Рятувати життя чи господарство? Коронавірус вбиває і людей, і економіку

Рятувати людей чи економіку в першу чергу – такий вибір стоїть нині перед багатьма політиками від Китаю до Америки. Поки багатші країни розгортають найбільші в своїй історії пакети допомоги для своїх співгромадян, які втрачають роботу та заробіток, бідніші побоюються, що криза з коронавірусом коштувати їм не лише сотень тисяч життів, але й багатьох десятиліть економічного та соціального розвитку, а також здобутків у сфері прав людини.

30 березня один із найбагатших єгиптян Наґіб Савіріс в ефірі місцевого телеканалу заявив, що як тільки закінчиться двотижневий карантин 8 квітня, робітники мають повернутися до роботи, «незважаючи на наслідки», інакше країну чекає економічний колапс.

«Навіть якщо люди захворіють, вони одужають», – сказав він, додавши, що робітники могли б і жити на роботі, і самі себе перевіряти на наявність хвороби. Правозахисники відразу ж вказали йому, що замість того, щоб запроваджувати фактично рабовласницький лад на своїх підприємствах, він міг би зробити щось для свого народу в час скрути і частину свої статків віддати на охорону здоров’я своїх робітників та фінансово допомогти їм пережити складні часи. Як це вже роблять його колеги з розвинутих країн, де великі американські автовиробники General Motors, Ford і Tesla виробляють апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ), а гіганти моди шиють захисний одяг для лікарів.

Але далеко не весь бізнес у західному світі демонструє таку соціальну відповідальність. Із пропозиціями пошвидше всіх на роботу, незважаючи на наслідки, виступають не лише в країнах третього світу. 31 березня на пресконференції в Білому домі президент США Дональд Трамп сказав, що представники бізнесу переконували його, що потрібно, в першу чергу, думати про економіку, і відкривати країну вже до Великодня (12 квітня), а коронавірус при цьому вони якось «проскочуть».

Лише готовність самих американців рятувати своє життя, залишаючись вдома, та розрахунки епідеміологів, які показали, що навіть у кращому випадку, за умови збереження і посилення карантину, Америку чекає від 100 до 240 тисяч смертей, а у випадку скасування карантину – до 2,2 мільйона смертей, змусили Трампа переглянути своє ставлення до епідемії та обираючи між життям людей і бізнесом, обрати життя людей.

«США – надзвичайно багата нація, одна з найбагатших в історії. Ми можемо дозволити собі пожертвувати значною частиною нашого валового внутрішнього продукту, щоб врятувати значну кількість життів. На що краще ми можемо витратити гроші?» – запитує оглядач газети Washington Post.

Економічні втрати обіцяють бути колосальними – якщо в перший тиждень карантину допомоги з безробіття попросило 3,3 мільйона американців, то на другий тиждень до них приєдналося ще вдвічі більше і експерти кажуть, що дійсність перевищує їхні найгірші очікування. Нині вони говорять, що близько 20 мільйонів американців можуть опинитися без роботи через епідемію коронавірусу.

Ця діаграма показує заявки на надання допомоги через безробіття за останній рік. Зростання останніх двох тижнів пригнічує розум

Ще до появи цих цифр Конгрес США ухвалив безпрецедентний пакет допомоги економіці – понад 2 трильйони доларів. При цьому експерти вже у той момент наголошували, що і цього може виявитися замало.

Близько пів мільярда допомоги своїй економіці виділить уряд Японії.

Німеччина планує виділити 50 мільярдів євро на прямі ґранти для малого бізнесу та самозайнятих, які втратили доступ до банківського кредиту. Також Берлін створить фонд у розмірі 500 мільярдів євро для рекапіталізації великих компаній з понад 250 працівниками, які потрапляють у скруту через пандемію. Орендарі не зможуть виселяти неплатоспроможних мешканців зі своїх квартир, планується допомога банкам, експортні кредити, збільшення фондів для підтримки безробітних, яких може бути понад 2 мільйони.

Франція планує допомогти своїй економіці на суму близько 45 мільярдів євро, які також підуть на допомогу через безробіття. Також банкам планують дати додаткові кредитні гарантії на суму 300 мільярдів євро, розраховуючи при цьому на підтримку ЄС, що має виділити близько 1 трильйона євро на гарантію банківських кредитів.

Італійський уряд також пообіцяв, що «нікого не покине» і надасть 25 мільярдів для допомоги з податкового фонду, з тим, що 1,15 мільярда отримає медична система країни і стільки ж служба цивільної охорони, що займається організацією протиепідемічних заходів. Також планується виплатити по 500 євро одноразово самозайнятим людям, надати допомогу компаніям, що змушені звільняти робітників, щоб заплатити їм допомогу у зв’язку зі звільненням. Також планується допомога банкам та їхнім клієнтам, що не можуть заплатити іпотечні кредити, але деталі цього плану ще не оприлюднені.

В Україні розраховують не так на власні засоби, як на допомогу західних донорів. Ухваливши закон про ринок землі та законопрєкт у першому читанні про неповернення націоналізованих банків попереднім власникам, Верховна Рада відкрила шлях для надання допомоги з боку МВФ – початково очікувалося, що це може бути 1,4 мільярда доларів, але тепер в уряді говорять про ймовірність і більшої суми. Також угода з МВФ відриває можливість для отримання грошей від інших донорів – Європейської комісії, Світового банку, урядів Канади, Японії, США та інших країн. Кошти планують спрямувати на покриття дефіциту державного бюджету, на фінансування фонду, що фінансуватиме боротьбу з коронавірусом. Допомогу у вигляді відстрочки сплати податків отримають малі підприємства та фізичні особи-підприємці.

Відомі українські економісти звернулися до уряду із закликом зробити все необхідне для збереження зайнятості – «єдиного джерела доходів для більшості населення». Пріоритетом для бізнесу мусить бути збереження робочих місць, можливо, з тимчасовим зниженням зарплат. Тягар кризи економісти вважають за потрібне розділити між державою, бізнесом і населенням так, що допомогу отримували тільки ті, хто її насправді потребує.

ООН: на спільний виклик – спільні зусилля

Організація Об’єднаних Націй, реагуючи на найбільший виклик з часу Другої світової війни, як уже називають кризу з коронавірусом, також каже, що потрібні солідарні колективні дії, при чому в масштабах світової економіки, бо зусиль будь-якої однієї країни для подолання цієї кризи не вистачить.

«Ця людська криза вимагає скоординованих, рішучих, всеосяжних та інноваційних політичних дій від провідних світових економік – і максимальної фінансової та технічної підтримки для найбідніших і вразливих людей та країн» – наголошує у звіті генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш.

Він закликав до скорочення боргу та надання допомоги країнам, що розвиваються, які можуть серйозно постраждати від епідемії коронавірусу. До того ж багато з них внаслідок епідемії втратять надходження від своїх заробітчан, що втратять роботу та можливість допомагати родичам.

Допомога медичним системам цих країн піде на користь і самим розвинутим країнам, бо інакше епідемія у бідніших країнах буде поширюватися зі швидкістю лісової пожежі, попереджає звіт ООН.

Також експерти ООН звертають увагу на те, що пандемія може знищити результати десятилітніх зусиль розвитку – поза школою опинилися нині понад 1,5 мільярди школярів та студентів у світі та понад 60 мільйонів викладачів.

Якщо у багатих країнах вони лише перечікують карантин, то у бідних вони можуть і не повернутися до класів, бо потрібно буде заробляти на життя іншою роботою. Вже зараз понад 320 мільйонів молодших школярів втратили доступ до шкільної їдальні, що була їхнім головним місцем харчування, а в майбутньому тривале закриття шкіл їм загрожує голодом, проблемою трудової експлуатації дітей і зростання кількості дитячих шлюбів. А це – проблема не лише етична, але і економічна – за підрахунками МВФ дитячі шлюби коштують економіці країни 1% ВВП.

Ця криза показала, яким несправедливим є характер сьогоднішньої економіки для багатьох людей, мовиться у звіті.

«Мільярди людей або не отримують вигоди від світової економіки – 700 мільйонів осіб в умовах крайньої бідності; 1,3 мільярда без доступу до основних потреб, або не отримують своєї справедливої частки», – говорить звіт.

«Все, що ми робимо зараз та зробимо після цієї кризи, повинно бути зосереджено на формуванні більш рівноправних та інклюзивних суспільств, які є стійкішими в умовах пандемії, зміни клімату та багатьох інших викликів, з якими ми стикаємося», – мовиться у звіті ООН.

Економіка після кризи коронавірусу

Перші повідомлення з Китаю, де люди виходять з карантину, свідчать про те, що життя не залишилося таким, як раніше. Деякі ресторани закрилися, натомість замовлення їжі з доставкою додому стало новою нормою. Навчальні курси, що перейшли в онлайн режим, так у ньому і залишилися. Консультація в лікаря через екран, телемедицина стала новим стандартом життя. З іншого боку, люди отримали багато нових технологічних навичок, опанували нові знання, сидячи у 40-денному карантині, є більш підготовлені до того, що така криза може повторитися.

Оглядачі вважають, що і в розвинутому світі стануться соціальні та економічні зміни, подібні до тих, що сталися внаслідок найбільшого попереднього шоку для світу – Другої світової війни.

«Хвороба зробить з бізнесом те, що робить з людьми – поставить перед загрозою старих, які мали до того проблеми, але також зруйнує і деяких із молодших, які не знали про свою вразливість», – пише оглядач Washington Post.

Також економіка буде більше виробляти товарів та послуг у сегменті охорони здоров’я – робити багато масок і вентиляторів, а також надавати пріоритет науковим дослідженням.

«Ми також відкинемо регуляції, які гальмують інновації», – говорить оглядачка, і додає, що деякі з цих зусиль – просто боротьба з вірусами, але деякі приведуть до довгострокових здобутків, так само, як це було під час Другої світової війни.