Дипломатія замість війни. Що означають слова Зеленського про неготовність жертвувати багатьма життями заради звільнення Криму?

Затверджена 24 березня 2021 року президентом України Володимиром Зеленським «Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» передбачає дипломатичні, військові, інформаційні та економічні заходи для деокупації Кримського півострова. 20 листопада цього року Володимир Зеленський в інтерв'ю Fox News наголосив, що Україна не може юридично визнати будь-яку окуповану територію України, зокрема Крим, російською. Він зазначив, що готовий повернути півострів дипломатичним шляхом.

Чи означає ця заява, що Україна відмовляється від військового шляху деокупації Криму, якщо так, то чому? І як відреагували на це у Криму? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив із членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим та кримською політологинею Євгенією Горюновою.

Слова ефективніші за снаряди?

В інтерв'ю Fox News президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не може юридично визнати російською якусь окуповану нею територію.

Володимир Зеленський

«Йдеться про ті території, окуповані Путіним до повномасштабного вторгнення, з 2014 року. Юридично ми цього не визнаємо, ми цього не приймаємо», – заявив в інтерв'ю президент України.

А ось на запитання, чи готовий він відмовитися від Криму заради припинення війни, відповів, що готовий повернути Крим дипломатичним шляхом.

«Ми не можемо витрачати десятки тисяч наших людей, щоби вони гинули заради того, щоб Крим повернувся. Ми розуміємо, що Крим можна повернути дипломатичним шляхом», – заявив Зеленський.

Донедавна йшлося про те, що Крим буде звільнений військово-дипломатичним шляхом. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну дипломатичний шлях відійшов на другий план. А тепер, після інтерв'ю Зеленського Fox News, складається враження, що головний акцент зроблено на дипломатії.

Перемоги як аргумент

Можливо, президент країни, яка перебуває під ударом агресора і має говорити про дипломатичний шлях, вважає член Меджлісу Ескендер Барієв. Але, зазначає він, з 2014 до 2023 року був досвід, коли питання деокупації намагалися вирішити дипломатично. Тільки ось Росія, як і раніше, вважає Крим російським, зазначає Барієв. Він упевнений, що з урахуванням повномасштабної війни насамперед потрібно вносити зміни до Стратегії деокупації.

Ескендер Барієв

«У цій Стратегії немає шляху звільнення, з урахуванням повномасштабної агресії, військовим шляхом. І тут якраз, на мій погляд, більше потрібно говорити про те, що ми можемо зробити, щоб забезпечити повну безпеку для України», – упевнений член Меджлісу кримськотатарського народу.

Будь-який конфлікт закінчується дипломатичним шляхом, каже Барієв, але для цього мають відбутися процеси, які дозволять Україні розпочати переговори з переможних позицій.

«Коли Україна зможе продемонструвати, що має силу, що вона може зробити це і військовим шляхом, тоді Росія може піти на поступки. В іншому я не думаю, що Росія піде на поступки. І які поступки ми можемо розглядати? Це велике питання. Про це треба зараз думати. Бо якщо пам'ятаєте, мова Путіна, коли він говорив і про території, і про те, що НАТО потрібно відвести до (кордонів) 1997 року? І тут питання: чи підуть на це США чи ні? Чи підуть на це європейські країни?.. Поки ми не матимемо переможних позицій, я вважаю, що ми не можемо йти на переговори з Путіним, тому що він диктуватиме умови в переговорах», – зазначив Ескендер Барієв.

Він зазначив, що Меджліс не формував спільну позицію про дипломатичний шлях деокупації Криму. Водночас, він нагадав про заяву представницького органу кримських татар про неприпустимість для України компромісів за рахунок поступок частини її території та суверенітету, в тому числі й за рахунок Криму.

Туман війни чи миру?

Слова Володимира Зеленського про дипломатичний шлях деокупації Криму пролунали на новому політичному тлі. Новообраний президент США Дональд Трамп може запропонувати Україні відмовитися від вступу до НАТО для того, щоб заморозити війну. Принаймні, про це писала WSJ із посиланням на свої джерела, близькі до Трампа. Німецький канцлер Олаф Шольц уже тлефонував Путіну. А Reuters із посиланням на 5 джерел стверджують, що Путін готовий обговорювати з Трампом домовленості про припинення вогню. Але без істотних поступок.

Позиція України щодо способів деокупації Криму змінювалася кілька разів протягом усієї анексії півострова, нагадує кримська політологиня Євгенія Горюнова. Навесні 2022 року розглядався виключно дипломатичний шлях та стверджувалося про неможливість відвоювати півострів. Пізніше риторика змінилася і військовий метод не виключався. 2023 року заговорили про військово-дипломатичний шлях, розповідає Євгенія Горюнова, про те, як трансформувалася українська позиція.

Євгенія Горюнова

«Я не думаю, що це такий відкритий сигнал. Це про один із напрямків», – каже Горюнова про слова Володимира Зеленського в інтерв'ю Fox News.

«Мені здається, що політика абсолютно не змінювалася, і вона залишається у тому ж форматі, який ми вели, що це воєнно-дипломатичний шлях. Як у 2023 році було запропоновано, що безумовно військовий шлях не найраціональніший і найпривабливіший для України, бо це справді дуже велика кількість жертв з нашого боку може бути. Але вийти на певні рубежі, які дозволять натиснути на Росію та змусити Росію відмовитися від Криму, вивести з Криму свої війська, бази тощо, безумовно, потрібно», – вважає політологиня.

Слова Зеленського про дипломатичний шлях звільнення Криму – це слова з інтерв'ю, і не слід їх приймати за офіційно змінену позицію країни, вважає політологиня. Можливо, вони пов'язані і з можливими переговорами, і з ситуацією на фронті, коли Росія кидає всі сили, щоб досягти мети, поставленої Путіним, не виключає Горюнова. Але вона так само не виключає, що риторика може і змінитись.

«Я не виключаю, що якщо зараз ми отримаємо обіцяну зброю і якісь нові будуть успіхи Збройних сил України на фронті, маю на увазі нові удари на кшталт тих, що були в Курській області, по «центру ухвалення рішень», я не виключаю, що риторика зміниться. Це буде знову військово-дипломатичний сценарій повернення Криму. Сьогодні дуже швидко змінюється риторика, змінюються методи, тому що дуже швидко змінюються політичні умови, політичні ситуації, – зазначила Євгенія Горюнова.

«Україна відмовилася від Криму»

А ось підконтрольні Кремлю кримські політики та чиновники однозначно сприйняли слова Зеленського як відмову від Криму. Депутат Держдуми від Криму Михайло Шеремет заявив у коментарі РИА «Новости», що Зеленський «прозрів», оскільки у нього «з'являються думки про неможливість силовим шляхом відторгнути Крим, який давно є невід'ємною частиною Росії».

Це цілком очікувана реакція, каже Євгенія Горюнова. Вони повторюють свій традиційний наратив, що «Крим – споконвіку російська земля». Мовляв, якби Україна пішла на стамбульські домовленості, то не було б таких жертв серед українців.

«Росія грає саме на тому, щоб знову дтиснути і на Захід, і на Трампа, і на Україну, і на Зеленського. І головне, чинити тиск на українське суспільство для того, щоб змусити українців погодитися на будь-які умови Росії, не думати про кордони 1991 року, а заморозити на цій лінії фронту, яка є, припинити війну тощо», – пояснює Горюнова такі заяви в анексованому Криму.

Росія, зазначає Горюнова, свої жорсткі вимоги підкріплюватиме ударами по українській енергетиці та містах. Головне завдання українців, каже політологиня, витримати і ракетні, й інформаційні атаки для того, щоб вистояти в цій боротьбі.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.