Збитки від вибуху на мосту через Керченську протоку 8 жовтня оцінюють у 200-500 мільйонів рублів, заявили у Всеросійському союзі страховиків. Що саме входить до цієї суми, не уточнюють, тож об'єктивність цієї суми встановити неможливо. Якими можуть бути реальні збитки від виведення з ладу Керченського мосту, з'ясовували Крим.Реалії.
Вибух і пожежа на Керченському мосту було зафіксовано вранці 8 жовтня. Незабаром російські джерела показали зруйновану ділянку автомобільного мостового прольоту.
Your browser doesn’t support HTML5
Цей міст слугував Росії чотири роки. Російська влада побудувала його в односторонньому порядку – без погодження з Україною та всупереч її позиції. Таким чином, Росія намагалася інтегрувати Крим у свій простір та налагодити регулярне транспортне сполучення з півостровом.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Керченський міст почав виконувати ключову військову роль – через нього Росія регулярно перекидала військову техніку та особовий військовий склад для захоплення південних областей України.
Удар по Керченському мосту, за оцінками військових експертів і британської розвідки, має суттєво знизити військову активність Росії на південному напрямку фронту, де Збройні сили України нині ведуть контрнаступ. Українські збройні сили привселюдно не брали на себе відповідальність за інцидент на Керченському мосту.
Не лише військова ціль
Крім військової функції, Керченський міст відіграє і суттєву економічну роль. Він є єдиним джерелом постачання на півострів продовольства, палива та інших ресурсів після припинення їх забезпечення з материкової частини України. Виведення його з ладу безпосередньо позначається на економічній ситуації не лише у Криму, а й у сусідній Росії.
Орієнтовні збитки від вибуху та пошкодження мосту невдовзі після того, що сталося, оголосили у Всеросійському союзі страховиків. За їхніми даними, йдеться про 200-300 мільйонів рублів. Але про які саме збитки йдеться: лише за пошкоджені комунікації та інфраструктуру споруди чи щось ще, у відомстві не уточнюють. Наскільки об'єктивною є ця сума, судити складно.
Вибух на мосту суттєво впливає не тільки на економіку, а й на військову логістику агресораБорис Бабін
«Основні збитки через вибух на Керченському мосту є опосередкованими і залежать від змін та уповільнення логістики від перевезень по ньому, і тому вони зараз можуть бути підраховані лише умовно. Крім того, вибух на мосту суттєво впливає не тільки на економіку, а й на військову логістику агресора, де загалом складно визначити матеріальну суму збитків для російської влади», – пояснив Крим.Реалії експерт «Асоціації реінтеграції Криму», колишній представник президента України в АРК Борис Бабін.
Російська влада поки що офіційно про збитки не заявляла.
Крим.Реалії з'ясували, що незадовго до вибуху російська влада заплатила кілька сотень мільйонів рублів за обслуговування та безпеку Керченського мосту.
Скільки коштує безпека
За даними російського порталу держзакупівель, в березні у федеральній установі «Управління федеральних автошляхів «Тамань» Федерального дорожнього агентства» витратили понад 600 мільйонів рублів, у тому числі, на забезпечення безпеки автомобільної частини мосту через Керченську протоку.
Згідно з документацією тендеру, ця послуга закуповувалася в рамках указу президента Росії «Про створення комплексної системи забезпечення безпеки населення на транспорті» та федерального закону «Про транспортну безпеку».
У рамках тендеру міст мали забезпечити системами безпеки: сигналізацією, системою контролю та управління доступом, засобами оповіщення та електропостачання, а також системою охорони берегової лінії. Послуги в межах цього тендеру надавало федеральне державне підприємство «Управління відомчої охорони Міністерства транспорту Росії».
Скільки коштуватимуть роботи з відновлення пошкоджених ділянок мосту, поки що сказати складно. Російська влада таких підрахунків не озвучувала.
Лише утримання штучних споруд автодороги мостом через Керченську протоку цього року обійшлося Росії, за даними російського порталу держзакупівель, у 13 мільйонів рублів.
До суми збитків Росії від вибуху на мосту слід додати витрати на поновлення роботи Керченської поромної переправи, заявлене її владою. Її роботу, нагадаємо, згорнули невдовзі після здачі в експлуатацію мосту.
Хто винен?
Про те, як Росія підтримує безпеку Керченського мосту, Крим.Реалії повідомляли раніше. Акваторія Чорного моря навколо Керченського мосту обросла військовими об'єктами з початку його будівництва. Російська влада стягнула туди бойові судна та радіотехнічні системи для захисту від будь-яких можливих загроз.
Усі його сухопутні ділянки обнесли парканом, а біля під'їздів до мосту – на керченському, таманському берегах та острові Тузла – встановили контрольно-пропускні пункти для огляду транспорту і громадян.
Як стверджувала російська влада, міст охороняють армія та спецслужби, бойові кораблі та спецчастини Чорноморського флоту Росії. Проте заяви про невразливість об'єкта спростувала реальність.
І в цьому також є своя частина ціни того, що сталося, для Росії, вважають у британській розвідці.
Цей інцидент, напевно, близько торкнеться президента ПутінаБританська розвідка
«Цей інцидент, напевно, близько торкнеться президента Путіна (президента Росії – КР). Інцидент стався за кілька годин після його 70-річчя, Путін особисто дбав про міст і відкрив його, а підрядником будівництва був його друг дитинства Аркадій Ротенберг. В останні місяці колишній охоронець Путіна, а нині командувач Росгвардії Віктор Золотов публічно запевняв у безпеці мосту», – пояснюють у відомстві.
Хто і що спричинив вибух на Керченському мосту, достеменно невідомо. У російських ЗМІ озвучують версію про те, що до цього могли бути причетні російські спецслужби, які нібито конфліктують із російськими військовими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Якихось підтверджень цієї версії немає.
Президент Росії Володимир Путін звинуватив у тому, що сталося, українські спецслужби.
Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою ціллю, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.
Через два дні після інциденту, 10 жовтня, Росія провела масовану ракетну атаку по Україні. Від регулярного обстрілу протягом дня постраждали багато об'єктів енергетичної інфраструктури, зв'язку, а також громадські простори та цивільні установи, житлові будинки. Українська влада повідомила про загибель і масові поранення мирних жителів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.