди вважають, що Covid ‒ можливість не служити, або з посиленням судової практики. Штрафи за ухилення призначають від 5 тисяч, у середньому ‒ 40 тисяч і максимально ‒ 80 тисяч рублів. Є відсилання на примусові роботи й одне рішення ‒ умовне позбавлення волі. Все залежить від судді.

Найкращий вихід для молодих людей ‒ не ставати на облік і не отримувати повістку про призов на строкову службу, оскільки головним аргументом у суді буде те, що повістка отримана, а людина не з'явилася для проходження служби. Якщо вже отримали повістку, варіант уникнути служби ‒ залишити окуповану територію; довести, що ви непридатні для служби в армії через медичні показання. Якщо ви можете й хочете надати докази незаконних дій окупаційної влади, можна звернутися в Кримську правозахисну групу, у прокуратуру АРК, що на материковій частині України, надати повістку, фотографії, військові квитки, медичні документи, папери про відпустки з армії тощо. Усі документи можуть бути подані на умовах анонімності. Чим більше фактів і жертв, тим більше шансів довести в міжнародних судах, що Росія здійснює військовий злочин.

Олександр Сєдов

Наприкінці червня 2021 року прокуратура АРК у порядку спеціального попереднього розслідування надіслала в суд обвинувальний акт щодо «військового комісара міста Феодосії та Кіровського району Республіки Крим» Олександра Кабашного, який служив у Повітряних силах ЗС України та після окупації Криму зламав присягу й перейшов на службу до Росії. Він звинувачується у військовому злочині за організацію та проведення призову кримчан у ЗС Росії. Окрім того, 29 липня Прокуратура АРК повідомила про оголошення підозри російському військкому Криму Юрію Лимарю, який підозрюється в порушенні законів і звичаїв війни. Санкція статті передбачає покарання на період від восьми до дванадцяти років позбавлення волі, повідомляє прокуратура АР Крим та м.Севастополя.

У Прокуратурі АРК та Севастополя 1 серпня повідомили, що Херсонський міський суд, узяв під домашній арешт кримського підприємця, підозрюваного в наданні допомоги в перевезенні призовників з Криму для служби в російській армії, також заборонив виїзд йому з материкової України на півострів. За інформацією відомства, підозрюваний «систематично допомагав проведенню незаконних призовних кампаній громадян України на території окупованого півострова». Чоловікові загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 8 до 12 років. Ім'я та прізвище підозрюваного не вказані в повідомленні відомства, його публічних коментарів немає. Окрім домашнього арешту, на нього судом покладена низка обмежень, зокрема, на виїзд до Криму.

Севастопольців відправляють до Ростова-на-Дону на службу в російській армії, 24 листопада 2020 року

В ефірі Радіо Крим.Реалії заступник начальника управління Прокуратури АРК Єгор Ребров розповів, що подібні справи розглядаються в межах статті 438 Кримінального кодексу України, яка відсилає до міжнародного законодавства.

‒ У кожній конкретній справі необхідно керуватися конкретними конвенціями в цьому випадку ‒ це конвенція про захист прав цивільного населення під час війни. Конвенція використовується в усіх випадках при оголошенні війни або при збройних конфліктах, які можуть виникнути, навіть якщо одна зі сторін не визнає воєнного стану, також у разі окупації. Стаття 147 забороняє примус до служби в лавах держави-окупанта.

Під кримінальне переслідування можуть потрапляти люди, які залучені в самому призовному механізмі, зараз це, переважно, військові комісари. Але й дії членів призовних комісій, наприклад, лікарів, та інша допомога, що надається, може бути кваліфікована як співучасть у злочині. Прокуратура займається підготовкою документів для передачі міжнародним інституціям, зокрема кримінальному суду. Кожен призов аналізується, ми збираємо відомості з усіх можливих джерел інформації.

Перший день кримського призовника на російській військовій службі, квітень 2021 року

Кримська правозахисна група, яка веде постійний моніторинг призовних кампаній у Криму та фіксує порушення міжнародного права, 12 липня повідомила про те, що російська влада блокує сайт організації на території Криму за «посягання на безпеку Росії». За інформацією КПГ, з початку року російські суди в Криму винесли як мінімум 20 рішень, які забороняють статті Кримської правозахисної групи для «поширення на території Росії». Всі публікації стосуються незаконного військового призову в Криму. Повідомлення про блокування матеріалу на цю тему отримав і проєкт Крим.Реалії.

(Текст склала Інна Аннітова)